У Володимир-Волинському історичному музеї прочитано лекцію «Голодомори в Україні: причини і наслідки», у якій розповіли про три жахливі Голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. Згідно дослідження американського історика Роберта Конквеста, автора книги «Жнива скорботи» від цього лиха, штучно організованого сталінським режимом, загинуло 5-8 мільйонів українських селян. Із сльозами на очах слухали слухачі університету третього віку спогади очевидців тих подій.

   Зокрема, вчителька-пенсіонерка Галина Дмитрівна Яровенко, яка народилася у 1937 році в селі Соболівка Школянського району Черкаської області пригадала розповідь своїх батьків і бабусі. Зрештою, про голод 1946-1947 років вона знає з власного досвіду: довелося їсти траву-калачики, листя вишні, квасолю. Її чоловік розповідав, що в їхньому селі люди виживали завдяки тому, що хоч трохи їли зерно, яке випадково залишилося на горищі після візиту функціонерів продзагону. Прикро, що серед виконавців злочинних наказів Сталіна по вилученню продовольства у селян були і зрадники-українці. Про це розповіла Галина Дмитрівна.

   Марія Панасівна Гудзенко народилася в 1939 році у місті Липовець Вінницької області, а під час голоду 1946-1947 років проживала у селі Вахнівка Липовецького району на Вінничині, де вчителював її батько. Він мусив залишити вчительську працю , бо опух від голоду. Від голоду помер і трирічний братик Марії Панасівни. Зі сльозами на очах жінка розповіла, що селяни їли кору дерев, клей з дерев, печериці – цим і врятувалися.

   Науковий співробітник музею Богдан Янович прочитав вірш «Пам'яті жертв Голодомору», присутні вшанували пам'ять невинних жертв сталінського геноциду хвилиною мовчання і висловили сподівання, що таке лихо ніколи не повториться на родючій землі України.

Джерело: Володимир-Волинський історичний музей