Головна » 2015 » Березень » 7 » У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку, присвячену дисиденту Данилу Шумуку (ФОТО, ВІДЕО)
13:54
У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку, присвячену дисиденту Данилу Шумуку (ФОТО, ВІДЕО)
У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку, присвячену дисиденту Данилу Шумуку (ФОТО, ВІДЕО)

   6 березня 2015 року у Любомльському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Незламний борець за волю України», присвяченої 100-річчю від дня народження великого українця, видатного політв’язня та дисидента Данила Лаврентійовича Шумука (1914-2004).

   Так, в кінці минулого року фонди науково-дослідної установи Любомльщини поповнилися унікальною колекцією – архівом, бібліотекою, нагородами та особистими речами відомого учасника українського руху опору Данила Шумука. Велику збірку матеріалів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях славного патріота, передала його внучка, жителька м. Красноармійськ Донецької області – Ніна Іванівна Калач. Саме комплекс цих переданих речей і став основою для відкриття виставки, присвяченої уродженцю нашого краю.

   Ще напередодні святкових заходів, Ніна Іванівна, на запрошення працівників музею, прибула на Волинь. Тут вони оглянула м. Ковель, де сьогодні проживають родичі і знайомі Д.Шумука, а згодом завітала на малу батьківщину свого дідуся – с. Підгородно. Учні місцевої школи на чолі із директором Надією Савосюк, вітали шановну гостю із хлібом-сіллю, провели екскурсію по школі, згодом відвідали місцеву бібліотеку (сюди Ніна Іванівна подарувала книгу свого діда «Пережите і передумане» з автографом автора), церкву Св. Іоанна Богослова. Потому, пані Ніна побула у с. Боремщина, де народився Д.Шумук, поспілкувалася із місцевими жителями.

В школi с. Пiдгородно

В с. Боремщина

   Продовження заходів, присвячених пам’яті відомого політв’язня і дисидента відбувалося уже у стінах Любомльського краєзнавчого музею, де зібрались представники влади та громадськості, керівники організацій і підприємств області та району.

   Відкривав виставку його директор Олександр Остапюк, акцентуючи увагу на особистому знайомстві із Данилом Лаврентійовичом в 1998 році. Продовжив урочистості старший науковий працівник музею Юрій Фініковський, котрий розповів про історію формування архіву Д.Шумука у фондах закладу, а також провів першу екскурсію по виставці.

   Теплими спогадами про свого дідуся ділилася внучка Ніна Іванівна, що, до слова, прибула на Волинь зі своєю подругою Ольгою. Гості щиро зізнавалися, що були неймовірно вражені красою нашого краю, гостинністю її жителів. З особливими словами вдячності вони також зверталися до всіх, хто долучився до заходів по вшануванню пам’яті Данила Лаврентійовича.

   Із вітальними словами до присутніх зверталися: голова Любомльської районної ради Микола Сушик, редактор обласної газети «Волинь-нова» Олександр Згоранець, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, директор школи с. Підгородно Надія Савосюк, депутат районної ради Захар Сокольвяк, учасник Норильського повстання, політв’язень Сергій Піддубенець та ін.

   Після численних виступів присутні також оглянули документальний фільм – «Данило Шумук» (режисер М.Мащенко; автори сценарію – І.Драч,М.Горинь та ін., 1994 р.)

   По закінченні відкриття виставки, гості із Східної України із приємністю відвідали Шацькі озера, зокрема одну із «візитних карток» нашого краю - озеро Світязь. І пообіцяли, що цьогоріч ще обов’язково приїдуть сюди, на мальовничу волинську землю.

На о. Свiтязь

   В кінці свого візиту на Волинь, Ніна Іванівна також завітала в с. Воля Ковельська Ковельського району, де ще сьогодні проживають особисті друзі Данила Шумука - Павло Якович та Агрипина Луківна Кулики.

   Безперечно, що Данило Шумук це унікальна постать в українському національно-визвольному русі, людина-легенда, символ боротьби за волю і незалежність України. За свої переконання відомий дисидент, борець і по­літв’язень провів у польських, німецьких та радянських тюрмах і концтаборах 42 роки, 6 місяців і 23 дні, що без сумнівів робить його справжнім феноменом у світі.

   Виставка «Незламний борець за волю України», присвячена життєвому та творчому шляху Данила Шумука, діятиме до липня цього року. Тож, до зустрічі у стінах Любомльського краєзнавчого музею!!!

Для довідки:

Данило Шумук народився 28 (30) грудня 1914 року у селянській родині в с. Боремщина Володимир-Волинського повіту (нині Любомльський район). В сім’ї він був останньою, дев’ятою дитиною. Навчався у місцевій школі, де найкращі оцінки мав з географії, історії і природознавства. З юних літ молодий хлопець захопився ідеями Комуністичної партії Західної України. Уже в 1931 році Данило організував повітовий комітет Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання, і став керівником його пропагандистського відділу. Згодом бере участь у створенні підпільних райкому комсомолу та райкому партії. За свою діяльність був неодноразово арештований польською поліцією, відбував ув’язнення у тюрмах Любомля і Ковеля.

У травні 1935 року польський суд у м. Ковель засудив Данила Шумука за участь в комуністичному підпіллі на 8 років ув’язнення. Покарання відбував спочатку в м. Ломжі під Східною Прусією, а з грудня 1938 року — в м. Білосток у Польщі.

В травні 1939 року був звільнений за амністією. Деякий час працює вчителем в школі с. Підгородно, згодом кредитним інспектором банку в м. Любомль.

У травні 1941 року Данила Шумука призвали до армії. Спочатку потрапив на будівництво дотів у Львівську область, потім з його групи було сформовано штрафний батальйон, який відправили на передову. Брав участь в боях на території Житомирської, Чернігівської, Київської областей. Влітку 1941 року потрапив у полон. Протягом серпня — вересня перебуває у сумнозвісному німецькому концтаборі в м. Хорол, на Полтавщині, звідки зрештою тікає.

Повертаючись додому через Східну Україну, Данило дізнається про жахіття Голодомору 1932-1933 років, масові репресії серед місцевого населення й остаточно усвідомлює злочинну суть сталінського режиму.

У 1943 році Данило Шумук, за рекомендацією друзів з ОУН, вступає в лави Української Повстанської Армії. Тут його призначають політичним інструктором. Діяв на території Волині під псевдо «Боремський», «Борис».

В 1944 році зі своєю групою він перебуває на Житомирщині, де згодом стає провідником округи.

 28 лютого 1945 року на Київщині був схоплений радянськими службами. Військовим трибуналом спочатку був засуджений до розстрілу, згодом вирок змінили на 20 років ув’язнення. Перебував у в’язницях Києва, Рівного, потім в м. Архангельськ, Дудінка, Каєркан.

 Навесні 1946 року був переведений в Норильський концтабір. Тут організував підпільну «самодопомогову організацію», брав участь в організації відомого Норильського повстання в травні - серпні 1953 року.

Після придушення виступу політв’язнів Д. Шумук етапом був відправлений в Красноярськ, потім у Володимирську тюрму, далі - в табори Тайшета Іркутської області.

В серпні 1956 року достроково звільнений по амністії. Повертається на Волинь, згодом сім’я переїжджає на Дніпропетровщину. Тут Данило деякий час працює в колгоспі.

 У листопаді 1957 року, за відмову співпраці з органами КДБ його знову арештовують. Суд у м. Луцьку ухвалив вирок: 10 років ув’язнення за «антирадянську агітацію». Термін відбував у Воркуті, Тайшеті (с. Вихорівка), Мордовії. Звідти 21 жовтня 1967 року переведений до Києва і 20 листопада, цього ж року, звільнений.

Поселився в м. Богуслав на Київщині, тут працював на різних роботах. Весь вільний час віддавав опрацюванню своїх спогадів.

В 1968 року в Києві зблизився з «шістдесятниками»: Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Василем Стусом, Аллою Горською та ін.

12 січня 1972 року КДБ знову заарештовує Данила Шумука — за написання спогадів, розповсюдження «антисоветской литературы» та «антисоветскую агитацию и пропаганду». Київським облсудом був засуджений до 10 років таборів особливо суворого режиму та 5 років заслання. Відбував покарання в Мордовії, табір Сосновка.

На той час в Парижі вийшла перша книжка його спогадів «За східним обрієм» (1974 р.).

 У 1979 році Данило Лаврентійович став членом-засновником Гельсінської групи у місцях позбавлення волі й Української Гельсінської групи. 1 березня 1980 року політв’язень був етапований до табору в с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл., згодом до табору станції Всехсвятська. В 1982 році Шумук переведений на заслання в с. Каратобе Уральської обл. (Казахстан).

Відбувши повний термін ув’язнення, 4 січня 1987 року виходить на волю. На вимогу парламентарів Канади і США, світової громадськості, Данилу Шумуку дозволили виїхати в м. Торонто (Канада). Того ж року його було запрошено в Білий дім, на особистий прийом до президента США Рональда Рейгана. Як вільна людина, Данило Шумук подорожує, виступає з доповідями в багатьох містах Канади, США, Франції. Часто з візитами перебував в Україні.

В липні 1998 року разом з дочкою Вірою відвідав рідну Волинь. Перебуваючи у м. Любомль, завітав у місцевий краєзнавчий музей.

В 2002 році Данило Шумук остаточно повернувся в Україну. Проживав із донькою Вірою в м. Красноармійськ Донецької області. Тут він і помер 21 травня 2004 року. Похований на міському кладовищі.

Данило Шумук є автором книг спогадів: «За східним обрієм: Спомини», «Пережите й передумане: Спогади й роздуми українського дисидента-політв'язня з років блукань і боротьби під трьома окупаціями України (1921–1981)», «Із ГУЛАГу — у вільний світ».

Уже посмертно, 8 листопада 2006 року, за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод Данило Шумук був нагороджений Президентом України орденом «За мужність» І ступеня.

Джерело: Любомльський краєзнавчий музей

Категорія: Любомльський краєзнавчий музей | Переглядів: 1026 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.9/30
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]