Головна » 2017 » Вересень » 19 » В обласному музеї вшанують жертв кортеліської трагедії
12:06
В обласному музеї вшанують жертв кортеліської трагедії
В обласному музеї вшанують жертв кортеліської трагедії

20 вересня о 13.00 год. у Волинському краєзнавчому музеї відбудеться тематичний вечір «Вічні Кортеліси», присвячений 75-річчю з часу знищення нацистами села Кортеліси Ратнівського району.

Кортеліська трагедія вражає своїми масштабами та жорстокістю. Майже три тисячі невинних людей було розстріляно та закатовано за роки німецької окупації. Більшість із них загинули в «чорну середу» 23 вересня 1942 року.

У конференц-залі розгорнуто фотодокументальну виставку з фондів музею «Вічні Кортеліси».

Під час заходу студенти Волинського коледжу Національного університету харчових технологій прочитають уривки з поеми О. Богачука «Стогін землі».

Також слухачі переглянуть документальний фільм німецького кінорежисера Хартмута Камінскі «Чорна середа» за книгою журналіста з Німеччини Пауля Коля «Я дивуюсь, що я ще живу».

Назавжди в наших серцях залишаться імена тих, хто загинув від рук нацистських варварів. Їх імена записані в Книзі Пам’яті. Про роботу над Книгою пам’яті, зокрема по Кортелісах, розповість О.П. Сущук.

Довідково:

Кортеліська трагедія вражає своїми масштабами та жорстокістю. Майже три тисячі ні в чому невинних людей було розстріляно та закатовано за роки німецької окупації. Більшість із них загинули в «чорну середу» 23 вересня 1942 року

Більшість населених пунктів Ратнівщини, в тому числі і село Кортеліси, ворог окупував 28 червня 1941 року. Влітку і восени 1941 року в Кортелісах та навколишніх хуторах знайшли прихисток понад півтори сотні оточенців – солдатів і командирів Червоної Армії, серед яких було немало захисників Брестської фортеці. Були серед них і ті, хто вже встиг побувати в німецькому полоні і на собі відчути пекло нацистських таборів. У перші місяці окупації німці та поліція не чіпали оточенців і місцевих активістів. Це дало їм можливість встановити зв’язок між собою та створити підпільну антифашистську групу. В травні 1942 року, коли виникла загроза арешту, ця група розпочинає активні бойові дії і перетворюється в партизанський загін імені Ворошилова. Командиром загону став старшина-радист Борис Михайловський – учасник оборони Брестської фортеці. Партизани діяли сміливо і рішуче. Без жодного пострілу захопили поліцейську дільницю в Кортелісах. У поліцаїв забрали гвинтівки, патрони, гранати і один кулемет. Загін влаштовував засідки на бруківці Брест-Ковель, нападав на німецькі гарнізони та поліцейські дільниці в Ратному, Дивині, Чернянах.

12 липня 1942 року німці провели першу облаву на кортеліських євреїв, схопили близько 30 чоловік і розстріляли за селом. Через кілька днів жорстоку розправу над кортеліськими євреями вчинили партизани із загону імені Ворошилова, щоб помститися за смерть свого товариша. Вони вбили близько сотні євреїв, не жаліючи при цьому ні жінок, ні дітей.

У середині липня із шацьких лісів до Кортеліс підійшов партизанський загін під командуванням Степана Шковороди, який об’єднався з загоном імені Ворошилова. В серпні 1942 року основна частина загону на чолі з Б. Михайловським вирушає в пінські ліси і вливається до складу місцевого партизанського з’єднання на чолі з Коржем. У районі Кортеліс залишився лише невеликий загін партизанів – переважно з місцевих жителів, який пізніше отримав назву імені Щорса.

26 серпня 1942 року фашисти з поліцаями влаштували чергову облаву в Кортелісах, заарештували матір партизана Василя Дордюка, батьків і братів партизана Андрія Ліхвана, а також двох юнаків, які втекли з концтабору. Їх привселюдно розстріляли біля церкви. Німецький офіцер попередив, що так буде з усіма, хто допомагатиме партизанам.

З метою залякування населення окупованих територій нацисти розробили план зі знищення волинського села Кортеліси та трьох сусідніх сіл, які зараз перебувають у складі Білорусії. У німецьких архівах зберігся «Оперативний наказ про знищення сіл», виданий 22 вересня 1942 року командиром третього поліцейського батальйону 15-го поліцейського полку майором Голлінгом. Наказ починався словами: «23 вересня 1942 року батальйон знищує розташовані в районі на північний захід від Мокран отруєні бандитською заразою села: Бірки, Заболоття і Борисівку. Рота «Нюрнберг» знищує Кортеліси».

23 вересня 1942 року, ще до п’ятої години ранку, коли село спало, його повністю оточили нацистські карателі разом із підрозділами української допоміжної поліції і зігнали усіх людей до центру села. Сім’ї трьох кортеліських поліцаїв, старости, священика та директора школи, який був поляком за національністю, вивели з натовпу, наділи їм на руки білі пов’язки і відправили в Ратне. Пізніше частина з них виїхала з німцями і опинилися за кордоном. Усього ж у цей день у Кортелісах змогло врятуватися лише близько півсотні жителів.

Решту людей, які зібрались, позаганяли в церкву, школу та найближчі хати. Їх охороняли поліцаї, яким німці не дуже довіряли і видали лише по одному патрону. Тим часом інші поліцаї викопали чотири великі ями, до яких німці підводили групами людей і розстрілювали із автоматів та кулеметів. Щоб заглушити постріли та крики людей, яких вбивали, гітлерівці на повну потужність включили двигуни своїх автомобілів.

Свідком жахливої трагедії довелося стати дев’ятнадцятирічній Федорі Круш, яка через дірку в покрівлі спостерігала, як знищували невинних людей. Вона згадувала, що дехто хотів утекти, як вели до ями. «Доганяли і дострілювали, а ті ще на коліна зводилися й просились… Баба Христина Цвіруха впала з онуком на коліна…так і забили їх… Три дочки Василя Горніка обіймали тата зі страху… Так і впали… Голови, руки з ями підіймалися…» Разом із Кортелісами 23 вересня гітлерівці також знищили найближчі хутори Запоків’я, Ягідково та інші. Після розстрілу людей карателі кілька днів грабували і палили село. 8 листопада 1943 року нацисти разом із поліцаями оточили хутір Рябине, де в цей день відбувалося весілля. Коли люди побачили карателів, то з жахом кинулися втікати, але 49 чоловік загинули від куль. У цей же день нацисти вбили і спалили у своїх же власних будинках 70 жителів хутора Попливці.

Назавжди в наших серцях залишаться імена тих, хто загинув від рук нацистських варварів. Їх імена записані в Книзі Пам’яті, вони в мармурі і граніті. 5 травня 1980 року було відкрито Меморіальний комплекс жертвам фашизму та музей історії села Кортеліси. Авторами пам’ятника є скульптори: народний художник УРСР Олексій Прокопович Олійник та його син Микола Олійник, який завершував роботу після смерті батька, архітектор Анатолій Дмитрович Корнєєв. До вершини пагорба ведуть гранітні сходи. Праворуч – шість чорних гранітних плит, що символізують шість могил. Великими літерами по сірому граніті зроблено напис: «Пам’ять людська не забуде повік мук закатованих, попелу крик».

Микола Михалевич

________________________

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2017 рік / упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Терези, 2016. – С. 162–164.

Категорія: Кортеліський історичний музей | Переглядів: 58 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]