Головна » 2015 » Травень » 19 » ТРАДИЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА ВОЛИНІ
18:07
ТРАДИЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА ВОЛИНІ
ТРАДИЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА ВОЛИНІ

   Під такою назвою напередодні Міжнародного дня музеїв було урочисто відкрито постійно діючу виставку в одному із залів Музею історії сільського господарства Волині-скансен, що в селищі Рокині Луцького району.       

Відкривають виставку: О.Ю.Карпінський, О.М.Середюк, Ю.О.Юрченко  

   – Чому вибрали саме таку тему? - запитали відвідувачі.

   У 2013 році Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення 100–річчя з дня народження двічі Героя соціалістичної праці Марії Харитонівни Савченко». З урахуванням її вагомого внеску у розвиток сільського господарства України та з метою виховання підростаючого покоління на прикладі трудового подвигу видатної трудівниці, було прийнято рішення відзначити цю ювілейну дату на державному рівні і у нас в області.

   З цією метою в облдержадміністрації створили оргкомітет, намітили заходи, поставили завдання. Проте забули, як завжди, виділити кошти для реалізації цієї мети. Основним діячем у вирішенні цієї Постанови взяв на себе Музей історії сільського господарства Волині-скансен, що в селищі Рокині Луцького району.

   Провідний науковий співробітник музею Ганна Яківна Середюк розробила тематичний, а потім на його основі, тематико-експозиційний плани виставки, які були затверджені рішенням науково-методичної ради Музею. А професійний художник і дизайнер Василь Кратюк з фірми «Арт-студія», з яким музей співпрацює уже не один десяток років, вміло і естетично змоделював і оформив подані матеріали на стендах. На них розкрито один з найдосконаліший за своїм складом продукт харчування – молоко. Оптимальне поєднання в його складі життєво необхідних речовин, робить його найменш замінним харчовим продуктом. 7 тисяч років тому, в епоху Трипільської цивілізації, людина приручила корову і від тоді вона є годувальницею сім’ї. Наскальні зображення корів трипільського часу наглядно підтверджують ці історичні факти. «На самку дикого буйвола потрібно було полювати, а приручена – вона щодень давала молоко і крім того щороку приносила теля», - писав відомий класик.

   Виробництво молока – це фактично біотехнологічний процес, який здійснюють домашні тварини для потреб людини. Молоко – продукт який одержується при природній секреції молочної залози корови. Для утворення одного літра коров’ячого молока через вим’я проходить 400 – 500 літрів крові!

   У східних культурах (наприклад, у Китаї, Японії і на островах Полінезії) молоко не вживають через те, що організм більшості людей монголоїдної раси не здатний його засвоїти (генетична неможливість засвоєння однієї зі складових частин молока — лактози). Оцінено, що близько 75-80% європейців мають здатність перетравлення молока. Багато людей середньої та північної Європи і частково Африки споживають молоко — на відміну від інших ссавців — також й у дорослому віці, після періоду годування груддю. Для порівняння, цей коефіцієнт для китайців становить біля 2% всього населення. У деяких народів молоко мало церемоніальне значення, і його часто віддавали у жертву богам і духам. Така традиція існувала і у давніх слов’ян. І саме люди арійського походження до глибокої старості вживають зі смаком цей продукт.

Презентує виставку О.М.Середюк

   Україна має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока та молочних продуктів, але проблему насиченості ними ринку не вдалося повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. Україна посідає 17-те місце у світі за обсягами виробництва молока, а ще десять років тому була на 11-му. Світовим лідером із виробництва молока є Індія (121,2 млн. тонн). Друге місце належить США (89млн.тонн), а на третьому розташувався Пакистан (35,6 млн. тонн).

   Для підтримання нормального функціонування організму в раціон дорослої людини повинно входити 25% молока і молочних продуктів, для дітей і підлітків – 50%, дітей до 6 місяців – 100% материнського молока, а не коров’ячого. Раціональна норма споживання молока людиною складає 380 кг на рік, фізіологічна норма споживання – 447 кг/рік (в еквіваленті молока). Нині ж ми споживаємо лише половину норми.

   У кольорових діаграмах на виставціпоказано Динаміку споживання молока і молочних продуктів в Україні на одну людину в рік, попит молока у країнах і компоненти грудного молока та тварин: вівці і корови, оленя і тура, верблюда і яка, кози і кроля та інших тварин.

   Молочне стадо Волинської області представлене двома породами: українською чорно-рябою молочною і червоною польською. На стендах показано історичні віхи формування української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. Чорно-рябим коровам належать усі світові рекорди молочної продуктивності. Чорно-ряба велика рогата худоба найпоширеніша у світі. Її вирощують на 5 материках у 70 країнах світу.

   У міні-турнікетах виставки розкрито історичні віхи формування також і червоної польської породи. На бідних, грубих кормах кислих низинних боліт, в умовах напосідання гнусу, червоні польські корови здатні давати чималі надої з жирністю понад 4%. Червона худоба це - нащадки тура. Вона дуже витривала, добре пристосована до місцевих кліматичних умов, умов годівлі і утримання. Надмірне захоплення в 70-х роках ХХ соліття чорно-рябою породою призвело до звуження ареалу червоної худоби і послаблення селекційно-племінної роботи з нею, в наслідок чого уповільнилось поліпшення її племінних і продуктивних якостей.

   Волинська область, площа якої становить 3,3% території України, а населення 2,3%, має 4,8% молочного стада України. За 70 років населенню Волині не вдалося відновити довоєнної чисельності великої рогатої худоби загалом і корів в тому числі. Частка корів у господарствах населення складала від 60% до 87%. За 20 років фермери збільшили поголів’я великої рогатої худоби майже у 15 разів, а поголів’я корів майже у 23 рази. В останні 20 років чисельність корів зменшилась у 2,3 рази і досягла 42,6% стада 1940 року, чи 85,8% стада першого повоєнного 1944 року. Втративши у воєнні і перші повоєнні роки 50% поголів’я корів населення так і не відновило її довоєнної чисельності (на 1940 рік). Зберігаючи 100% чисельність повоєнного поголів’я корів протягом 36 років (до 1980 року), стадо в населення почало поступово зменшуватись до 81,1% . Відновивши 100% повоєнне поголів’я у 2001 році, у останні 10 років стадо корів у населення різко скорочується, досягнувши на сьогодні 64,5% -64,7% повоєнної чисельності.

 

Фрагменти виставки.

   На стендах та в міні-турнікетах розкрито чимало інших цікавих питань молочної галузі, як в Україні так і в нашій області. Тут уміло розкрито розділи не тільки про чисельність молочного стада Волинської області, про господарства нашого краю з високою продуктивністю корів молочних порід, поголів’я великої рогатої худоби в господарствах усіх категорій Волинської області у 1940 – 2012 роках та у фермерських господарствах, тенденції зміни поголів’я корів у господарствах усіх категорій, а й висвітлено героїв соціалістичної праці, які працювали на Волині.

   Це такі як - Валентина Денисівна Старенько, яка пропрацювала дояркою в радгоспі «Перше травня” с. Копачівка Рожищенського р-ну 55років і одна з перших подолала 5-тисячний рубіж по надоях молока. Гарлінська Анастасія Євстахівна - доярка колгоспу «Дружба» Ковельського району, яка протягом 15-ти років надоювала по 4-7 літрів молока від кожної фуражної корови щорічно. Доярки Олицького племзаводу Марія Петрівна Саморук та Лідія Аркадієвна Шкарапа у 60-70 роках ХХ століття надоювали понад 5 тисяч молока від корови і також були удостоєні Героя соцпраці.

   На одних із стендів висвітлюються передові господарства краю. Найбільшими виробниками молока на Волині є підприємства «Городище», «Дружба», «Рать», «Романів» Луцького району, «Прогрес» Володимир-Волинського району, ПОСГП імені Шевченка Горохівського району, «Перлина Турії» Турійського району. За останні роки вони надоюють по 4-5 тисяч кг. молока від корови. Більше 7000кг. молока від корови отримують у підприємстві «Рать» Луцького та фермерському господарстві «Олко» Старовижівського районів.

   Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Романів» (Віталій Заремба) у 2009 році присвоєно статус племінний завод з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої породи. Восени 2011 року СГПП «Рать» Луцького району (Віталій Шумський) присвоєно Перше місце серед сільгоспвиробників у молочному скотарстві, де надої молока становлять уже понад 6 тисяч кілограм від корови.

   Живим доповненням стендів стала унікальна продукція сільськогосподарського підприємства імені Шевченка Горохівського району (Андрій Турак) під торговою назвою «УгринівМолоко». Маючи 2100 тварин поголів’я, із них – тисяча дійних корів, які дають 17 тонн молока на добу, підприємство виготовляє невеликий, зате висококалорійний асортимент молочної продукції. Це – пастеризоване коров’яче молоко жирністю 3,2 та 2,5 відсотка, сметана жирністю 22 та 15 відсотків, кефір жирністю 2,5 та знежирений до 1 відсотка. Для виготовлення кефіру використовують лише натуральні закваски. Учасники виставки мали можливість прогустувати цей екологічно чистий і натуральний продукт.

Ведуча – Наталя Антонова, науковий працівник Музею.

   Перед присутніми виступили директор Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Карпінський Олег Юліанович, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА - Юрченко Юрій Олександрович, старший науковий співробітник сектору кормовиробництва і тваринництва дослідної станції - Ісаков ВікторВасильович.

Карпінський Олег Юліанович та Юрченко Юрій Олександрович.

   Від ветеранів праці і передових доярок дослідного господарства «Рокині», яких також запросили на цей захід, своїми спогадами поділилася Віра Олександрівна Ворон. Адже вона була не лише передовою дояркою елітного дослідного господарства «Рокині» науково-дослідної установи Волині, а й Переможець соціалістичного змагання на честь 50-річчя Стахановського руху, кавалером ордена Червоного прапора. З великою цікавістю слухали її розповідь учні Рокинівської школи.

Ветерани праці, передові доярки дослідного господарства «Рокині»: О.Г.Пузняк, В.О.Ворон, М.М.Стернійчук, М.Ф.Зимоніна.

   Тепер вони переконливо можуть порівняти переваги сучасних технологій у сільськогосподарському молочному виробництві і хоч традиційну та все ж ручну працю трудівників тваринницьких ферм за радянські часи. На стендах виставки виблискують їх Похвальні листи, Грамоти, Дипломи, Подяки за жертовну працю на благо Вітчизни. З тих Грамот посміхається лукаво Ілліч із крилатим гаслом: «Мы прийдем к победе коммунистического труда!».

 Всі країни Європи працювали і створювали валовий внутрішній продукт для свого благополуччя, заробляли конкретні гроші і пенсію. Нині вони на старості років подорожують по всьому світу у туристичних круїзах, а не ходять з ціпком до аптеки, викладаючи останні свої копійки.

Вітання юних україночок.

Олександр Середюк,

директор Музею історії сільського господарства Волині-скансен

Категорія: Рокинівський музей історії c/г Волині-скансен | Переглядів: 679 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]