Ікона «Зішестя Святого Духа на апостолів». Початок ХVІІ ст. Походить з церкви с. Окорськ Локачинського району.

Пам’ятка, яка вирізняється архаїстикою та незвичною для живописного твору графічністю, можливо, була виконана волинським народним малярем за графічним взірцем. Центром композиції є тронна постать Богородиці з хрещеними на грудях руками, обабіч неї у три яруси зображені по парам апостоли. У руках кількох – книги, як знак їх авторства, над головами – язички полум’я, якими проявилася присутність Святого Духа.

Євангеліст Лука, описуючи подію Зішестя, не називає імені Богородиці, яка була разом з ними, але повідомляє, що Вона постійно молилася разом з апостолами (Дії.1,14).

На другому плані ікони зображенні архітектурні будівлі, поєднанні завісою, яка вказує на те, що подія відбулась у середині приміщення. Архітектура, стіни символізують Христову Церкву.

Трон Богородиці, розграфлена на квадрати підлога та зображення другого плану, мурів будівель з довгастими отворами вікон, дуже близькі до дереворитів Києво-Печерського видання 1624 р. «Бесіди Іоанна Златоуста на Діяння апостолів» та «Апостола» 1639 р. львівського видання. Саме ці гравюри могли стати своєрідним джерелом для анонімного автора при написанні ікони.

Джерело: Музей волинської ікони