Головна » 2014 » Лютий » 17 » У Музеї історії Луцького братства пройшов літературно-історичний вечір „СЛОВО КОБЗАРЯ”.
15:25
У Музеї історії Луцького братства пройшов літературно-історичний вечір „СЛОВО КОБЗАРЯ”.
У Музеї історії Луцького братства пройшов літературно-історичний вечір „СЛОВО КОБЗАРЯ”.
13 лютого 2014 року Музеєм історії Луцького братства – відділом Волинського краєзнавчого музею, проведено попередньо анонсований літературно-історичний вечір, присвячений 200-літньому ювілею Т.Г. Шевченка.



Музей Братства розміщується в архітектурній пам’ятці національного значення – мурованому будинку луцького братського монастиря XVII – XVIII ст. Тож особливої урочистості зібранню надавала старовинна архітектоніка залу, який з нагоди шевченкового свята був художньо прибраний вишиваними і плетеними творами волинського образотворчого мистецтва. Головними учасниками вечора стали братчики сучасного крайового братства св. ап. Андрія Первозваного (Луцького Хрестовоздвиженського), які прийшли на свято шевченкового слова у вишиваних сорочках та з власними «Кобзарями».





Розпочали зі знайомства з друкованим словом Кобзаря – виставкою унікальних і рідкісних видань творів Тараса Шевченка з колекції Волинського краєзнавчого музею і його Меморіальної експозиції «Шевченківська світлиця Миколи Куделі».



Про пізнавальну і наукову цінність вибраної для заходу підбірки книг доповідала завідувач Музею братства Олена Бірюліна, а про долю шевченкіани волинянина Миколи Куделі завідувач його світлиці і правнука подвижника – Марія Філонюк. Учасники вечора познайомились з прижиттєвим виданням «Кобзаря» 1860 року, рідкісним львівським друком 1895 року критично-біографічного нарису про творчість Шевченка літературознавця Олександра Кониського. А також з «Кобзарями» виданими у Санкт-Петербурзі 1911 р., в Катеринославі 1921 р., Києві, Харкові та Львові у 30-40-х рр. ХХ ст. На виставці були також представлені кілька видань творів Шевченка з видавництва «Українська накладня» (Київ-Лейпціг) 20-х рр. ХХ ст. та значна частка так званих книжок діаспорного друку.





Вечір продовжився літературною частиною, яку задумала і зрежисувала братчиця Віра Рябко, математик з душею лірика, секретар сучасного Братства, ініціативна, енергійна людина. Слід сказати, що церковно-громадське крайове братство в Луцьку діє з 1989 р. і за ці роки, особливо за головування Андрія Бондарчука, поповнилось значною кількістю братчиків і багатьма суспільно-корисними справами. Віковий спектр його членів – найстаршому братчикові Євгену Симоновичу 85 літ, а наймолодшому – студентові Дмитрові Пусі 20 років – відбиває різноманітні інтереси і вподобання луцької громади в якнайширшому плані. Читати Шевченка відгукнулись більшість, й навіть ті з братчиків, які не мали достатнього досвіду публічного декламування. Формат вечора – традиційне зібрання за братським столом – дозволив здійснити це в особливий спосіб, ніби в колі сім’ї, відгукуючись в свою чергу до характерного для українців просвітянського стилю.
Індивідуальні читання програмних творів поета розпочала Леся Шумилко (поема «Катерина»), в минулому торгівельний працівник, делікатна і добросовісна братчиця. Надзвичайно майстерно прочитала баладу «Тополя» Галина Шафета, педагог-математик, одна з перших членів Братства, куди прийшла разом зі своїм чоловіком Полікарпом Шафетою, редактором газети «Радянська Волинь», заслуженим журналістом України. Учасники вечора відмітили глибоко емоційне виконання «Розритої могили» братчицею зі стажем Марією Зінчук, медичною сестрою, активісткою Народного Руху, яка свого часу як дочка «ворогів народу» разом з батьками була депортована з Волині.
Творчим дебютом порадували братський бухгалтер Наталія Ковальчук («Тарасова ніч») та новоприйнята до Братства Марія Плакуща («Іван Підкова»).



З нетерпінням аудиторія чекала виходу на імпровізовану сцену Сіми Кордунової – братчиці, яка щедро обдарована талантами педагога, пісняра, композитора. Вона – інтелегентна і патріотична, поет від народу, автор багатьох поетичних збірок, книг історичної тематики. Не випадково саме Сімі Дмитрівні випало читати «Холодний яр», а потім і свої поезії до цього шевченкового твору. Так само прихильно учасники сприйняли декламування вірша «Мені однаково…» Катериною Шаваровою, братчицею і членом Союзу українок.



Схвильовано сприймав поезії Шевченка сивочолий Євген Михайлович Симонович, за професією будівельник. В радянські часи був арештований за політичну діяльність, пройшов табори ГУЛАГУ. Один з ініціаторів відродження Братства в Луцьку, згодом староста братської Хрестовоздвиженської церкви, був і братським Головою. Його колеги з молодшого покоління – податківець Сергій Зиза, міський депутат Аскольд Пекарський та науковий співробітник Музею історії братства Андрій Боярчук взяли на себе труд читати «До Основ’яненка», «Гайдамаки», «І мертвим, і живим…», «Минають дні…». А братчик Валентин Добрянський зі своїми товаришами у складі тріо впродовж вечора проспівали кілька поезій Шевченка.
Як фольклорний артефакт прозвучала народна пісня «Про батька Тараса Шевченка» з прилуцького села Гаразджа у виконанні подружжя Кравчуків – архівіста Антоніни і державного службовця Олександра. Пісню, як розповіли виконавці, здавна співали в селі у сім’ях і у церковному хорі, а тепер виконують місцеві школярі. Вишитий і обрамлений в художню рамку портрет Тараса Шевченка, який братчики Кравчуки під час вечора подарували для Музею братства, прикрасить незабаром виставку на шевченківську тематику у Волинському краєзнавчому музеї.



Найбільш емоційним для аудиторії виявився виступ наймолодшого братчика Дмитра Пухи, студента-економіста Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, який читав поему «Кавказ» разом з «екранованим» Сергієм Нігояном, якого ми трагічно втратили 22 січня 2014 р. у час народного протистояння в українській столиці. Молодого вірменина та інших патріотів, що віддали життя за Україну, учасники вечора вшанували хвилиною мовчання.



До цієї ж теми – теми актуальності шевченкового слова для української нації – звернувся зі словом Голова Братства Андрій Бондарчук, депутат історичного парламенту, що проголошував незалежність української держави, досвідчений політик, письменник, публіцист і талановитий громадський діяч.



Взяв слово і директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, який по достоїнству оцінив формат шевченківського вечора і словами подяки підтримав високий дух і потенціал сучасного Братства як тієї громадської інституції, що допомогла створити в Луцьку Музей історії Луцького братства.



Вечір закінчили піснеспівом: п’ятдесят душ «вечорничників» без усяких попередніх репетицій сердечно виконали кобзаревий «Заповіт». А що розходитись не хотілося, то ще довго обмінювались враженнями…


 
Фото Л.Максимова
Категорія: Музей історії Луцького братства | Переглядів: 534 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]