З нагоди 147-ї річниці від дня народження Лесі Українки у Луцьку показали безцінний музейний раритет. Це – оригінал рукопису Лесі Українки, зошит із народними піснями, що були популярними на Волині за життя письменниці, – повідомила ПАТ НСТУ ВРД.

Юні сестри Лариса та Ольга Косач на початку 1890-х років жили у селі Колодяжне, де слухали та записували у зошит фольклор у вигляді тексту та нот, щоб зберегти для нащадків. Цей рукопис довгий час вважався втраченим і віднайшли його у травні 1941-го року.

Історія його появи у нас в області – детективна, розповідає хранителька музею Наталія Пушкар. З тих пір, каже, артефакт бережуть, як зіницю ока, – зі спеціальної обгортки для широкого загалу діставали усього тричі. Пояснюють: щоб зошит не розсипався, а чорнила не вицвіли.

– Пробіл у кілька десятків років, ми не можемо встановити, де він був, як він потрапив до історичного музею. Цей зошит був знайдений у купі паперового мотлоху в коридорі Київського історичного музею, але добре, що цей зошит знайшов Хома Михайлович Коцюбинський. Зрозумів по підпису, кому належать ці зошити, він забрав ті речі і тоді ж, у 41-му, він прислав їх на адресу Луцького музею, – розповіла Наталія Пушкар.

Ще один раритет, яким пишаються у музеї, — збірка пісень, які видав чоловік Лесі Українки — Климент Квітка. З голосу дружини музикознавець та фольклорист записав 225 композицій. Таких рукописів може бути кілька у світі, припускає Наталія Пушкар. Цей оригінальний екземпляр зберігається у музеї в Колодяжному.

– У червні 1913-го, за кілька місяців до смерті, Леся Українка наспівала всі оці пісні. Її чоловік був прекрасний музикознавець, йому неважко було скласти ноти, він усе це за нею записував і видав уже після її смерті. На склографі – це такий спосіб видання, всього кількома примірниками, – повідомила Наталія Пушкар.