Головна » 2017 » Лютий » 6 » Волинськими археологами врятовано унікальні артефакти родини Радзивіллів (ФОТО, ВІДЕО)
14:19
Волинськими археологами врятовано унікальні артефакти родини Радзивіллів (ФОТО, ВІДЕО)
Волинськими археологами врятовано унікальні артефакти родини Радзивіллів (ФОТО, ВІДЕО)

В середу, 1 лютого, було презентовано результати досліджень науковців Волинського краєзнавчого музею.

Серед них найбільша увага була прикута до проведеного міждисциплінарного дослідження в криптах костелу Св. Трійці в смт. Олика Ківерцівського району, під час яких були віднайдені унікальні рухомі пам’ятки.

Таким «діамантом у попелі», стали так звані «трунні» портрети фундатора костелу Альбрехта Станіслава Радзивілла, великого канцлера литовського протягом правління трьох королів Речі Посполитої, та його дружини Кристини Анни Любомирської. Атрибуцію проведено на підставі роботи Пітера Данкерса де Рей «Портрет Альбрехта Станіслава Радзивілла», написаного в 40-і роки XVII ст.

Сам художник є представником голландської школи живопису, працював в Італії, близько 1640 року переїздить до Гданська, а пізніше до Варшави. Згадується як придворний художник короля Владислава ІV, очевидно в той же час було написано і ростовий портрет великого канцлера литовського. Загадкою залишається, хто саме виготовив портрет А. Радзивілла. З опису скарбу костелу, зробленого С. Томковичем в 1920-ті роки, відомий напис «…Albert Stanisław Radziwiłł zm. 1656, mając lat 64; pamięć jego czci żona, Krystyna Anna Lubomirska». Зрозуміло, що такий напис до портрету мав бути зроблений за життя князівни, а вона померла в 1667 році. Тобто датою виготовлення портрету є 1656-1667 роки. Оскільки зображення повністю відтворює обличчя князя з роботи Пітера Данкерса де Рей, можна припустити і його авторство, проте сам художник загинув під час розбійницького нападу в 1661 році поблизу Вільнуса.

Ще одним здобутком для науковців стало відкриття городища в селі Буяни поблизу Луцька.

Під час досліджень було встановлено, що курган імовірно був насипаний місцевими жителями в пам’ять про церкву, яка знаходилась тут до початку ХХ ст. Під час візуального огляду було встановлено, що курган знаходиться на мисі висотою 6 метрів над рівнем заплави, в основі має розміри 55х50 м. Схили пагорба з півдня, заходу та північного заходу носять сліди ескарпування, а з східної (напільної) сторони мис перерізаний ровом шириною 1,5 м. та глибиною до 0,6 м., який значно затягнутий внаслідок змивання ґрунту. Ознак валів не виявлено. Мис має плаский майданчик розмірами 30х35 метрів. У центрі знаходиться пагорб (курган) діаметром 10 м. та вистою біля 1 м. Під час візуального обстеження на ескарпованих схилах та на майданчику було виявлено гончарну кераміку, яка за аналогіями датується ХІ-ХІІІ ст., та кілька фрагментів ліпного посуду тшинецько-комарівської культури. Є всі підстави вважати, що пам’ятка Буяни-8 є городищем давньоруського часу або феодальною садибою. Також на це вказує той факт, що на схід від рову концентрація керамічного матеріалу давньоруського часу дуже незначна, тобто концентрується на майданчику мису.

Ще одним пунктом з цікавими результатами є селище Дубище Рожищенського району. Серед найбільш цікавих речей денарії Вітовта з надкарбуванням та речі побуту, виявлені в ході робіт на об’єкті XV століття в селі Дубище на імовірному місці існування Введенського монастиря, що згадується в документах з XІV століття.

Відео Громадське. Волинь:

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 67 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]