Цієї неділі працівники місцевої промисловості відзначили своє професійне свято. З цієї нагоди, напередодні, у Рожищенському краєзнавчому музеї пройшов «Професійний діалог поколінь», – пише «Волинь-нова» з посиланням на повідомлення на сторінці музею у «Фейсбуці». Модератором зустрічі була заступник голови районної ради Раїса Кучмук.

Коротко про історію промисловості міста Рожище розповіла директор музею Наталія Патійчук. Її розповідь була підкріплена фотографіями різних років, що відображали виробництво на місцевих фабриках/заводах, а також людей, які там працювали.

Також, присутнім було презентовано макети виробів місцевих заводів, які виготовлялись у 60-70-х роках ХХ століття.

Щоб наголосити на важливості промисловості у нашому місці, а також показати яким чином люди можуть впливати на розвиток власної громади, було представлено такий блок, як проектна діяльність. Варто відзначити, що у нашому районі є чимало підприємців, які допомагають комунальним установам, різним організаціям, роблячи внески у їх розбудову.

30 травня закінчився період подання проектів на конкурс проектів місцевих ініціатив Волинської обласної ради, про який розповіла присутнім головний спеціаліст відділу з питань організаційного забезпечення діяльності Рожищенської районної ради Печко Марія. Кожен заявник коротко поділився планами щодо покращення благоустрою нашого міста, облаштування зон відпочинку та заходів щодо енергозбереження. Про перспективи фінансуванні ініціатив громади на місцевому рівні розповів Рожищенський міський голова В’ячеслав Поліщук.

В ході діалогу було висловлено подяку усім підприємцям, які допомагають у розвитку Рожищенській громаді. Раїса Кучмук зауважила, що Центр зайнятості та керівні органи району неодмінно мають врахувати внесок підприємців і подякувати їм на заходах, приуроченим не тільки професійним святам, але й державним.

Участь у діалозі взяв і директор Торчинського народного історичного музею ім. Григорія Гуртового – Олександр Мельник. Зокрема, він зазначив: «Такий формат проведення заходу цікавий, тому що ви об’єднуєтесь в професійному колі довкола музею. Це важливо, адже музей – це не тільки минуле, але і сьогодення і, в той же час, наше майбутнє. Опираючись на той досвід, який сформували попередні покоління, ми маємо можливість подивитися, які ж шляхи розвитку будуть для нас перспективними. Тобто на якій основі ми стоїмо і в якому напрямі ми повинні рухатися. Це по суті деталізація відомого вислову, що без минулого – немає майбутнього. Музей в цьому плані якраз таки є ключовим, адже він дозволяє усе це осягнути на краєзнавчому рівні. Звичайно, що це дуже важливо. І це потрібно робити, тим більше, що це показує, що в нашому сьогоденні є професії, які здавалося б ми і не помічаємо, але цілі покоління людей працювали в цих професіях, вони віддавали свою працю, знання, навички. Це теж є частинка історії, яку потрібно відмітити та зберегти, щоб передати наступним поколінням».

Довідково:

У містечку Рожище розвиток промисловості розпочався з 1833 року, коли на його околиці було збудовано кілька суконних підприємств, на яких застосовувалася праця найманих робітників. Пізніше цей район отримав назву Вовнянка. Наприкінці 50-х – початку 60-х років ХІХ ст. тут діяли 27 напівкустарних підприємств для виробництва сукна, 2 цегельні, миловарний завод. Скасування кріпосного права і спорудження біля Рожища залізниці Київ – Варшава сприяли розвитку його промисловості і зростанню населення.

Промисловість Рожища за часів панування Польщі лише займалася переробкою продуктів сільського господарства. Основними підприємствами тут були млини і олійниці. Діяла також майстерня для виготовлення лемешів, де вручну працювали ковалі.

Відмінною ознакою промисловості Рожища були швидкі темпи її розвитку. Так, з 1940 по 1967 рік виробництво промислової продукції зросло більш як у 20 разів.

Починаючи з 70-х рр. ХХ століття дослідження промисловості міста Рожища припиняються і сьогодні є можливість їх продовжити. Тож, якщо у Вас є речі чи фото, які її висвітлюють, просимо передати їх у Рожищенський музей!