Головна » 2020 » Травень » 29 » Видано монографію про скарби та рідкісні монети Північно-Західної України
18:45
Видано монографію про скарби та рідкісні монети Північно-Західної України
Видано монографію про скарби та рідкісні монети Північно-Західної України

Нещодавно Волинським краєзнавчим музеєм спільно зі Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки та Луцьким національним технічним університетом підготовлено та видано Скарби та рідкісні монети з теренів Північно-Західної України : монографія / Г. Гулько, О. Кричевський, Г. Охріменко, Н. Скляренко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2019. – 292 c.

У монографії висвітлено історичні аспекти монетного обігу на теренах Волині та Полісся від часу кельтських впливів до XIV ст. Видання призначене для науковців, краєзнавців, студентів.

На факультеті історії політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася презентація цього наукового видання.

Зі вступу до монографії:

Скарб – речовий доказ і документальний відбиток з минулого

Речові, грошові, монетно-речові скарби є важливим історичним джерелом. Їхнє вивчення може відкрити чимало різних таємниць. Особливо це стосується економічних і політичних проблем. Кожний скарб, як правило, овіяний ореолом легенд.

Про легенди часто кажуть, що в них переплітаються історія і літературний вимисел. Це дійсно правда, але, не зважаючи на певну міфологізацію, правдою є й те, що скарби таки існують! І тут ми від літературної фантастики переходимо до реального життя, стикаємося з живою історією. Про це красномовно свідчить і ця книга про скарби Волині, авторами якої є відомі дослідники минулого Волині.

Вивченню скарбів різних періодів України вже присвячувались окремі праці. Усіх, очевидно, перерахувати неможливо, але серед них найбільш повно розкривають тематику скарбів такі книги, як «Римська монета на території України» М. Ю. Брайчевського, «Скарби римських монет на територии СРСР» В. В. Кропоткіна, «Руські скарби ІХ–ХІІІ століть» Г. Ф. Корзухіної, три книги М. Ф. Котляра «Пошук скарбів і нумізматика», «Грошовий обіг на території України доби феодалізму» і «Нариси історії, обігу та лічби монет на Україні XIV–XVІII ст.», Михайла і Зоряни Кучинко «Давні та середньовічні скарби Волині» та ряд інших.

У названих працях описано сотні речових і грошових скарбів, частина з яких уже стала хрестоматійною, відомою не лише фахівцям-нумізматам. Це скарби прикрас і монет з Києва, Канева, Луцька, Чернігова та інших українських міст. Україна є однією з найбільших скарбниць, різноманітних знахідок, особливо монет, починаючи з тих перших, що карбувалися у Північному Причорномор’ї до нашої ери.

Отже, немає сумніву в тому, що такі книги потрібні для вивчення скарбів цілого ряду областей України. Однак Волинь у цих працях ніби губиться серед інших регіонів. Та це й зрозуміло, адже автори розглядали великі території, тому й не могли акцентувати особливу увагу на якомусь одному регіоні за рахунок іншого. Що ж до книги, представленої читачам, то вона присвячена скарбам давнього і середньовічного періодів лише одного регіону – Волині.

Варто сказати, що для написання книги використано наукові праці та матеріали, які зберігаються у фондах музеїв Волині та в приватних колекціях. На базі сукупності нумізматичних, археологічних, писемних джерел та відомостей, почерпнутих з досліджень істориків, авторам книги вдалося досить повно охарактеризувати скарбовий матеріал з території Волинської землі.

Дуже цікавими є знахідки римських, арабських і давньо-руських грошових і грошово-речових скарбів на Волині І–ХІ століть нової ери. Автори книги прагнуть пояснити причини їх появи у досліджуваному регіоні. І ось тут ми вступаємо у сферу світової історії, зв’язків волинського населення з арабами, античним світом і середньовічною Західною Європою.

Не менший інтерес викликає кваліфікований аналіз речових скарбів Х–ХІІІ ст., складовими частинами яких є переважно високохудожні ювелірні вироби. Це головним чином срібні та золоті жіночі прикраси, зрідка предмети культу. Завершує книгу аналіз монетних скарбів по XIV століття. Протягом цього часу десятки тисяч монет численних найменувань з різних країн брали участь у грошовому обігу історичної Волині. Як видно з книги, якась частина цих монет залишилась у нашій землі, щоб бути знайденими через віки і стати свідками ролі нумізматичних пам’яток в історії Волині доби феодалізму.

Книга ніби підбиває певні підсумки відомостей про знахідки скарбів у краї. Перед читачем проходить калейдоскопічна картина прикрас та монет із різних металів – міді, бронзи, срібла і золота, які є яскравими свідками культури давно минулих часів. Показово, що знахідки скарбів у переважній більшості випадків пов’язані з конкретними археологічними пам’ятками, здебільшого з місцями поселень давніх людей. Скарби монет чи речей пов’язуються в одне ціле з іншими старожитностями, становлячи в сукупності релікти життя і діяльності наших предків.

Варто зауважити, що невеликий обсяг книги не дозволив авторам охарактеризувати всі відомі волинські скарби. До уваги взято лише якусь їх частину, можливо, на думку авторів, найхарактернішу. На сторінках книги логічно узагальнений увесь доступний скарбовий матеріал. Він може зацікавити краєзнавців, науковців, освітян та й просто шанувальників старовини. Адже за знахідками монет часто можна простежити зв’язки між різними територіями і народами як близькими, так і далекими.

Книга добре ілюстрована. В ній кожен з періодів історії Волині представлено таблицями монет, рисунками і фотографіями прикрас та інших предметів, що суттєво полегшить читачеві розуміння тексту. І, нарешті, варто сказати, що в книзі виклад матеріалу, з одного боку, строго науковий, а з іншого – простий. Таке вдале поєднання науковості з доступністю робить видання привабливим для різних категорій читачів.

Пошук скарбів завжди викликав інтерес. Але цікаво те, що можна вважати скарбом? Важливим є і таке питання: як розрізняти скарби? Чи це скарб для того, хто його збирав і втратив, чи для того, хто його знайшов? Річ у тому, що знахідки монет і речей можуть бути одиничними, вкладами і скарбами. Одинична знахідка часто становить не лише інтерес, що визначений грошовою вартістю, а й цінністю колекційною і науковою. Важливими є і вклади, які формуються відповідно до потреб різного характеру. І хоча вони можуть складати велику грошову і наукову цінність, але їхнє походження заздалегідь програмоване. Зокрема, вкладом можуть бути монети, які кладуть у фундамент будинку за традиціями, щоб родина жила багато, залишають у тих місцях, куди хочуть повернутися – цілющі джерела і привабливі куточки природи, пам’ятні місця і храми тощо.

На скарби перетворюються колекції та зібрання, які створювалися з певною метою, але чомусь були втрачені. У скарбах трапляються знахідки арабських дирхемів й римських динарів, перших монет Київської Русі.

Звичайні громадяни вважають скарбами лише ті знахідки, які мають певну вартість і можуть стати джерелом збагачення. Інтерес до історії скарбів у мене, автора цих рядків, виник тоді, коли я дізнався, що мій дідусь разом із своїм товаришем по роботі шукали скарби на Бабиній горі над Горинню біля древнього Ізяслава. Використовуючи спеціальні знаряддя, вони проводили в пошуках свої вихідні дні та відпустки, але нічого вартісного не знайшли. Разом з друзями у підземеллях Ізяслава пошуки вів мій батько. Вони натрапили лише на пограбовані крадіями саркофаги. В самому Ізяславі у 80-х роках ХХ ст. знайдено великий скарб церковних речей, який був схований у підземеллях колишнього монастиря бернардинів. Частина предметів належить до цінностей сакрального мистецтва.

Кожний скарб, кожна знахідка є важливим комплексним історичним джерелом, відбитком певної епохи. Скарби з грошей і речей свідчать не лише про їхнє походження, а й можуть розповісти про те, як жила та чи інша людина або родина, чому вона збирала і ховала речі та гроші. Мішані скарби свідчать і про певний напрям мислення людей і дають можливість провести психоісторичний аналіз поведінки тих, хто разом з монетами ховав речі, що становили в минулому велику матеріальну або духовну цінність. Можна говорити про походження скарбів і те, що вони ставали результатом пристрасті одних людей до накопичення, інших – до колекціонування, ще інших спонукала необхідність до заощадження певних коштів і цінностей для вирішення якихось проблем. Таке відбувається і сьогодні.

Незважаючи на цінність скарбу для будь-кого, хто його знайшов, найвищою є його значимість для науки. Звичайно, скарби, які опинилися в музеях внаслідок офіційних пошуків, експедицій, належать до надбань держави і стають відомими науці, але частина одиничних знахідок та скарбів не потрапляє до дослідників, залишається в руках тих, хто їх знайшов, або розпорошується серед любителів старовини. Якщо вони потім стають відомими дослідникам, то вже часто неможливо визначити власника, місце і час створення скарбу, причини його походження і навіть приналежність знахідки саме до певного скарбу. Приховування скарбів – кримінальний злочин перед державою, який карається законом. Але найбільшим є злочин перед історичною пам’яттю і наукою.

Для пересічного шукача скарбів, який прагне розбагатіти, важливе значення мають дорогоцінні метали та цінні речі, а тому частина скарбів може не потрапити у сферу інтересів пошуковця і залишитись невідомою науці. Розпорошений і загублений для науки скарб ніколи не розповість про важливі господарські і торгові зв’язки, про рівень життя і потреби людей, яким належав скарб. У приватних зібраннях роз’єднані фрагменти скарбів та окремі експонати, які зберігаються і не фіксуються згідно з вимогами науки, втрачають свою науково-дослідницьку цінність.

Як правило, скарби часто утворювались у «смутні» часи воєн, повстань, революцій, реформ. Одні з них є наслідком намагання сховати майно і цінності до кращих часів, інші залишилися в місцях їх зберігання тому, що господар з різних причин не міг з’явитися за ними. Внаслідок воєн і революцій було заховано багато різних коштовностей, які, можливо, й сьогодні чекають на шукачів. Інколи власники скарбів або їхні нащадки намагаються повернути втрачене, про що розповідає фільм «На графських руїнах», коли нащадок графської родини намагався знайти те, що сховав його батько під час Жовтневої революції та Громадянської війни. Про намагання збагатитися за рахунок скарбу з діамантів розповідає класичний гумористичний твір І. Ільфа і Є. Петрова «Дванадцять стільців». Кілька персонажів і головний герой Остап Бендер шукають цінності, які сховані у стільці та наражаються на різні пригоди. Стілець вони знаходять. Але марні їхні сподівання! На ці діаманти, які випадково випали із стільця, було збудовано будинок культури, у якому і знаходився дванадцятий стілець.

Скарби представляють собою важливе джерело для різних історичних наук. Зокрема, дослідження грошей, які найчастіше трапляються у скарбах, є предметом нумізматики – науки про монети, і боністики – науки про паперові гроші та інші цінні папери. У скарбах часто можна знайти й різні відзнаки та нагороди – ордени і медалі, які вивчає фалеристика. Історична цінність скарбів важлива для науки та історичної пам’яті і немає значення, з якого металу виготовлена знахідка – золота, срібла, міді чи бронзи.

Інколи шукачі скарбів розчаровуються у знахідках, особливо монет. Це тому, що в давніх і середньовічних скарбах часто трапляються фальшиві монети, підробки під золоті та срібні. Але такі монети теж є скарбом для науки, яка отримує відомості про тіньові сторони життя суспільства.

На території України знаходять монети багатьох держав і народів, які торгували з нею і між собою. Через наші землі проходили шляхи багатьох купецьких караванів. Зокрема, відомо про шлях «з варяг у греки», про торгові шляхи у Центральну і Північну Європу. Перші монети карбувалися й в Україні – в грецьких містах-колоніях Ольвії, Херсонесі, Пантикапеї та інших з VI ст. до н. е. У скарбах знаходяться монети арабські, татарські, турецькі, європейських міст і держав, зокрема Чехії, Німеччини, Італії, Польщі, Литви, які забезпечували в давнину грошовий обіг на українських землях. Це означає, що Україна з давніх часів перебувала в інтеграційних відносинах з Європою та Азією.

Оскільки основну масу скарбів становлять гроші, тому варто представити читачеві список літератури, яка ознайомить його зі світом грошей та речей, що можуть бути у скарбах. Сьогодні в Україні друкується кілька періодичних ви- дань, які можуть стати цікавими для читача, а саме: «Нумізматика і фалеристика» та «Українська нумізматика і боністика» – науково-популярний історико-культурологічний часопис, додаток до журналу «Вісник Національного банку України». Важлива частина бібліографічних джерел – це довідкова література, каталоги і довідники про музейні збірки, словники, енциклопедії, які дають можливість ідентифікувати та розрізняти гроші, дорогоцінні метали і коштовне каміння, ювелірні вироби і предмети старовини, що мають колекційну та історичну цінність. Цікавою книгою, яка витримала кілька видань і перекладів на різні мови, є чеська «Ілюстрована енциклопедія старожитностей».

Геннадій Васильович Бондаренко,
кандидат історичних наук, професор
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки,
член-кореспондент УАІН, заслужений працівник народної освіти,

голова Волинської обласної організації НС, лауреат премії імені Дмитра Яворницького

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 64 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]