Головна » 2021 » Грудень » 7 » З колекції Музею волинської ікони: «Свята Катерина»
19:17
З колекції Музею волинської ікони: «Свята Катерина»
З колекції Музею волинської ікони: «Свята Катерина»

7 грудня – день пошанування великомучениці Катерини. У фондах Музею волинської ікони зберігається ікона з зображенням Святої, написана на полотні у XVIII ст., яка походить з Покровської церкви с. Дорогиничі Локачинського району.

Серед численних жіночих свят найзнаменнішим є день святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом дівочої долі, а сама Катерина вважається покровителькою жіноцтва, молодих дівчат. Катерина – «чиста душею» — так перекладається її ім'я з грецької.

Життя Катерини припало на кінець III — початок IV ст. — період найтяжчих гонінь на християн за часів імператора Максиміліана. Катерина як християнка зазнала страшних тортур, але залишилася непохитною і не відмовилася від Христа. Їй відрубали голову, а тіло великомучениці було віднесено ангелами на вершину найвищої гори Синай.

Київська Русь культ великомучениці Катерини запозичила у Візантії. Початок шанування святої на українських землях, відповідає часу активної популяризації її культу взагалі. Її зображення є, наприклад, у Софії Київській (XI ст.) Наступна хвиля популяризації культу великомучениці Катерини спостерігається у XVIII ст. У іконописі XVIII – XIX ст. поступово поширюється академічна живописна манера, тому зображення святої більше нагадує західноєвропейські аналоги.

Такою бачимо Святу Мученицю Катерину у виконанні невідомого волинського маляра на однойменній іконі XVIII ст. з Музею волинської ікони. Образ є втіленням дівочої вроди і чистоти. Згідно західної живописної манери вона зображена на тлі скромного пейзажу: серед порослих травою пагорбів з поодинокими деревами, під небом з сірими хмарами, із-за яких пробивається сонячне світло, роблячи світ жовто-рожевим. Постава святої сповнена урочистого спокою, миловидного лику торкнулись задума і світла печаль. Голова Катерини непокрита, але волосся укладене у гарну зачіску. Навколо голови – висвітлення тла, але немає німба. Водночас, за візантійською традицією, Свята Катерина – у одежах червоно-синьої гами, що символізує мучеництво, увінчана короною з «каменями», як підтвердження шляхетного походження. У лівій руці вона тримає зелену пальмову гілку – символ вічного життя серед святих, жестом правої руки, притуленої до грудей, виражає вдячність за прийняття Божої благодаті. Тема мученицького подвигу передається з допомогою зображень знарядь тортур: колеса з вістрями для розтерзання тіла, гаків, меча. Але, кинутими під ноги, вони символізують ще і перемогу Христову над смертю. А вінок із рожево-білих троянд над чолом святої, як і її білосніжна сорочка передають не лише цноту, духовну і тілесну чистоту Катерини, але є біблійним символом, що уособлює майбутню славу Святої: «А коли архіпастир з’явиться, то одержите ви нев’янучого вінка слави» (1 Пет.5,4).

Джерело: Музей волинської ікони

Категорія: Музей волинської ікони | Переглядів: 382 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]