Кожен, хто хоч трохи цікавився історичним минулим нашої планети та істотами, котрі її тоді населяли, знає або чув про скам’янілі рештки динозаврів, молюсків, які нині експонуються у музеях.

Ковельський історичний музей поповнив свою палеонтологічну колекцію новим експонатом – великим спіральної оболонки вапняком – амонітом пісочного кольору, розмірами 16,5х15х10,5 см, вагою 2 кг 249 г. Знахідку передала до музею Ольга Гайдай, за що, ми щиро дякуємо дарувальниці. Знайдений природній камінь у Криму (Бахчисарайський район, село Верхоріччя).

Амоніт (на честь Ammonа – давньоєгипетського бога, якого зображали із закрученими як у барана рогами) – це викопний морський рухомий головоногий молюск мезозойської ери (від девону до кінця крейди), 419–66 млн. років тому і був свідком динозаврів. У вигляді черепашки, загорнутої в плоску спіраль і складається з багатьох камер. Розвиток амоніту розпочинався з початкової камери, з центру, а потім, у міру зростання, все тіло молюска переміщалося по спіралі, залишаючи після себе камери, розділені перегородками і заповнені повітрям. Тіло молюска займало, зазвичай, останню камеру, з якої «визирала» голова з очима і щупальцями. Однією з характерних особливостей амонітів є лопатева лінія (подібна мереживу і красива) – малюнок, який утворює закінчення перегородок у місці з’єднання із стінками раковини. Існує припущення, що така складна перегородка зміцнювала мушлю і давала можливість амоніту опускатися на великі глибини.

Амоніти – це вимерлі родичі кальмарів і восьминогів, які вільно плавали у водах палео-морів. Окремі з них були хижаками. Мушля амонітів для багатьох народів світу вважається символом сімейного щастя, достатку і благополуччя, а в більш широкому розумінні – безкінечності. В Ірландії їх називали «закам’янілими зміями», а в Німеччині – «золотими равликами». Греки, як і єгиптяни, клали мушлю біля голови на ніч і вірили, що їх сновидіння будуть гарними і добрими, а на початку XX ст.. «чудодійні зміїні камені, що допомагають від усіх хвороб» продавалися в аптеках.

Амоніти зникли під час крейдо-палеогенового вимирання, залишилося лише 6 видів наутилусів. На сьогодні наутилус (кораблик) – це єдиний вид головоногих, у якого тіло, як і амоніта, укладене в плоску, закручену мушлю. Живе на південному заході Тихого океану, біля берегів Австралії та Нової Зеландії. Проте на відміну від амонітів, у яких було 8, як у восьминога щупалець, у наутилуса число щупальців досягає 100–112.

Кияни можуть побачити амонітів спустившись ескалатором у метро на станціях «Університет», «Арсенальна» та у фойє станції «Палац спорту», де в облицювальних плитах видно древні скам’янілості – амоніти (родичі сучасних восьминогів).

Новий експонат вже можна побачити у музейній експозиції!

Джерело: Ковельський історичний музей