Головна » 2020 » Травень » 16 » Що нового у музейному просторі Любомльщини?
18:44
Що нового у музейному просторі Любомльщини?
Що нового у музейному просторі Любомльщини?

Зазвичай відомості про минуле ми черпаємо з різних джерел: книг, телебачення, радіо, Інтернету тощо. Втім, по-справжньому доторкнутися до своєї історії у прямому й переносному значеннях, відчути дух минулих епох, напевно, можна лише у музеї. Краєзнавчий музей у Любомлі успішно функціонує ось вже майже п’ять десятиліть і по праву належить до числа найкращих на Волині. Про реалії, плани проблеми, перспективи напередодні професійного свята – Міжнародного дня музеїв – кореспондент Любомльської громадсько-політичної газети «Наше життя» спілкувався з директором закладу Юрієм Фініковським:

– Юрію Миколайовичу, чого вдалося досягти за останній час?

– Зараз чи не кожна галузь у країні переживає непрості часи, тож і культура, до якої належить музейна справа, не виняток. Та все ж робимо те, що в наших силах. Вдалося певним чином оновити матеріально-технічну базу. Започаткували нові проекти та форми роботи: «Музейні діалоги» – зустрічі із відомими уродженцями Любомльщини; «Стань другом музею» – акція спільно з газетою «Волинь-нова», спрямована на співпрацю із меценатами, а також публічні лекції, презентації, відкриття нових різнотематичних виставок. Активізували співпрацю з Мінкультом щодо передачі у музей конфіскованих предметів старовини.

Віднайшли нових благодійників музею, які постійно підтримують нас фінансово і не тільки. Співпраця з ними дуже важлива, адже йдеться про закупівлю експонатів, реставрацію окремих пам’яток історії, фінансування проектів музею. Активізували співпрацю із газетами та Інтернет-виданнями Любомльщини і Волині. Створено facebook-спільноту «Любомльський краєзнавчий музей», яка стала своєрідною родзинкою установи, а її щоденні проекти «Фото дня», «Експонати музею» завойовують все більшу аудиторію читачів.

Торік музей відвідало 7,8 тис. осіб, серед яких делегації з США, Канади, Аргентини, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Польщі, Литви, Естонії, Польщі, Ізраїлю, Італії, Білорусі, та ін. Також розробили логотип закладу та спроектували його на сувенірну продукцію. Створено нові туристичні маршрути по місту та району, розпочато роботу із туристичними агентствами. Стараннями музею м. Любомль включено до туристичних маршрутів по Волині та ін.

Зазначу, що у цих досягненнях – плоди праці всього колективу музею: головного зберігача фондів Олександра Остапюка, старшого наукового співробітника Валентини Остапюк, наукового співробітника Ольги Нінічук, техпрацівниці Ніни Сутько.

– З якими основними проблемами доводиться стикатися сьогодні?

– Чи не найголовніша – відсутність належних експозиційних площ. Так, на сьогодні у музеї зібрано понад 31 тис. предметів старовини основного фонду та більше 7 тис. експонатів науково-допоміжної групи. Однак, незважаючи на це, в експозиції музею розміщено трохи більше як 1 тис. раритетних речей. Усі інші у фондах і запасниках. Питання реставрації і пристосування палацу Браницьких під музей поки що на етапі оформлення технічної документації під земельну ділянку. Не завадили б сучасні технічні пристрої, більше спеціалізованої літератури. Звісно ж, і фінансування галузі бажає бути кращим.

 – Чи є співпраця з місцевою владою?

– Маємо нормальні робочі стосунки з міським головою Романом Ющуком та начальником відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Володимиром Дячуком, які в міру можливостей підтримують усі наші ініціативи, не стоять осторонь наших проблем. Незважаючи на те, що ми перші в області перейшли в ОТГ, жодних проблем у цьому плані не відчули, є розуміння важливості нашої роботи з боку ОТГ.

– Якими бачите перспективи розвитку закладу?

– Доцільною і логічною була б реставрація будівлі палацу Браницьких та її пристосування під музей. Нинішні збірки Любомльського краєзнавчого музею дозволили б представити у реставрованому приміщенні окремі відділи: нумізматики, фалеристики, філателії, стародруків, іконопису, етнографії, конфісковані речі з митниць України, розповісти історії польської, голландської, єврейської общини на Любомльщині, картинну галерею, окремі кімнати, присвячені видатним уродженцям краю, конференц-зал, бібліотеку та ін. У комплексі зі збереженими пам’ятками історії та архітектури міста, розташуванням поблизу кордонів із Республікою Польща та Республікою Білорусь, проляганням через місто маршруту до перлини України – Шацьких озер це дозволило б створити потужну туристичну локацію для України.

– Наостанок, будь ласка, про найближчі плани…

– Хочемо приділити більше уваги видавництву презентаційної друкованої та сувенірної продукції, а також створенню сайту, відкриттю нових виставок, оновленню експозиції музею, залученню до музейного простору Любомльщини якомога більшої кількості жителів краю.

Розмовляв Василь БОРОВИЦЬКИЙ.

ДОВІДКОВО: Любомльський краєзнавчий музей був відкритий 28 травня 1973 року стараннями місцевого краєзнавця та історика Дмитра Остапюка. У той час функції завідувачів музею виконували секретарі товариства по охороні пам’яток історії та культури Є. А. Дибалюк, І. І. Шавловська, В.Д.Савчук. В 1976 році Міністерство культури за зразкову роботу присвоїло Любомльському краєзнавчому музею звання народного. З огляду на окремі суб’єктивні причини з кінця 70-х – до кінця 80-х рр. ХХ ст. музей перебував в стані занепаду. За цей час пропала частина найцінніших експонатів: нумізматична колекція, підбірка люльок, зброя, знищений етнографіічний матеріал. Лише з 1987 року з ініціативи завідуючого Любомльським райвідділом культури В.І.Климовича та за участі краєзнавця О. Остапюка, в музеї розпочато нове переоформлення експозиції, у чому активно допомагали працівники Волинського краєзнавчого музею (О. Ошуркевич, О. Вернидубов), співробітники Волинського художньо-оформлювального комбінату, місцеві художники-оформлювачі.

19 липня 1989 року відбулось урочисте відкриття новооформленого музею. Щоправда, заклад і далі працював на добровільних засадах до 1991 року, коли була введена посада завідувача музею. В 1991-1993 рр. музей очолювала Тетяна Зінчук. У 1993 році директором музею призначено Олександра Остапюка – на той час відомого в межах району науковця та колекціонера, сина засновника музею Дмитра Остапюка. Згідно розпорядження Представника Президента України по Любомльському району від 19 серпня 1993 року № 368 Любомльський краєзнавчий музей одержав статус державного. З початком 90-х рр. ХХ ст. музей розпочав нову сторінку своєї історії: на новий рівень вийшла пошукова, науково-дослідна, культурно-просвітницька робота, налагоджено контакти із вченими, науковими установами, музеями України, Польщі, Білорусі, Росії, та ін.

Категорія: Любомльський краєзнавчий музей | Переглядів: 25 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]