Головна » 2015 » Серпень » 26 » «Хто став героєм у бою – не може вмерти»
12:58
«Хто став героєм у бою – не може вмерти»
«Хто став героєм у бою – не може вмерти»

   Святкові дні – День Державного Прапора та День Незалежності на Маневиччині овіяні сумом і жалобою. Рік тому, 20 серпня 2014 року, героїчно загинув у боях під Іловайськом, накривши своїм тілом ворожу гранату, боєць добровольчого батальйону Азов Андрій Снітко. Своєю смертю врятував життя двом бойовим побратимам. Його ховали на День Незалежності – це як ще одне нагадування нам про ціну нашої незалежності, державотворення, волі і свободи. Цей день добре пам’ятають маневичани, бо стільки багато люду і такої затяжної зливи не знало селище ніколи. В той день плакало небо, плакали люди і дощем з небес плакала душа героя.

   Всі, хто люблять, сумують, пам’ятають зібралися вшанувати 18-річного юнака, який віддав найцінніше, що мав – своє життя. «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх...»

   Священик УПЦ КП отець Михайло в храмі Святої Трійці відслужив заупокійну службу за загиблим воїном. Разом з ним молилися рідні, близькі, однокласники та бойові побратими. Хресним ходом пішли на кладовище понад школою, де навчався Андрій. Багато вчителів зі слізьми на очах долучилися до процесії. На могилі бойові побратими виголосили Молитву українського націоналіста. В ці хвилини відчувалася величезна гордість за молоде покоління воїнів Азовців, адже їхні слова були просякнуті високим бойовим духом, патріотичним настроєм та незламною вірою у перемогу. А кожен присутній молився за них – Дай Бог їм залишитись живими.

   Вшанування продовжилося у Маневицькому краєзнавчому музеї, де ділились спогадами про Андрійка вчителі, однокласники, друзі. Побратим Дяченко Андрій сказав «Коли ми говоримо «українські патріоти» ми маємо на увазі таких, як Хома. Коли ми кажемо «Героям слава» ми прославляємо таких як Хома. Ми пам’ятатимемо про нього завжди…»

   Зачитали слова з шкільного твору Андрія «Ми українці, ми живемо в Україні. Тут жили наші предки, будуть жити наші діти. Ми не повинні забувати хто ми і якого ми роду»

   Зі словами щирої вдячності звернувся до мами Андрія заступник голови райдержадміністрації Анатолій Мельник «Немає більшої материнської пожертви, як відпустити свою дитину на війну захищати власний народ. Немає більшої материнської біди, як не дочекатися свого сина живим з війни. Важко підібрати слова вдячності, які хотілося б висловити Вам, Раїсо Миколаївно, за виховання справжнього патріота, справжнього сина своєї землі. Ваші зерна виховання проросли в ньому справжньою самопожертвою, людяністю, добром і боротьбою за справедливість. Низький уклін Вам. Сьогодні ми розуміємо, що завдяки Андрію ворога немає на нашій Волинській землі, адже він одним із перших добровольцем поїхав на схід. Я вірю, що подвиг Андрія був недаремний, думаю, що і влада і молодь, яка тут присутня зробить все можливе і неможливе, щоб наша Україна стала процвітаючою, вільною, мирною державою і завжди пам’ятатимемо подвиг нашого юного земляка-героя Андрія Снітка. Далеко не кожен дорослий сміливець зможе віддати своє життя за друга, а він це зробив. Свідомо. Безстрашно. Без вагань. Слава Герою!»

                   Ти знаєш, ненько, як плачуть небеса?

                   І їм теж боляче, й у них пекучі сльози.

                   Вони, як ти, втрачають не бійця,

                   А сина, що пішов в далекі грози…

Джерело: Маневицька районна державна адміністрація

Категорія: Маневицький краєзнавчий музей | Переглядів: 427 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/8
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]