Головна » 2018 » Лютий » 19 » У Ківерцівському музеї відбувся семінар для вчителів історії
14:49
У Ківерцівському музеї відбувся семінар для вчителів історії
У Ківерцівському музеї відбувся семінар для вчителів історії

Семінар на тему “Геноцид ромів Волині у роки Другої світової війни. Проблеми дослідження та подолання стереотипів у викладанні історії у загальноосвітній школі” відбувся у Ківерцівському краєзнавчому музеї. Організували його для вчителів історії загальноосвітніх шкіл району Український центр вивчення історії Голокосту, районний відділ освіти, громадські організації області.

Учасників заходу привітав голова районної державної адміністрації Валерій Ткачук.

- Сьогодні надзвичайно важливою темою для українців є мир і, звісно ж, толерантність, терпимість та повага один до одного, до національних меншин, які проживають в Україні. Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням. Тож важливо вивчити та засвоїти уроки минулого, аби вони ніколи не повторювалися. Багато людей мало знають або зовсім не знають про Голокост ромів в роки Другої світової війни. Бажаю учасникам семінару плідної праці, педагогам – здобути нові корисні знання та донести їх до своїх вихованців.

В ході семінару про геноцид ромів Волині, регіональні особливості на тлі загальноєвропейського явища розповів науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий. Досвідом роботи по збору усних свідчень трагедії ромів Волині у роки Другої світової війни поділилася голова громадської організації “Мозаїка пам’яті” Іраїда Майданець, а її заступник, кандидат історичних наук Оксана Сущук розповіла про геноцид ромів у контексті національної пам’яті.

Михайло Тяглий

Iраїда Майданець

Голова обласної громадської організації “Терне Рома” Тетяна Логвинюк проінформувала учасників семінару про участь ромської громади у вшануванні жертв геноциду ромів та відповіла на ряд запитань, які цікавили присутніх. Про ромських поетів, переслідування ромів у 1941-1944 роках та громадську діяльність навколо даної проблеми розповідала голова Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Галина Марчук.

Тетяна Логвинюк, Галина Марчук

З основними викликами та рекомендаціями щодо викладання історії геноциду у процесі викладання історії вчителів ознайомив координатор освітніх програм Українського центру вивчення історії Голокосту Віталій Бобров.

Вiталiй Бобров

Заступник директора з виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Прилуцьке зі своїми учнями провела презентацію інформаційної кампанії “Ми різні – ми рівні”.

Учнi Прилуцької ЗОШ

На завершення учасники обмінялися думками та враженнями, педагоги отримали матеріали, які стануть їм корисними у подальшій роботі.

В роботі семінару взяли участь заступник голови райдержадміністрації Яна Церкевич, начальник районного відділу освіти Микола Грибук, заступник голови Волинської ГО “Терне Рома” Федір Стоянович, голова Ківерцівської районної ГО ромів Степан Чижук.

Знайомство з експозицією музею

Довідково:

Нацисти знали про циган майже все. Дослідили етнічне походження, відмінності між осілими й кочівниками, різновиди діалектів мови. В Антропологічному інституті Дюкінгеймського університету донедавна зберігалася картотека на 20 тисяч знищених ромів. Це 16-метрові стелажі з документами, фото, відбитками пальців, переліком родичів. Присуд “смертна кара” виголошували біологи: “Екземпляр не лише не має ніякої вартості для суспільства, а й небезпечний для нього”.

Геноцид проти цього не надто численного народу зветься по-різному: Порраймос, Самударіпе, Калітраш. У роки Другої світової війни, за різними даними, було знищено від 50 до 70 відсотків європейських ромів, серед них – понад десять тисяч українських. Здавалося б, не так і багато, проти семи мільйонів загиблих у час Голодомору і півтора мільйона українських жертв Голокосту. Однак на середину XX ст. ромів в Україні налічувалося всього 20 тисяч. Разом із загиблими в небуття відійшли їхні пісні, майстерність ремісників і життєрадісність свободи.

Сучасні історики знаходять багато спільних рис між трагічною загибеллю євреїв і ромів у роки Другої світової. Згідно з нацистською расовою теорією, роми, як і євреї, вважалися радше об'єктами або паразитами суспільства, аніж людьми. Погане ставлення до них та їх фізичне знищення вважалося виправданим, оскільки воно мало своїм результатом знищення “небажаного” й “нечистого” елементу в Європі. Після приходу нацистів до влади роми, як і євреї, підпали під дію “спеціальних законів”, спрямованих на їх відокремлення від “арійського” населення і запобігання міжрасовому змішуванню.

За твердженнями українського історика Віктора Короля у Бабиному Яру окупанти розстріляли 10 тис. ромів. Під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено від 19 до 20 тис. осіб ромської національності. Проте немає даних про загиблих в зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах- гетто, під час рейдів УПА та радянських партизан тощо.

На увічнення пам'яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів.

До 75-их роковин трагедії в Бабиному Яру, у Національному історико-меморіальному заповіднику “Бабин Яр”, в пам’ять про ромів, розстріляних у 1941 році, встановлений монумент “Ромська Кибитка”.

Джерело: Ківерцівський краєзнавчий музей

Категорія: Ківерцівський районний краєзнавчий музей | Переглядів: 207 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]