Головна » 2016 » Лютий » 5 » АКАДЕМІК УКРАЇНСЬКОЇ КАРТОПЛІ
11:45
АКАДЕМІК УКРАЇНСЬКОЇ КАРТОПЛІ
АКАДЕМІК УКРАЇНСЬКОЇ КАРТОПЛІ

   2-го лютого виповнилось 85 років Теслюку Петру Сергійовичу – керівнику і вченому, якого по праву називають Академікам української картоплі.

   Напередодні ювілейної дати в залі історії дослідної станції науковці Музею історії сільського господарства Волині-скансену облаштували і відкрили виставку, присвячену Петру Сергійовичу Теслюку.

   На полицях – історичні фото творчої діяльності, книги і брошури, методичні рекомендації, монографії, енциклопедії, що присвячені «другому хлібу» Україниі невтомному його досліднику.

* * *

   Народився в с.Пустовичі Великі на Холмщині (Польща) в родині українців. У 1938 році розпочав навчання у польській народній школі в рідному селі, де слухав уроки відомого богослова та історика митрополита Іларіона Огієнка. У липні 1944 року, як і більшість українців-холмщаків, їх сім'ю переселили в далеку Запоріжську область. Тут він продовжив навчання у 5-му класі вже радянської школи. Проте сім'я намагалася повернутися поближче до дідівських земель. На Волинь, до Луцька, родина прибула вже в 1946 році. У 1955 році Петро Сергійович закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Відтоді розпочався трудовий і творчий шлях Петра Сергійовича на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції, у перший рік створення цього закладу. Він тут пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до генерального директора дослідної станції.

   Особливий вклад у розвиток творчої і виробничої діяльності дослідної станції вніс Петро Сергійович Теслюк, кандидат сільськогосподарських наук, який з січня 1974 по травень 1981 року займав пост директора. Це був обдарований талантом вчений, ініціативний та енергійний керівник, який залишив глибокий слід не тільки в історії дослідної станції та Рокинівського агромістечка, а й Волинського краю. Саме за його ініціативою, та особистою розробкою був втілений проект розвитку, колись забутого села Рокині.

   Петро Теслюк зарекомендував себе як справжній учений-агроном, здібний, енергійний керівник і вмілий організатор. За його участю та під безпосереднім керівництвом у 1974-1979 роках збудовано у селищі Рокині Луцького району кращий в Україні науково-виробничий комплекс дослідної станції з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, теплицями, машинно-тракторним парком та іншою соціальною інфраструктурою. Саме він розробив і заклав з науковцями парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва площею 13 гектарів, який з 1996 року став парком загальнодержавного значення і увійшов у Заповідний фонд України та єдиний в Україні колекційний сад місцевих і поширених в Західному регіоні сортів яблуні, груші та сливи (всього понад 120 сортів). Дослідна станція стала визнаним науковим та виробничим центром, де проводилось навчання сільськогосподарських спеціалістів, керівників господарств тощо.

   За його ініціативою в Будинку сільськогосподарської пропаганди в 1979 році було розпочато створення експозиції Музею історії сільського господарства Волині, якому в 1983 році присвоєно звання «Народний музей». Це єдиний музей такого типу в Україні, який розширив свою експозицію під відкритим небом, створивши «Козацький зимівник», який став об’єктом міжнародного туристичного маршруту. Петро Сергійович був співавтором розроблення генплану забудови Рокинь, нового агромістечка, і активно втілював його в життя.

П.С.Теслюк (зліва) та Е.І.Маєвський на будові адмінкорпусу дослідної станції в смт.Рокині (1977 р.)

   Будівництву агромістечка прийдешні покоління завдячуватимуть Петру Сергійовичу Теслюку, котрий віддав близько 30 років творчої праці створенню Волинського оазису сільських науковців. Часто питали: „Чому саме тут в с.Рокині вибране місце для будівництва агромістечка?”. Мабудь, П.С. Теслюк відчув дух землі рокинської з часів княжих, та дух поля з часів німецьких колоністів і побачив перспективу часу. При розробці генерального плану, саме він вносив поправки архітекторам, а вже потім, руками будівельників і науковців закладали малий парк з альпійською гіркою, дендропарк, будинок культури з музеєм, дитячий садок і школу, спортивний комплекс, де передбачався і плавальний басейн, селекційний комплекс з теплицями, майданчик для сільськогосподарської техніки та виставковий павільйон, школа АПК та будинок селищної Ради, банно-пральний комбінат та інші об’єкти соціального плану. Центр селища планувалось розмістити там, де нині вулиця Весела. Планом передбачалось будівництво містечка на 5 тис. жителів…(нині – понад 2000 чол.). Адже на дослідній станції тоді працювало понад 150 наукових і технічних працівників в тому числі 13-15 кандидатів наук. (Нині – біля 50 і 6 кандидатів с.г. наук). Не всі плани-задуми вдалося здійснити енергійному, далекоглядному, ерудованому директору. У 1981 році все село проводжало шанованого директора, який не вписався в «обойму» партійних верховод і змушений був залишити Волинь та виїхати до Києва. Багато в кого блищали тоді сльози на очах і неприховано про себе говорили: «Такого директора більше в нас не буде». Старожили і його соратники як у воду дивилися…

Виступає П.С.Теслюк на зборах колективу дослідної станції перед від’їздом у м.Київ, 1981р., справа – І.В.Дудченко заступник директора з наукової роботи

   Любов до землі, до поля, прищеплена батьком-селянином ще з дитинства закоханість у вибрану раз і назавжди професію, допомагають долати труднощі і перешкоди. Гострий розум і глибокі знання, які він ніколи не ставив у свою перевагу, вміння спілкуватися з людьми різного рівня особливо відзначало його. А ще - з природним почуттям гумору. Таким пам’ятають Петра Сергійовича в Рокинях.        Ерудиція, перспективність мислення, результативна науково-виробнича діяльність, високий науковий потенціал і блискучі ділові якості здобули йому авторитет не лише у колективі, на очах якого він виріс з молодшого наукового співробітника до директора, але й у наукових колах України, визнання за рубежем.   Минуло більше тридцяти років, як виїхав він з Волині у Київ, розпрощався з дослідною станцією, та майже чи не щодня можна почути серед старожилів- рокинівців: «Якби був Петро Сергійович, то не було б «Рокинівського Алчевська», не вирубали б колекційний сад, не зруйнували б «альпійську гірку» в малому парку, не знищили б МТП у Брищах та високопродуктивні ферми в Рокинях…». Він незримо присутній тут - у спорудах наукового містечка, в музеї, в дендропарку, творінні його рук і полум'яного серця. Тому не випадково сесією Рокинівської селищної ради від 27.04.2006 року було прийняте рішення про встановлення погруддя П. С. Теслюку і назвати його іменем однієї з вулиць селища. Але до цього часу так і не виконане це рішення, хоч містечко і розбудовується.

   Результативна науково-виробнича діяльність, високий науковий потенціал і блискучі ділові якості здобули йому авторитет не лише у колективі, а й у наукових колах України та за рубежем. Наказом Міністерства сільського господарства УРСР 8 травня 1981 року він був переведений на роботу в Міністерство сільського господарства України заступником керівника Української академії аграрних наук (УААН). З 1985-1995 – в Українському інституті картоплярства УААН. З 1995 ПО 2004 року- Голова правління асоціації «Картопля України», а з 2002 року - директор «Інституту насінництва картоплі».

   Основний напрямок наукової і виробничої діяльності – удосконалення технології вирощування насінної і продовольчої картоплі та організація виробництва високопродуктивного садивного матеріалу.

   Петро Сергійович - автор понад 150 наукових праць з картоплярства, більше 20 монографій, посібників, довідників та енциклопедій. Серед них оригінальні такі видання: «Продовольча картопля» (1989), «Агрокліматичні ресурси картоплі» (1992), «Становлення та розвиток українського картоплярства» (1997), «Картопля годує, лікує» (1999), «Новий календар картопляра» (2002), «Картопля. Практична енциклопедія» (2003), «Порадник картопляра» (2008), «Цікаве картоплярство» (2009), «Каталог сортів картоплі» (2011), «125 років досліджень з картоплярства в Україні» (2015) та інші.

   Перебуваючи на пенсії, своєму захопленню не зраджує. Повний творчих сил та ідей Петро Сергійович нині готує до друку нову монографію «Українська картопля». А це понад 300 сторінок, десятки кольорових фото та ілюстрацій.

   Напередодні ювілейної дати в залі історії дослідної станції науковці Музею історії сільського господарства Волині-скансен облаштували і відкрили виставку присвячену Петру Сергійовичу Теслюку. На полицях – історичні фото творчої діяльності, книги і брошури, методичні рекомендації, монографії, енциклопедії, що присвячені «другому хлібу» України.

   Тож нехай щастить йому на творчій ниві і довголіття в козацькому житті!

Олександр Середюк,

директор Музею історії сільського господарства Волині-скансену, член Національної спілки краєзнавців України.

050 3788524

Категорія: Рокинівський музей історії c/г Волині-скансен | Переглядів: 473 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]