Головна » 2017 » Лютий » 27 » «Я щаслива, що батьків документ, зберігся у вашому музеї…» (ФОТО, ВІДЕО)
13:39
«Я щаслива, що батьків документ, зберігся у вашому музеї…» (ФОТО, ВІДЕО)
«Я щаслива, що батьків документ, зберігся у вашому музеї…» (ФОТО, ВІДЕО)

У музейній діяльності зрідка трапляється так званий зворотній зв’язок, своєрідне музейне «відлуння», коли сімейні раритети з музейних фондів доповнюються хвилюючими родинними історіями. Ось одна з таких історій, в якій встановити істину допоміг його величність випадок.

Понад 70 років поспіль лучанка Ковальчук Марія Михайлівна (1935 р. н.), уродженка волинського села Боголюби, шукала дату народження свого батька – Ковальчука Михайла Гнатовича, учасника Другої світової війни, убитого і похованого в 1944 році в латвійському місті Прієкуле. І таки знайшла, не дарма ж кажуть: «Дорогу осилить той, хто по ній іде…».

Переглядаючи волинську телепередачу «Грані» Марія Михайлівна почула розповідь про шкільний документ свого тата. Один з сюжетів цієї передачі готувався як новинний, був присвячений діючій в Музеї історії Луцького братства виставці «Волинська віньєтка», яка розповідає про історію регіонального шкільництва та збудована на оригінальних матеріалах з фондів Волинського краєзнавчого музею – шкільних світлинах, фотоальбомах, свідоцтвах про освіту, підручниках тощо.

У телесюжеті з-поміж десятка свідоцтв кінця XIX – першої половини ХХ ст. науковий співробітник музею Олена Бірюліна виділила в інтерв’ю єдине рідкісне в музейній колекції шкільне свідоцтво від 1918 року – короткого часу панування української влади в Луцьку в цей бурхливий історичний період. Виданий документ Михайлові Гнатовичу Ковальчуку, жителю села Боголюби. Віньєтка документа містить скромний рамковий орнамент, портрет Тараса Шевченка і пам’ятні слова його вірша «Учітесь брати мої…». Свідоцтво засвідчене печаткою «Луцкая уєздная земская управа» з міським гербом зразка 1911 року у вигляді ратника між вежами Луцького замку.

Фрагмент телепередачі «Грані» (ефір від 4.02.2017)

Після телеперегляду Марія Михайлівна Ковальчук поспішила до музею і з помітним хвилюванням запитала: «Можливо на батьковому шкільному свідоцтві є точна дата його народження?». В присутності візитерки, за допомогою збільшувального скла, музейному науковцю таки вдалося розгледіти напіввигаслу дату народження: «Свідоцтво. Дано цеє для громадянина с. Боголюб Торчинської волості Луцького повіту на Волині Михайлу Гнатовичу Ковальчуку родивш. тисяча дев’ятсот четвертому році, жовтня 8-го дня, православної віри, в тім, що він з успіхом скінчив курс навчання в Мілушській Народній школі, що посвідчується підписами і приложенням належної печатки. Видано жовтень 21 дня 1918 року». Окрім печаті свідоцтво засвідчене підписами: Голови шкільної ради, членами шкільної ради, діловодом та вчителями школи.

Свiдоцтво, видане Ковальчуку Михайлу Гнатовичу
про закiнчення Милушської школи. 21 жовтня 1918 р.

Дізнавшись день і місяць народження свого батька, Марія Михайлівна крізь сльози промовила: «Я щаслива, що батьків документ зберігся у вашому музеї і встановив, нарешті, для нашої родини важливу пам’ятну дату – дату його народження». Працівникам музею звісно приємно, що збережений в колекції родинний раритет та донесена виставкою про нього інформація дозволить Марії Михайлівні знайти на схилі літ душевний спокій.

На той самий сюжет згодом зреагувала ще одна жителька Луцька, економіст Наталія Андріївна Ляшук. Її візит до музею також був викликаний іменем та місцем народження власника експонованого свідоцтва – Михайла Гнатовича Ковальчука з Боголюб. З’ясувалось, що Наталія Андрієвна є правнукою Василя Гнатовича Ковальчука з цього ж села. Пані Наталя вже досліджувала своє родинне коріння, й зокрема вивчала поховання на боголюбському кладовищі, та вже знала, що у протопласти її родини – Гната Ковальчука було принаймні двоє синів – Василь та Йосип. Тому, зізналась, що йдучи до музею вона не сподівалась виявити спільних родичів, тим паче в рідному місті. Але була приємно здивована, коли дізналась про нашу попередню гостю – лучанку пані Марію, доньку Михайла Гнатовича.

У 1993 році найцінніше з архіву свого батька запропонував на збереження Волинському краєзнавчому музею Ковальчук Юрій Михайлович, рідний брат Марії Михайлівни. Окрім згаданого свідоцтва та табеля успішності учня третього класу Луцької чоловічої гімназії за 1921–1922 роки, ним були передані батькові фронтові листи-«трикутники» 1944 року, фото середини 1930-х років, документи періоду Другої Речі Посполитої – час перебування М.Г. Ковальчука у польському війську. Слід зазначити, що близькі фондоутворювача про передачу матеріалів до музею не знали.

Матерiали Ковальчука М. Г. з фондiв музею

Реконструкція великої родини та, зрештою, її гуртування навколо експонованого на виставці родинного раритету, буде мати своє продовження, оскільки в майбутньому готується зустріч поколінь Ковальчуків з Боголюб у Музеї історії Луцького братства.

Ось так традиційна співпраця волинських музейників та телевізійників досягла чергової маленької перемоги – перетворила професійні робочі будні на торжество однієї родини. Тож бажаємо об’єднання не тільки боголюбським Ковальчукам з Луцька, але й усім українським родинам!

Тамара Андрейчук,
молодший науковий співробітник
Музею історії Луцького братства,
відділу Волинського краєзнавчого музею

Фото Леоніда Максимова
Відео ПАТ НСТУ ВРД з телепередачі «Грані» (ефір від 4.02.2017)

Категорія: Музей історії Луцького братства | Переглядів: 116 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.4/7
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]