Головна » 2014 » Червень » 29 » У Луцькому замку презентували виставку української зброї до річниці перемоги над Росією.
15:18
У Луцькому замку презентували виставку української зброї до річниці перемоги над Росією.
У Луцькому замку презентували виставку української зброї до річниці перемоги над Росією.

   29 червня у Луцькому замку тільки один день експонувалась виставка озброєння, присвячена річниці Конотопської битви, яка відбулася у 1659 році, – повідомляє ВолиньPost. Під час неї об’єднане військо українських козаків і кримських татар перемогло московську армію. Виставку організувала громадська організація «Козацьке стрілецьке братство».

   За словами отамана «Козацького стрілецького братства» Володимира Перчука, мета виставки – показати лучанам озброєння козаків часів XVII століття і до наших днів.

    «У нас є зброя часів Богдана Хмельницького і є зброя сучасна, якою нині воює українська армія. Тобто хочемо показати лучанам озброєння козаків часів XVII століття і до наших днів», – відзначив Перчук.

   Родзинкою цьогорічної виставки є експозиція, присвячена буремним подіям під час «Революції Гідності».

   Загалом відвідувачі змогли побачити кілька сотень експонатів різноманітного озброєння. Як пояснив Володимир Перчук, більшість із них виготовлена умільцями самотужки. Експонати можна було не лише дивитися, а й приміряти і брати до рук.

   Також охочі могли пройти майстер-класи стрільби з лука, побачити демонстрацію бойової потужності гармат та мушкетів.

Довідка

Конотопська битва проходила 27-29 червня 1659 року. У ній брали участь війська гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московське військо - з іншого. Битва відбулася біля міста Конотопа сучасної Сумської області.

Причиною конфлікту з Москвою стали протиріччя з Московським урядом, через його втручання у внутрішні справи Гетьманщини, територіальні суперечки щодо завойованих Військом Запорозьким теренів південно-східної Білорусі та недотримання царатом Переяславської угоди.

У той час на території України тривала громадянська війна між прихильниками кількох гетьманів. Московські воєводи сприяли її загостренню. Гетьман Іван Виговський намагався укласти союз між Гетьманщиною (Україною) і Річчю Посполитою, увійшовши в її склад повноправним членом. Однак сейм Речі Посполитої у травні 1659 року ратифікував договір в значно урізаному виді, викресливши з нього основні пункти, включаючи створення Великого князівства Руського.

Уряд Московії перейшов до збройного вторгнення в Україну восени 1658 року. З'єднавшись з ворогами Виговського — Іваном Безпалим, осавулом Вороньком та запорожцями кошового Барабаша, армія Григорія Ромодановського захопила низку українських міст і вирізала не тільки прихильників гетьмана, але й грабувала мирне населення.

Така поведінка московського війська схиляла на бік Виговського все більше цивільного населення, козаків. Тим часом велика Московська армія (більш ніж 150 000 чол.) на чолі з Олексієм Трубецьким почала вторгнення в Україну на допомогу Ромодановському навесні 1659 року.

До московського війська приєдналися деякі козаки — вороги Виговського в громадянській війні.

Загін Ніжинського полковника Гуляницького захопив Конотоп і відмовився здатися росіянам. Велика московська армія вирішила захопити Конотоп перед тим, як просуватися далі вглиб України. Облога Конотопа почалася 21 квітня 1659 року.

Аж до 29 червня, цілих 70 днів, чотирьохтисячний загін Гуляницького утримував фортецю проти багатотисячного війська Трубецького, що надало Виговському змогу організувати свою власну армію, отримати допомогу від Польщі і Криму і навіть залучити найманців.

Армія Виговського з татарами тим часом продовжувала просуватися в напрямку Конотопа. 24 червня під селом Шаповалівкою був розбитий невеликий передовий загін московитів, і від полонених дізналися, що Трубецькой знаходиться вже не біля Конотопа, і що він не очікував підходу союзників так скоро. На основі цих відомостей було вироблено план дій, за яким татари сховалися в засідці в урочищі Торговиця на схід від села Соснівки — табору Виговського. Сам Виговський, залишивши командування братові Григорія Гуляницького Степанові Гуляницькому, вирушив на чолі маленького загону під Конотоп. Рано вранці 27 червня козаки напали на військо Трубецького і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней та вигнали їх у степ. Але, оговтавшись, кіннота Трубецького контратакувала козацький загін і Виговський відступив за річку Соснівку (інша назва — Кукілка) в напрямку свого табору.

Наступного дня, у суботу 28 червня Трубецькой відіслав 30 000 відбірної московської кінноти на чолі з боярином Семеном Пожарським наздогнати Виговського. Пожарський переправився через річку Соснівку і розбив табір на іншому її боці. Решта 30 000 війська на чолі з Трубецьким залишилися в таборі. Тим часом п'ятитисячний загін Степана Гуляницького зайшов у тил Пожарському, будучи непоміченим захопив міст через Соснівку, зруйнував його і, загативши вночі річку, затопив низину навколо неї.

Рано вранці 29 червня 1659 року невеликий загін Виговського атакував табір Пожарського і після короткої сутички почав відступати, вдаючи втечу. Війська Пожарського, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Коли московські війська вступили в село Соснівку, козаки трьома пострілами з гармати та трьома вогневими стрілами дали знак рушати орді та полякам, а самі всією армією розпочали контрнаступ на Пожарського. Побачивши пастку, Пожарський спробував відступити, але тяжка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. В цей час з флангу вдарили татари — московська армія опинилася в оточенні; почалася різанина. Впродовж решти 29 червня були знищені майже всі 30 000 війська Пожарського, а сам він був захоплений у полон разом з князями Львовим, Ляпуновим, Бутурліними, Скуратовим, Куракіним та іншими. Полонених за звичаєм віддали татарам, які майже всіх немилосердно вирізали. Поставши зв'язаним перед ханом, Пожарський, за переказами літописців, плюнув йому в обличчя та обматюкав. За це татари миттєво відтяли йому голову і відіслали її з полоненим до табору Трубецького.

Сам Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України.

Конотопська битва залишалася довгий час ледве не забороненою темою в російській та особливо радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією».

Категорія: Луцький історико-культурний заповідник „Старий Луцьк” | Переглядів: 450 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]