Головна » 2018 » Листопад » 12 » У музеї Любомля презентували виставку про Наталію Ужвій
21:21
У музеї Любомля презентували виставку про Наталію Ужвій
У музеї Любомля презентували виставку про Наталію Ужвій

У суботу, 10 листопада, у Любомлі відбулося театральне свято “Вогні рамп”, приурочене до 120-ї річниці від дня народження видатної акторки театру і кіно, народної артистки, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, талановитої землячки – Наталії Ужвій. Під час його проведення презентували виставку Любомльського краєзнавчого музею про видатну актрису.

„Дякуємо організаторам свята, а також нашим друзям із бібліотеки за допомогу в презентації”, – йдеться у повідомленні працівників Любомльського музею.

Довідково:

Наталія Ужвій народилася 8 вересня 1898 року в м. Любомль Волинської губернії в сім’ї залізничника. В зв’язку із переїздом батька на нове місце роботи, дитинство майбутньої акторки пройшло в передмісті м. Варшава - с. Брудно (Польща). В 1906-1912 рр. навчалась у залізничному, а згодом у міському училищах.

Будинок в м. Любомль, у якому народилась Наталiя Ужвiй

Після чергового переїзду родини, деякий час проживала в м. Клевань Рівненського повіту. У 1914 році закінчила тут духовне училище. Працювала вчителькою в церковно-парафіяльній школі с. Милятин Острозького повіту.

В період І світової війни сім’я Ужвіїв була евакуйована в м. Золотоноша Полтавської губернії. Натомість, Наталія продовжувала працювати вчителькою і приїжджала до рідних тільки влітку. В 1916 році її було переведено на педагогічну роботу в школу с. Вілія Острозького повіту.

З 1918 року Наталія Ужвій проживає в м. Золотоноша, де розпочинає грати в місцевому театральному гуртку під керівництвом Войни В.С. Паралельно, в 1918-1921 рр. продовжує педагогічну діяльність, вчителюючи в місцевих освітніх закладах.

На початку 1920 року Золотоноський драмгурток був реорганізований на пересувний театр у складі агітбригади при Народному комісаріаті освіти УРСР, яка виступала перед солдатами Червоної армії.

Вбачаючи великий талант Наталії Ужвій до гри на сцені, колеги та друзі рекомендують їй вступити до професійного театру. В грудні 1921 року, керівник Золотоніського відділу народної освіти І.Мойся (пізніше, відомий письменник Іван Ле) направив молоду вчительку до Києва на інструкторсько-режисерські курси.

В 1922 році Наталію Ужвій зараховано до театральної студії першого театру УРСР імені Т. Шевченка в Києві (наставник - І. Мар’яненко). Тут вона працювала під керівництвом відомих режисерів М. Тінського, О. Смірнова, О. Загарова, І. Замичковського, І. Мар’яненка.

В 1925 році акторка переходить працювати в Одеський державний український драмтеатр. В цей період Наталія Ужвій розпочинає зніматись у кіно.

У 1926 році приймає запрошення від театру «Березіль» Леся Курбаса у Харкові. Тут, вона працює разом з відомими акторами – А. Бучмою, М. Крушельницьким, О. Сердюком, І. Мар’яненком.

Після звільнення Леся Курбаса, продовжує грати в театрі «Березіль», перейменованого в 1935 році у Харківський державний драматичний український театр ім. Т.Шевченка. Всього ж у «харківському» періоді творчості (1926-1936 рр.) Наталія Ужвій зіграла більше двадцять ролей.

У 1936 року акторка переходить в Київський драмтеатр ім. І.Франка, де працює поруч з Г. Юрою, Ю.Шумським, А.Бучмою. За період роботи в цьому театрі Наталія Ужвій зіграла десятки ролей у п’єсах В.Шекспіра, О.Островського, Т.Шевченка, І.Франка, О.Корнійчука, М.Куліша та ін.

В період «Великого терору» (1937-1938 рр.» були розстріляні брати Наталії Ужвій – Назар та Євгеній, а також її другий чоловік, поет М. Семенко.

У роки німецько-радянської війни театр імені І. Франка був евакуйований в м. Тамбов, згодом в м. Семипалатинськ, Ташкент. В цей час акторка знімається у багатьох кінострічках. Найвідомішим з її участю є фільм «Райдуга», який в 1944 році отримав премію американської кіноакадемії, перший «Оскар» радянському кінематографу.

В 1944 році Наталія Ужвій отримала звання Народної артистки СРСР. Пізніше, в 1946, 1949, 1951 роках акторка була Лауреатом Державної премії СРСР.

З 1954 по 1971 роки Наталія Михайлівна очолювала Українське театральне товариство, працюючи і надалі в театрі ім.І.Франка.

В 1965 році Н.Ужвій відвідала з гастролями Волинський обласний музично-драматичний театр ім.Т.Шевченка в ролях Марусі в п’єсі «Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці» М.Старицького, Варки у «Безталанній» І.Тобілевича. В 1973 році актриса приїжджає до Луцька у складі гастрольної трупи театру ім. І.Франка в ролі Люсі Купер за п’єсою В.Дельмана «Поступися місцем», а в 1976-му в ролі партизанки Марфи у драмі О.Левади «Здрастуй, Прип’ять».

В червні 1971 року Наталія Ужвій із групою артистів відвідала м. Любомль. В цей же вечір в літньому кінотеатрі артисти дали для жителів міста святковий концерт. «При згадці про Волинь в моїй душі озиваються якісь ніжні струни – то радісні, то цнотливі, то сумні. І не тільки тому, що це земля моїх батьків, що я там народилася. Часто пам’ять відтворює друзів моєї молодості, чудових людей – працьовитих, добрих, співучих, які знали і вміли шанувати красу рідного краю, його пісню, його народне мистецтво» - писала пізніше акторка.

Наталiя Ужвiй в Любомлі

У 1973 році Наталії Ужвій було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, а в1984 році вона стала лауреатом Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка.

Померла видатна акторка театру і кіно 22 липня 1986 року. Похована на Байковому кладовищі в м. Київ.

Сьогодні ім’ям Наталії Ужвій названі вулиці в м. Київ, Харків, Черкаси,Луцьк, Володимир-Волинський, Любомль. Меморіальні дошки акторці розміщені в м. Київ та м. Любомль.

Іменем Наталії Ужвій названо Будинок ветеранів сцени в Пущі-Водиці, пасажирський теплохід в Київському річковому порту. Крім цього, обличчя славетної актриси увічнив скульптор М.Манізер у скульптурному портреті Катерини в пам’ятнику Т.Г.Шевченку у м. Харків.

В 2008 році на честь 110-річчя від дня народження актриси Національний банк України випустив монету із зображенням Наталії Ужвій, яка стала частиною серії "Видатні особистості України"

В м. Любомль 28 серпня 1986 року постановою Ради Міністрів УРСР середній школі №1 присвоєно ім’я Наталії Ужвій. Тут також діє музей, присвячений відомій землячці.

Джерело: Любомльський краєзнавчий музей

Категорія: Любомльський краєзнавчий музей | Переглядів: 54 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.2/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]