Головна » 2021 » Квітень » 27 » До річниці Луцького прориву
12:09
До річниці Луцького прориву
До річниці Луцького прориву

З нагоди 105-ої річниці Луцького прориву (Брусиловського прориву) Першої світової війни, за ініціативи Посольства Словацької Республіки в Україні та Національного військово-історичного музею України та філії НВІМУ – Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки, на Волині 22–23 квітня відбулась науково-дослідницька експедиція місцями боїв.

В експедиції взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін, заступник Посла Матуш Корба, поліцейський аташе Людвик Шолтес, заступник директора з наукової роботи НВІМУ Ярослав Тинченко, завідувач філії НВІМУ – ВРМУВВТ Олег Ткачук та волинський археолог Олексій Златогорський. Огляд місць боїв, вшанування загиблих, локалізація місць поховань, обговорення подальших планів щодо можливих заходів та залучення представників інших посольств – і були метою цієї поїздки-«розвідки».

Довідково:
У Луцькому прориві  з боку австро-угорської армії найбільше було 13 полків Угорського Королівства (із них 3 складалось зі словаків, у решті служили не лише угорці, а й багато румунів, представників інших націй і навіть італійці). В інших частинах австро-угорської армії під Луцьком були представлені: українці (3 полки), австрійці (3 полки) поляки, чехи (по 2 полки) та ін. Словацькі полки героїчно показали себе як на початку битви, так і наприкінці, коли австро-угорські та німецькі війська дали рішучу відсіч російським військам на Стоході та під Затурцями. Поле битви під Затурцями офіцери російської армії через потужність артилерійського вогню, жорстокі багнетні атаки та величезні втрати прозвали «Другим Верденом».  Цікавий факт – на початку прориву під Карпилівкою словаки у складі російської армії (окремий взвод з місцевих поселенців) воювали проти словаків у складі угорської армії.

Словаки у складі гонведських дивізій на Волині під час Брусиловського прориву:

  • 37-а гонведська дивізія: 13-й гонведський полк (5 батальйонів угорців та словаків), 14-й гонведський полк (4 батальйони українців, угорців і словаків), 15-й гонведський полк (1 батальйон словаків);
  • 27-я піхотна дивізія: 25-й піхотний полк (3 батальйони угорців, словаків), 67-й піхотний полк (4 батальйони українців, угорців, словаків), 29-й єгерський батальйон (угорці, словаки);
  • 33-а піхотна дивізія: 12-й піхотний полк (3 батальйони угорців, словаків), 26-й піхотний полк (3 батальйони угорців, словаків);
  • 14-а піхотна дивізія: 71-й піхотний полк (4 батальйони угорців, словаків), 72-й піхотний полк (4 батальйони угорців, словаків), 48-й піхотний полк (4 батальйони угорців, словаків), 11-й піхотний полк (1 батальйон угорців, словаків), 19-й єгерський батальйон (угорці, словаки).

На Волині після 1925 року за кошти Лігі Націй польською владою були впорядковані могили словаків у с. Карпилівка та у с. Затурці, встановлені імена більшості загиблих. У радянський час ці братські могили були знищені. Інформація про них є у Державному архіві Волинської області, завдяки дослідженням Артура Альошина вони локалізовані у нинішніх населених пунктах Волині.

Джерело: Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки

Категорія: Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки | Переглядів: 159 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]