Головна » Музей волинської ікони

Сюжет «Туристичний ГІД» з телепередачі «Добрий ранок» ТРК «Аверс» від 24 лютого про Музей волинської ікони.

В експозиції Музею волинської ікони, поруч зі знаковими експонатами вже розміщені QR-коди, завдяки яким відвідувачі можуть дізнатися про волинські іконописні осередки та майстрів, які там працювали, іконографічні особливості давніх пам’яток.

Стрітення Господнє – одне з дванадесятих свят православної церкви. У колекції Музею волинської ікони зберігається фрагмент іконостасу з церкви Святих Бориса і Гліба с.Романів Луцького району, у круглому живописному клеймі якого вміщена композиція «Стрітення».

Ікона «Воздвиження Чесного Хреста» початку ХVІІІ ст. з Хрестовоздвиженської церкви с.Козлиничі Ковельського району. Автором ікони є майстер, близький до кола відомого волинського іконописця кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., знаного як Маляр із Михнівки.

20 січня Церква святкує Собор Святого Іоана Хрестителя, віддаючи йому шану за те, що він хрестив Господа Ісуса Христа у Йордані.

Ікона «Святий Василій Великий» першої половини ХІХ ст. Походить з церкви ікони Богородиці Казанської с. Буцин Старовижівського району. Зберігається у Музеї волинської ікони.

Ікона «Святий Стефан». Перша половина XVIII ст.

Ікона «Різдво Христове». 1847 рік. Походить з церкви Св. Параскеви (1764 р) с. Осівці Камінь-Каширського району. Експонується на виставці у Музеї волинської ікони.

Сьогодні у Музеї волинської ікони відкрилася виставка-продаж «Hand made. Подарунки до Різдва», яка представляє творчі рукотворні роботи учнів та майстрів Технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету.

16 грудня о 12 год. у Музеї волинської ікони розпочинає роботу виставка-продаж «Hand made. Подарунки до Різдва». Це спільний проєкт Музею волинської ікони та Технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету.

Нещодавно Музей волинської ікони отримав цінний подарунок від студентки факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Ікона «Архістратиг Михаїл з діяннями» кінця XVIІI століття з села Троянівка Маневицького району.

20 жовтня відбулася чергова ХХVІІ міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація», присвячена 20-ій річниці від часу передачі Холмської ікони Богородиці Волинському краєзнавчому музею.

20 жовтня у форматі Zoom відбудеться ХХVІІ міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація», присвячена 20-ій річниці від часу передачі Холмської ікони Богородиці Волинському краєзнавчому музею. Початок о 10.00 год.

Покрову Святої Богородиці описують не лише у численних легендах та народних переказах. Про Покрову в іконах розповіла старша наукова співробітниця Музею волинської ікони Людмила Карпюк.

Уже 20 років, як воно стало особливим для нашого міста, бо у Музеї волинської ікони перебуває Холмська Чудотворна ікона Богородиці, день пошанувння якої припадає саме на сьогодні. Попри карантин свято на честь Чудотворного образу відбулося у музеї й нині.

15 вересня 2000 року відбувся акт передачі Холмської Чудотворної ікони Богородиці від її хранительки Надії Горлицької, а в її особі від Волинського товариства «Холмщина», до Волинського краєзнавчого музею у довічну власність.

У колекції музею є кілька ікон цього сюжету. Одні виконані у традиційній манері на дошці темперними фарбами, інша має полотняний оклад з бісером, є літографії.

Тема «Успіння» у християнській традиції займає особливе місце, оскільки вона, як і Воскресіння Христове, символізує перемогу над смертю і возвеличує неземне життя.

Що це таке? Це три унікальні луцькі музеї, відвідавши які ви не просто духовно збагатитесь, отримаєте нові знання і емоції, а пройдете шлях, яким розвивалось мистецтво: від Сакрального, через Ренесанс до Сучасного.

Ікони Богородиці Римської та Старозавітної Трійці вже можна побачити у Музеї волинської ікони.

Ікона «Апофеоз Почаївської ікони Богородиці» 1840 року свідчить про досить активне використання волинськими малярами гравюрних зображень. Майстер поєднує зображення Почаївської ікони Богородиці з темою «З’явлення Богородиці на горі Почаївській».

Ікона «Святий Іоан Богослов» ХVІІІ ст. з церкви Святого Симеона с. Любохини Старовижівського району.

У Музеї волинської ікони зберігається ікона «Христос Вседержитель» XVII ст. маляра із села Михнівка.

Серед тематичних груп ікон волинської малярської спадщини XVI–XVIII ст., які зберігаються у збірці музею, найчисленнішою є ікони «Богородиці Одигітрії». Ікона 1736 р. з села Окорськ Локачинського району заслуговує особливої уваги через рідкісний для волинського малярства символ.

Образ «Богородиця Одигітрія» XVII ст. із Симеонівської церкви с. Суходоли Володимир-Волинського району. Експонується у Музеї волинської ікони.

Пропонуємо вашій увазі образ кінця XVII ст., виконаний у техніці темперного іконопису для Успенської церкви с.Береськ Рожищенського району.

Образ Богородиці, Богоматері є одним із найбільш шанованих у християнстві. У колекції музею є чимало богородичних образів, кожен з яких свідчить про прагнення майстрів донести ідеї прославлення Богородиці як матері Сина Божого, як заступниці і помічниці віруючого люду.

З костелу Успіння Діви Марії с. Вишеньки походить ікона «Свята Текля Іконійська» першої половини ХІХ ст.

У колекції музею є кілька ікон «Старозавітна Трійця» різного часу і рівня виконання. Одна з найбільш цікавих ікон походить з Різдво-Богородичної церкви села Троянівка Маневицького району і датована серединою XVIII століття. Про це пише Наталія Малімон у газеті «День».

Напередодні свята Трійці пропонуємо вашій увазі ще одну ікону з колекції музею, сюжет якої розповідає про велике свято християнської церкви – «Зішестя Святого Духа на апостолів». Пам’ятка початку XVIІ ст. походить з с. Окорськ Локачинського р-ну.

Напередодні свята Трійці, актуальним є ознайомлення з іконами даної тематики. У колекції Музею волинської ікони є кілька ікон «Старозавітна Трійця» різного часу і рівня виконання. Одна з найбільш цікавих ікон походить з Різдво-Богородичної церкви с.Троянівка Маневицького району і датована серединою XVIII ст.

За взірець малярі нерідко використовували європейські друковані джерела і гравюри, створені за мотивами картин відомих західноєвропейських художників. Прикладом подібної інтерпретації у різних іконографічних варіантах є ікона «Коронування Богородиці».

Велика кількість творів станкового малярства першої половини ХVІІ ст. походить з іконописної майстерні, яка знаходилася на території Ковельщини і відзначалася яскраво вираженими стильовими особливостями. У мистецтвознавчій літературі провідний автор майстерні іменований «Волинським іконописцем 1630 р.»

У збірці Музею волинської ікони після реставрації посів чільне місце один із рідкісних взірців сюжету «Богородиця замилування» з окладом XVIII ст.

1 2 3 ... 8 9 »