Головна » Музей волинської ікони

Ікона «Апофеоз Почаївської ікони Богородиці» 1840 року свідчить про досить активне використання волинськими малярами гравюрних зображень. Майстер поєднує зображення Почаївської ікони Богородиці з темою «З’явлення Богородиці на горі Почаївській».

Ікона «Святий Іоан Богослов» ХVІІІ ст. з церкви Святого Симеона с. Любохини Старовижівського району.

У Музеї волинської ікони зберігається ікона «Христос Вседержитель» XVII ст. маляра із села Михнівка.

Серед тематичних груп ікон волинської малярської спадщини XVI–XVIII ст., які зберігаються у збірці музею, найчисленнішою є ікони «Богородиці Одигітрії». Ікона 1736 р. з села Окорськ Локачинського району заслуговує особливої уваги через рідкісний для волинського малярства символ.

Образ «Богородиця Одигітрія» XVII ст. із Симеонівської церкви с. Суходоли Володимир-Волинського району. Експонується у Музеї волинської ікони.

Пропонуємо вашій увазі образ кінця XVII ст., виконаний у техніці темперного іконопису для Успенської церкви с.Береськ Рожищенського району.

Образ Богородиці, Богоматері є одним із найбільш шанованих у християнстві. У колекції музею є чимало богородичних образів, кожен з яких свідчить про прагнення майстрів донести ідеї прославлення Богородиці як матері Сина Божого, як заступниці і помічниці віруючого люду.

З костелу Успіння Діви Марії с. Вишеньки походить ікона «Свята Текля Іконійська» першої половини ХІХ ст.

У колекції музею є кілька ікон «Старозавітна Трійця» різного часу і рівня виконання. Одна з найбільш цікавих ікон походить з Різдво-Богородичної церкви села Троянівка Маневицького району і датована серединою XVIII століття. Про це пише Наталія Малімон у газеті «День».

Напередодні свята Трійці пропонуємо вашій увазі ще одну ікону з колекції музею, сюжет якої розповідає про велике свято християнської церкви – «Зішестя Святого Духа на апостолів». Пам’ятка початку XVIІ ст. походить з с. Окорськ Локачинського р-ну.

Напередодні свята Трійці, актуальним є ознайомлення з іконами даної тематики. У колекції Музею волинської ікони є кілька ікон «Старозавітна Трійця» різного часу і рівня виконання. Одна з найбільш цікавих ікон походить з Різдво-Богородичної церкви с.Троянівка Маневицького району і датована серединою XVIII ст.

За взірець малярі нерідко використовували європейські друковані джерела і гравюри, створені за мотивами картин відомих західноєвропейських художників. Прикладом подібної інтерпретації у різних іконографічних варіантах є ікона «Коронування Богородиці».

Велика кількість творів станкового малярства першої половини ХVІІ ст. походить з іконописної майстерні, яка знаходилася на території Ковельщини і відзначалася яскраво вираженими стильовими особливостями. У мистецтвознавчій літературі провідний автор майстерні іменований «Волинським іконописцем 1630 р.»

У збірці Музею волинської ікони після реставрації посів чільне місце один із рідкісних взірців сюжету «Богородиця замилування» з окладом XVIII ст.

У XVIII ст. на Волині нижня частина іконостасів, так звані предели, розписувались на євангельські теми, про що свідчать пам’ятки у храмах, що збереглися до нашого часу. В експозиції Музею волинської ікони демонструється предела з сюжетом «Спокуса Ісуса Христа» початку XVIII ст.

Сьогодні розповімо про ще одну ікону колекції – твір з оригінальним сюжетом «Христос Боремельський». Ікону передали до музею зі Свято-Троїцького кафедрального собору міста Луцька.

У 1983 р. до Волинського краєзнавчого музею з костелу с. Вишеньки Рожищенського району була передана ікона, первісно описана як образ Ісуса Христа. По завершенні реставраційних робіт, у процесі дослідження картина релігійного змісту атрибутована як зображення Св. Франциска Асизького.

Своєрідне переплетення основ православної іконографії і західної художньої традиції олійного живопису втілене в іконі «Трійця Святої Анни» 1732 р. з церкви Казанської ікони Богородиці с.Садів Луцького району.

У колекції Музею волинської ікони зберігається образ «Святі Борис і Гліб» з Хрестовоздвиженської церкви с. Овлочин Турійського району. Ікона датована 1885 р. і має підпис автора – Каспера Списацького.

Сьогодні вашій увазі пропонуємо ікону початку ХІХ ст. «Святі апостол Матвій та праведниця Єлисавета».

Традиційно, у першу неділю травня, на прощу до Холмської Чудотворної ікони Богородиці у Музей волинської ікони ідуть вірні Української греко-католицької церкви.

Ікона «Різдво Богородиці» кінця ХVII ст. особливо яскраво відображає найхарактерніші риси цього малярського осередку «Михнівського маляра».

Знайомимо вас із іконами, які були передані до Музею волинської ікони ще у 1987 р. настоятелем Свято-Троїцької церкви с.Рудка-Козинська Рожищенського району Ніфонтом.

У період пізнього європейського середньовіччя та ренесансу особливо популярним у живописі стає сюжет «Причащання Св. Онуфрія».

З каплиці с. Прохід Ратнівського району походить ікона «Моління», яка у давні часи була центральною темою іконостасу. Її композиція не має відповідного джерела у Євангелії.

Як Рим і обласний центр Волині поєднала особлива пам’ятка з колекції Музею волинської ікони, – про це пише Наталія Малімон у газеті «День».

Вашій увазі пропонуємо рідкісний для Волині образ «Спас Вседержитель» XVIII ст. з ростовим зображенням Ісуса Христа. Ікона такого іконографічного типу є єдиною у нашій колекції.

Найтрагічніша тема у сакральному мистецтві – зображення Розп’яття Ісуса Христа. У колекції музею є кілька пам’яток з цим сюжетом, які представляють іконографічну традицію ХVІІ–ХІХ ст. Ікона «Розп’яття» початку ХVІІІ ст. походить з церкви Успіння Богородиці с. Качин Камінь-Каширського району.

Євхаристична тема була надзвичайно популярною в українському іконописі XVIII ст. і втілювалася у різних символічно-алегоричних варіаціях. У збірці Музею волинської ікони вагоме місце посідає образ «Христос Виноградна Лоза» 1747 р.

Останній тиждень Великого посту називають Страсним, кожного дня вшановуючи страждання і мученицьку смерть Ісуса Христа. Цій тематиці присвячений символічний образ невідомого волинського іконописця «Христос у потирі» першої половини ХVІІІ ст.

У християнському мистецтві є образи, сповнені глибоким символічним змістом, які відкривають складний і дивовижний світ ідей та уявлень, що сягають глибокої давнини. Протягом багатьох століть до них зверталися художники, розкриваючи людям їхній дивовижний духовний зміст. До таких зображень відноситься і образ Христа у вигляді сплячого Отрока на іконах «Христос Недремне Око».

Серед образів Матері Божої, які шанувалися на теренах Волині у давні часи, особливе місце займала ікона Богородиці Римської з домініканського костелу у Луцьку. Вона була однією з ранніх копій древнього образу з римської базиліки Санта Марія Маджоре. Саме до нього Папа Римський Франциск 16 березня цього року здійснив паломництво, аби помолитися про закінчення пандемії короновірусу.

В одному із залів музею експонується ікона «Спас на престолі з ангелами» – твір талановитого художника І пол. XVII ст. із Різдво-Богородичної церкви м. Каменя-Каширського, що на Волині.

У збірці Музею волинської ікони особливе місце належить іконам «Спас у Славі» першої половини (старі музейні фонди) та середини XVI ст. (с.Пілганів).

Мова йтиме про дві дуже цікаві ікони, у яких зображення святої має свої особливості: Параскева тримає у руках розгорнутий сувій з текстом.

1 2 3 ... 8 9 »