Кортеліський історичний музей

   5 травня 1980 року разом з Меморіальним комплексом жертвам фашизму був відкритий Кортеліський історичний музей.

   Кортеліси – велике поліське село, яке має героїчну і одночасно трагічну історію. У роки Другої світової війни його страшну долю розділили білоруська Хатинь, чеське Лідіце та французький Орадур.
   Перша писемна згадка про Кортеліси відноситься до 1500 року, коли в селі налічувалося вже 25 дворищ. У довоєнний період Кортеліси вирізнялися винятковою бідністю та відсталістю. Як свідчать фотографії 1937 року з книги М. Тучемського «По глухих закутках Волинського Полісся» в селі ще були курні хати. В цей час в Кортелісах разом із хуторами налічувалось понад шість тисяч жителів і це була найбільша парафія на Волині.

   Основна частина експозиції музею розповідає про події Другої світової війни. Вже 28 червня 1941 року німецькі війська окупували село і встановили свій «новий порядок». Влітку і восени 1941 року в Кортелісах знайшли прихисток понад півтори сотні оточенців – солдатів і командирів Червоної Армії, серед яких було чимало захисників Брестської фортеці.

   Експозиція музею знайомить з організацією і діяльністю партизанського загону імені Ворошилова, який був створений весною 1942 року з оточенців і місцевих патріотів. Загін під командуванням Бориса Михайловського діяв дуже активно: громив поліцейські дільниці та німецькі гарнізони, влаштовував засідки на дорогах. У відповідь гітлерівці розпочали репресії проти мирного населення.
   У німецьких архівах зберігся «Оперативний наказ про знищення сіл», виданий 22 вересня 1942 року командиром третього поліцейського батальйону 15-го поліцейського полку майором Голлінгом. Наказ починався словами: «23 вересня 1942 року батальйон знищує розташовані в районі на північний захід від Мокран отруєні бандитською заразою села: Бірки, Заболоття і Борисівку. Рота «Нюрнберг» знищує Кортеліси».

   Другий зал музею повністю присвячений подіям «чорної середи» 23 вересня 1942 року, яка забрала життя майже трьох тисяч кортелісців. Вражаючою є діорама «Спалене село», де перед відвідувачами оживають страшні картини кортеліської трагедії. Символом трагедії став столітній дуб, який ріс біля церкви і обгорів, коли вона палала. Пізніше він засох і у 2006 року впав, але його верхівка зберігається в музеї. Увагу привертає також картина Миколи Гевелюка «Весілля на хуторі Рябино», на якій зображені події 8 листопада 1943 року, коли фашисти знищили хутори Рябино, Попливці та Запіддя.

   Серед матеріалів про дивізії 70-ої армії, які визволяли Ратнівщину, особливе місце займає військовий одяг командира 160-ої стрілецької дивізії М. Тимофєєва, нагороди, особисті речі ветеранів та листи з фронту. Поряд з ними виставлено зброю та боєприпаси, знайдені на місцях боїв. Окремий стенд присвячений землякам-фронтовикам, 72 з яких загинули або пропали безвісти.
   Про національно-визвольну боротьбу у нашому краї розповідає постійно діюча виставка «УПА на Ратнівщині».
   Чільне місце в експозиції займає Книга Пам’яті, де записані імена загиблих кортелісців.

   У куточку «Захисники України» можна побачити військові фотографії кортеліських хлопців, які воювали в Донбасі проти сепаратистів та російських військ за незалежність України. Є також використані гранатомети та інші предмети зброї, які для музею передали із зони АТО. Бійці спецпідрозділу МВС «Світязь» подарували музею прапор батальйону зі своїми автографами.

   Завершується експозиція матеріалами про видатного односельчанина, народного депутата Верховної Ради України Василя Корнелюка, який трагічно загинув 8 жовтня 1995 року.
   Щороку в День Перемоги і 23 вересня – у день пам’яті жертв трагедії – у Кортелісах відбуваються мітинги по вшануванню пам’яті загиблих односельчан.

Адреса: 44111, Волинська обл, Ратнівський район, с.Кортеліси.
Тел.: (03366) 94-1-70.
Тел. моб. 0973997135
Е-mail: kortelisy.museum@ukr.net
Музей працює з 9.00 до 17.00 год.. неділя з 11.00 до 15.00
Вихідний: понеділок.
Вхідна плата: для учнів та студентів – 2,00 грн., для дорослих – 5,00 грн.
Екскурсійне обслуговування: 20,00 грн.

Директор: Михалевич Микола Андронович.