Начальник відділу еколого-освітньої і рекреаційної роботи Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» Савчук Павло Леонідович зібрав колекцію із понад 150 фото фігур та оброчних хрестів Волинської області. Виставка цих фото відбувається у Ківерцівському районному краєзнавчому музеї і буде продовжена до початку грудня. Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів музею, – повідомляє Ківерцівський районний інформаційний портал.

Павло Савчук багато років захоплюється мандрами рідним краєм і досліджує місцеві цікавинки. У подорожах Волинню звертав увагу на хрести-фігури біля доріг, на окраїнах населених пунктів, на роздоріжжях. Він помітив, що на Поліссі, а це Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусії, придорожні хрести оздоблені символами Страстей Господніх: молоток, драбинка, обценьки, спис, палка з губкою, півник та іншими.

Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці знаки і взагалі яке призначення цих фігур.

«У 1960-х було масове знищення таких хрестів: їх зрізали, спалювали чи використовували в будівництві, – розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведені в 90-х роках. Та оскільки народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи інші атрибути. Змінилося і трактування встановлення придорожніх хрестів».

Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту, як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. Віруваннями в те, що хрести мають якісь магічні властивості, дослідники пояснюють їх прикрашання кольоровими стрічками, рушниками, фартушками і хустками – це ніби дари. У давніші часи на хрестах біля доріг заввишки п’ять і більше метрів вішали тільки рушники, які заборонено було знімати.