У Ковельському історичному музеї напередодні 82-х роковин Голодомору відкрито тематичну експозицію ,,Над білим янголом скорботи – незгасний духу смолоскип”.

   Мета виставки – знову привернути увагу суспільства до страшної трагедії, що відбулась на теренах нашої священної української землі – Голодомор 1932-1933 років.

   У ті часи основний удар більшовицького режиму було спрямовано проти українського селянства, оскільки воно є носієм національної ідеї, що є неприпустимим в умовах тоталітарної системи.

   Тоді селянин мріяв бути господарем на власній землі. Радянська влада дала йому цю землю. Але через деякий час почала відбирати і змушувати працювати на ній колективно, створюючи колгоспи. З болем і страхом вступали селяни в колективні господарства. Тих, хто не хотів іти, суворо карали, висилали з рідних місць, називали куркулями, ворогами народу. Вирвані з корінням, вивезені товарняками до Сибіру, на Урал гинули люди в нужді й злиднях на тих далеких необжитих просторах. Мільйони не повернулись на рідну землю…

   А в Україні, на селі, чекали прихід осені, але вона приносила одні розчарування. Врожай 1932 року був добрий. Селяни здали державі податок… По селах їздили спеціальні продовольчі загони і забирали все до нитки. Люди ховали зерно, картоплю в ямах, криницях, у скиртах, на горищах, замазували в грубах. Та хіба вбережеш від пильного ока збирача? І спалахнув в Україні великий голод, а за ним прийшла смерть.

   Впродовж голодних 1932-1933 років мільйони людей в Україні померли. Вони пішли з життя тому, що у них було забрано останній шмат – останню надію на порятунок. Мільйони померлих голодною смертю, висланих і розчавлених більшовицькою владою дивляться з минулого в сьогодення. Вони застерігають: Будьте пильними! Пам’ятайте про наші гіркі уроки!

   В експозиції представлені плакати із світлинами і документами, які передають атмосферу трагедії українського народу, жаху, болю, страждань тих голодних років.

   Не буває чужого горя і чужої біди. Ми живемо на одній землі, під одним небом і під одним сонцем. Нехай же ніколи не доведеться нам пережити подібного.

Мирослава Мороз,

головний зберігач фондів Ковельського історичного музею

Джерело: Ковельська міська рада