31 жовтня Любомльським краєзнавчим музеєм була організована експедиція на територію літописного м. Угровськ. В складі групи працювали: Фініковський Ю.М., – директор музею, Остапюк О.Д. – старший науковий співробітник музею, Наумук С.В. – заступник головного редактора газети «Волинь-нова», Кузьмич М.А. – меценат та давній друг музею.

В ході експедиції виявлені окремі поверхневі археологічні знахідки ХІІ-ХІІІ ст., здійснено обстеження території. Загалом, дана пам’ятка археології потребує подальшого дослідження та також взяття її під охорону держави.

Довідково:

Першу літописну згадку про місто Угровськ знаходимо в Галицько-Волинському літописі під 1207 роком. У літописі воно подається ще як Угровеськ, Угрузьк. На той час місто було в складі Галицько-Волинського князівства і відносилося до Володимирської землі. Науковці вважають, що в першій чверті ХІІІ ст. Угровськ вже був столицею Забузької волості і відігравав значну роль у цьому регіоні.

Походження назви міста можна припустити від назви річки Угерка, яка впадає в річку Буг в 4 км південніше відносно літописного міста. В 20-х роках ХХ ст. краєзнавець С.Любарський запропонував свою версію виникнення назви міста. В давнину, коли народ називав угорців «уграми», корінь «угор» і корінь «весь» (вєсь – село), очевидно, і стали початком назви «Угровськ».

В 1207 році Угровськом володів князь Олександр. В 1214 році князь Данило (Галицький), розбивши в бою ляхів і «забрав Берестій і Угровськ, і Верещин, і Комов, і всю Україну». Данило Галицький обрав Угровськ центром Забужжя і, можливо, бачив у ньому свою майбутню столицю, адже тут він знайшов спокій від боярських чвар і недоброзичливих сусідів. Тоді ж уперше згадується монастир в Угровську в честь Данила Стовпника. Зробивши Угровськ столицею Забужжя, князь Данило встановив тут при монастирі нову єпископську кафедру з єпископом Іоасафом. Межі єпархії займали ліву частину Бугу і доходили на сході до річки Нурець.

Данило Галицький розбудував і укріпив місто, поновивши дерев’яну фортецю і змурував при переправі через Буг оборонно-сторожову вежу. З Угровська він неодноразово відправлявся в походи. В Галицько-Волинському літописі Угровськ згадується неодноразово. Так влітку 1229 р. на прохання лядського князя Кондрата Данило з Васильком взяли участь у поході проти Володислава Старого, доручивши угровчанам і берестянам берегти землі від ятвягів. У 1230 році, коли Данило перебував в Угровську, прийшли посли галицькі з проханням взяти Галич. Під час цього походу Данило взяв штурмом місто і вигнав королевича Андрія.

Після невдалої спроби єпископа Іоасафа зайняти Київську митрополію, він був позбавлений Данилом Галицьким Угровської єпископської кафедри. Розбудувавши місто Холм, князь Данило переніс туди з Угровська свою столицю і також єпископську кафедру. Угровськ пережив перші набіги татаро-монгольської навали, але як військовий і адміністративний центр почав занепадати після того, як Холм став новою столицею князя Данила.

Останній раз Угровськ згадується в Галицько-Волинському літописі в 1267 році. Тоді Великий Литовський князь Войшелк, прийнявши монарший чин, пішов в Угровецький монастир, де залишився жити, говорячи: «Тут осе близько коло мене син мій Шварно і другий – господин мій, отець, князь Василько. І тими обома буду втішатися.» В 1268 році, невдоволені розподілом Литовської землі Войшелком, князі Лев і Василько запросили його в м. Володимир на переговори, де Лев підступно вбив Войшелка. На цьому закінчуються літописні згадки про Угровськ.

Можемо припустити, що Угровськ був повністю знищений пізнішими набігами татаро-монголів у кінці ХІІІ на початку ХІV ст.. і перестав існувати. Це підтверджують і археологічні розкопки, що виявляли сліди великого бою і спалення міста. Холмські єпископи ще до 1416 року носили назву Угровецьких. Кругом колишнього міста, по обох берегах Бугу виникли поселення, які стали називатися Ухрузьк, Воля Ухрузька, Вулька Угрузька.

В ХІХ на початку ХХ ст., коли стали доступні літописні дані в істориків знову виникнув інтерес до локалізації міста Угровська. Його завжди позначали на картах по ліву сторону Бугу на польському боці. Свої припущення, що місто знаходилось на правому березі річки висловлювали єпископ Модест, археологи О.Цинкаловський, С.Панишко. В 1995 році, після вивчення назв урочищ, було зафіксоване городище і територія міста, а також фундамент сторожової вежі. В 1996, 1997 і 1999 роках Любомльський краєзнавчий музей організував під керівництвом археолога з Волинського краєзнавчого музею Мазурика Ю.В. на місці поселення археологічні розкопки. Археологічна експедиція локалізувала територію міста. Проведені розкопки на городищі і на фундаментах оборонної вежі дали багатий археологічний матеріал ХІІ-ХІІІ ст.. Також виявлена кераміка більш давнього часу. Матеріали археологічних розкопок зберігаються в Любомльському краєзнавчому музеї. Територія колишнього Угровська потребує більш детального археологічного вивчення.

Джерело: Любомльський краєзнавчий музей