Головна » Архів матеріалів

На Волині рятувальники підготували віртуальну екскурсію виставкою-музеєм пожежно-рятувальної служби.

Великдень – одне з найголовніших православних свят і одне з найулюбленіших. Цей день хочеться провести радісно, світло, душевно і по-домашньому. Саме по-домашньому відзначали Великдень Косачі. До нього готувалися по-особливому. В господі прибиралось, пекли паски, розписували писанки…

Найтрагічніша тема у сакральному мистецтві – зображення Розп’яття Ісуса Христа. У колекції музею є кілька пам’яток з цим сюжетом, які представляють іконографічну традицію ХVІІ–ХІХ ст. Ікона «Розп’яття» початку ХVІІІ ст. походить з церкви Успіння Богородиці с. Качин Камінь-Каширського району.

Напередодні Великодніх свят Іваничівський історичний музей запросив на пасхальну віртуальну виставку.

Євхаристична тема була надзвичайно популярною в українському іконописі XVIII ст. і втілювалася у різних символічно-алегоричних варіаціях. У збірці Музею волинської ікони вагоме місце посідає образ «Христос Виноградна Лоза» 1747 р.

Цьогоріч, у зв’язку із введенням в Україні карантину через поширення коронавірусної інфекції COVID-19, Двадцять шостий обласний конкурс «Волинська писанка третього тисячоліття» Волинський краєзнавчий музей проводить в онлайн режимі.

Останній тиждень Великого посту називають Страсним, кожного дня вшановуючи страждання і мученицьку смерть Ісуса Христа. Цій тематиці присвячений символічний образ невідомого волинського іконописця «Христос у потирі» першої половини ХVІІІ ст.

ICOM оприлюднив низку загальних рекомендацій в частині роботи музеїв на період карантину. Багато з цих рекомендацій вже знайомі музейникам України, але прочитайте, дізнаєтеся чимало корисного.

У християнському мистецтві є образи, сповнені глибоким символічним змістом, які відкривають складний і дивовижний світ ідей та уявлень, що сягають глибокої давнини. Протягом багатьох століть до них зверталися художники, розкриваючи людям їхній дивовижний духовний зміст. До таких зображень відноситься і образ Христа у вигляді сплячого Отрока на іконах «Христос Недремне Око».

Однією з найбільших етнографічних збірок Волинського краєзнавчого музею є писанки, яких нараховується понад 3 тис. одиниць зберігання основного фонду. Це та колекція, яка досить часто експонується у виставкових залах і завжди привертає увагу відвідувачів різного віку і різних зацікавлень.

Серед образів Матері Божої, які шанувалися на теренах Волині у давні часи, особливе місце займала ікона Богородиці Римської з домініканського костелу у Луцьку. Вона була однією з ранніх копій древнього образу з римської базиліки Санта Марія Маджоре. Саме до нього Папа Римський Франциск 16 березня цього року здійснив паломництво, аби помолитися про закінчення пандемії короновірусу.

З моменту запровадження карантину стало відомо про наміри уряду радикально скоротити видатки держбюджету на культуру, залишивши лише кошти на утримання інституцій, але попри всі негаразди реконструкція Маневицького краєзнавчого музею продовжується...

В одному із залів музею експонується ікона «Спас на престолі з ангелами» – твір талановитого художника І пол. XVII ст. із Різдво-Богородичної церкви м. Каменя-Каширського, що на Волині.

Працівники Музею історії сільського господарства Волині – скансену на Вербну неділю боролися з пожежею.

У збірці Музею волинської ікони особливе місце належить іконам «Спас у Славі» першої половини (старі музейні фонди) та середини XVI ст. (с.Пілганів).

Науковці  Волинського краєзнавчого музею не раз долучалися до створення телепередач і телефільмів Волинського телебачення з історії нашого краю. Пропонуємо до перегляду одну з таких телепередач з циклі «Історія без купюр» про Луцький герб, підготовлену за участі завідувачки Музею історії Луцького братства Олени Бірюліної.

У час, коли християни латинського обряду святкують найбільше торжество – Великдень, представляємо другий раритетний експонат у відділі давньої історії Волинського краєзнавчого музею – фрагмент Антифонарію XVІІ століття з Луцького домініканського монастиря.

Мова йтиме про дві дуже цікаві ікони, у яких зображення святої має свої особливості: Параскева тримає у руках розгорнутий сувій з текстом.

В експозиції Художнього музею є картина польського митця, знаного художника-портретиста Войцеха Коссака «Вершник», переатрибутована науковцями-музейниками як «Портрет Тадеуша Даховського». Хто ж був цей пан, зображений на коні в елегантному мисливському строї?

Ковельський історичний музей представляє унікальний предмет своєї колекції – вишукане піаніно XIX ст. фабрики Августа Стробля. Цей музичний інструмент подарували музею мешканці міста Ковеля – Валентина і Михайло Дідковські.

Щорічно, 11 квітня – до дня звільнення в’язнів нацистських концтаборів, Волинський краєзнавчий музей проводив історичні години та відкривав виставки. У фондозбірні музею чимало матеріалів про краян, які пройшли через табори смерті.

Якщо ви бажаєте опублікувати матеріал або запропонувати тему для сайту Район.Історія, пишіть на її електронну адресу. Волинські музейники вже співпрацюють з ним.

Цей рік на Волині проголошено Роком Андроника Лазарчука. У Художньому музеї розгорнуто велику художньо-меморіальну виставку «Андроник Лазарчук: родом з Волині, серцем – з Україною», відкриту в рамках святкування 150-річчя українського художника, педагога та культурного діяча.

Для вашого натхнення Волинський краєзнавчий музей пропонує з власної колекції добірку традиційних і творчих писанок волинських майстрів.

Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) пропонує перенести музейні події до Міжнародного дня музеїв на 14–16 листопада 2020 року.

Пропонуємо для перегляду дві телепередачі Волинського телебачення з циклу «Історія без купюр», створені на основі виставки Волинського краєзнавчого музею «Волинь в Українській революції 1917–1921 років»

В Україні карантин, а у вікна стукає весна, надихає на романтичний настрій. Отож, Художній музей нині пропонує розповідь про хоч і трагічну, але дуже красиву історію кохання двох людей, портрети яких експонуються у музеї.

В експозиції відділу давньої, середньовічної та нової історії Волині обласного краєзнавчого музею експонується таріль ХV ст. із зображенням сцени Благовіщення.

У збірці Музею волинської ікони зберігається кілька ікон Благовіщення Пресвятої Богородиці XVII–XVIII ст. Серед них особливою майстерністю вирізняється ікона з храму Успіння Пресвятої Богородиці з с. Баїв Луцького району.

« 1 2 3 4 5 6 ... 146 147 »