Період історії, який переживає сучасна Україна, можна назвати поверненням до витоків, набуттям Батьківщини. У цьому тривалому та складному процесі величезне значення має розвиток краєзнавства і його складової — волинезнавства. Про це йшлося на перших Волинезнавчих педагогічних історико-краєзнавчих читання, присвячених 145-річчю від дня народження Лесі Українки, які відбулися 25 червня в Колодяжненському літературно-меморіальну музеї Лесі Українки та Музеї «Лісової пісні» в Нечимному.

У вступному слові ректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти П. С. Олешко наголосив на тому, що під час інтегрування вітчизняної освіти в міжнародний освітній простір важливо зберегти її національний характер, сприяти збереженню культурної спадщини, вихованню національної гордості, формуванню у майбутніх громадян національної самосвідомості через любов до рідного краю, патріотизм, без яких неможливий розвиток жодної нації, та відзначив необхідність відновлення викладання у навчальних закладах області факультативного курсу «Волинезнавство», вирішення питання щодо нормативного забезпечення його викладання у школах області та науково-методичного забезпечення розвитку волинезнавства і музейно-педагогічної діяльності.

До оргкомітету читань надійшло понад 50 матеріалів до виступів та наукових статей педагогів, викладачів різних навчальних закладів, працівників музеїв, архівів та бібліотек, священослужителів з нашої області, Вінницької, Рівненської та Тернопільської областей.

Учасників читань вітали В. В. Бичковський, начальник управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, та А. В. Семенюк, голова Ковельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України.

На перспективах розвитку волинезнавства зупинився у виступі Г. В. Бондаренко, професор, завідувач кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, заслужений працівник освіти України.

Науково-освітні традиції родини Косачів у практиці діяльності Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки розкрив А. М. Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

На аналізі духовно-освітніх традицій у нарисі Лесі Українки «Волинські образки» (Школа)» зупинився С. С. Марчук, старший викладач кафедри психолого-педагогічних дисциплін Луцького педагогічного коледжу, кандидат педагогічних наук.

Н. Ю. Пушкар, головний хранитель Волинського краєзнавчого музею, та В. М. Комзюк, завідувач Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, заслужений працівник культури України, розповіли про видавничу діяльність музеїв до 145-річчя від дня народження письменниці.

Педагогічну модель виховання у родині Косачів, її значення для колективу Ковельської міської гімназії, яка бореться за присвоєння їй імені Олени Пчілки, здобутки педагогів у роботі з обдарованими дітьми представила Л. Л. Барановська, вчитель української мови та літератури цього навчального закладу. Учитель історії ЗОШ I-III ст. с. Підбереззя Горохівського району І. О. Бурнейко продемонстрував можливості використання програми Power Point для створення шкільних віртуальних музеїв (на матеріалі музею історії школи). Різні напрямки діяльності музею Лесі Українки Любитівської ЗОШ I-III ст. Ковельського району розкрила Л. А. Тетерук, учитель української мови та літератури, керівник музею. Цікавими для присутніх, їх подальших наукових пошуків стали повідомлення завідувачів відділів Державного архіву Волинської області Л. І. Коць і Р. Р. Ярмолюк «Леся Українка і родина Косачів у документах Державного архіву Волинської області».

Екскурсії для учасників читань у літературно-меморіальному музеї Лесі Українки в Колодяжному та музеї «Лісової пісні» в Нечимному провели В. М. Комзюк та О. П. Бойко.

Романчук Г. Д.,

завідувач лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти

Джерело: ВІППО