Волинню зацікавилися столичні жителі. Туристи з Києва і Київської області вже вдруге приїжджають на Маневиччину. Попри столичної турагенції, до організації цих подорожей долучаються Маневицький краєзнавчий музей та Черемський природний заповідник.

   – Цього разу столичні мандрівники  посмакували живою водою з оконських джерел, ознайомилися з роботою форелевого господарства, побували на екскурсії у краєзнавчому музеї, проїхалися кіньми екологічною стежкою, – розповідає науковий працівник Черемського природного заповідника Лариса Шевчук. – Наші ліси і болота їх вразили своєю заповідністю. Їхали кониками, слухали співуче птаство, вдихали пахощі черемухи і багна, фотографували вже зникаючі зела. Деякі з них тільки в нас і збереглися.

   Столичні мандрівники цікавилися історією заповідника, його легендами, розпитували про звірів і птахів, які тут мешкають. Усі були вражені від побаченого. Великий інтерес викликали легенди про Оха і Чірмуса – міфічних володарів лісовиська та болота, розповіді єгеря Федора Мельника про його зустрічі з лосями та козулями, дикими вепрами та вовками. Роздумували над долею вивернутих із корінням велетенських дерев, що вмирають серед купин. Захоплювалися піщаними дюнами ще льодовикового походження, особливо ж Черемським болотом.

   Директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич, що також супроводжував допитливих мандрівників, повідав про партизанські загони та повстанців, які таборували в цих краях. Біля лісового будиночка на притомлених туристів чекала ватра, печене сало, печена у прискові під жаровинням картопля, пахучий домашній хліб і рибна юшка ще із панського ставка, що зберігся тут до цього часу.

   – Такого смачного хліба, як у вас, ми ще не пробували, такої краси ніде  не бачили!.. – казали гості. – У вас є чим похвалитися і що показати!

   Ці слова окрилили господарів, і вони повезли киян ще у с. Прилісне, де стоїть старовинна дерев’яна церква, потім у с.Карасин, де зберігся трудяга-вітряк, а відтак на озера Тросне, Святе і Глибоцьке.

Джерело: Волинська газета