Головна » 2021 » Квітень » 23 » Нове надходження до палеонтологічної колекції Ковельського музею
09:46
Нове надходження до палеонтологічної колекції Ковельського музею
Нове надходження до палеонтологічної колекції Ковельського музею

Кожен, хто хоч трохи цікавився історичним минулим нашої планети та істотами, котрі її тоді населяли, знає або чув про скам’янілі рештки динозаврів, молюсків, які нині експонуються у музеях.

Ковельський історичний музей поповнив свою палеонтологічну колекцію новим експонатом – великим спіральної оболонки вапняком – амонітом пісочного кольору, розмірами 16,5х15х10,5 см, вагою 2 кг 249 г. Знахідку передала до музею Ольга Гайдай, за що, ми щиро дякуємо дарувальниці. Знайдений природній камінь у Криму (Бахчисарайський район, село Верхоріччя).

Амоніт (на честь Ammonа – давньоєгипетського бога, якого зображали із закрученими як у барана рогами) – це викопний морський рухомий головоногий молюск мезозойської ери (від девону до кінця крейди), 419–66 млн. років тому і був свідком динозаврів. У вигляді черепашки, загорнутої в плоску спіраль і складається з багатьох камер. Розвиток амоніту розпочинався з початкової камери, з центру, а потім, у міру зростання, все тіло молюска переміщалося по спіралі, залишаючи після себе камери, розділені перегородками і заповнені повітрям. Тіло молюска займало, зазвичай, останню камеру, з якої «визирала» голова з очима і щупальцями. Однією з характерних особливостей амонітів є лопатева лінія (подібна мереживу і красива) – малюнок, який утворює закінчення перегородок у місці з’єднання із стінками раковини. Існує припущення, що така складна перегородка зміцнювала мушлю і давала можливість амоніту опускатися на великі глибини.

Амоніти – це вимерлі родичі кальмарів і восьминогів, які вільно плавали у водах палео-морів. Окремі з них були хижаками. Мушля амонітів для багатьох народів світу вважається символом сімейного щастя, достатку і благополуччя, а в більш широкому розумінні – безкінечності. В Ірландії їх називали «закам’янілими зміями», а в Німеччині – «золотими равликами». Греки, як і єгиптяни, клали мушлю біля голови на ніч і вірили, що їх сновидіння будуть гарними і добрими, а на початку XX ст.. «чудодійні зміїні камені, що допомагають від усіх хвороб» продавалися в аптеках.

Амоніти зникли під час крейдо-палеогенового вимирання, залишилося лише 6 видів наутилусів. На сьогодні наутилус (кораблик) – це єдиний вид головоногих, у якого тіло, як і амоніта, укладене в плоску, закручену мушлю. Живе на південному заході Тихого океану, біля берегів Австралії та Нової Зеландії. Проте на відміну від амонітів, у яких було 8, як у восьминога щупалець, у наутилуса число щупальців досягає 100–112.

Кияни можуть побачити амонітів спустившись ескалатором у метро на станціях «Університет», «Арсенальна» та у фойє станції «Палац спорту», де в облицювальних плитах видно древні скам’янілості – амоніти (родичі сучасних восьминогів).

Новий експонат вже можна побачити у музейній експозиції!

Джерело: Ковельський історичний музей

Категорія: Ковельський історичний музей | Переглядів: 150 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]