Головна » 2013 » Жовтень » 31 » У Музеї історії Луцького братства стартував щорічний лекторій „Волинська рукописна спадщина”.
22:42
У Музеї історії Луцького братства стартував щорічний лекторій „Волинська рукописна спадщина”.
У Музеї історії Луцького братства стартував щорічний лекторій „Волинська рукописна спадщина”.
Запроваджене у 1997 році державне свято – День української писемності та мови українська громада традиційно відзначає 9 листопада – на день церковного вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця. Цього листопадового дня у 2013 році минає 900 літ з того часу, відколи чернець Києво-Печерського монастиря Нестор († бл. 1114 р.) закінчив укладання першої редакції «Повісті минулих літ».



Напередодні знаменної дати, 31 жовтня, в приміщенні Музею історії Луцького братства стартував щорічний лекторій «Волинська рукописна спадщина», на який прийняті замовлення включно до 8 листопада. Лекції відбуваються в супроводі виставки рукописних пам’яток із фондів Волинського краєзнавчого музею. Лектор – Олена Бірюліна, провідний науковий співробітник музею, завідувач відділу «Музей історії Луцького братства».



Першими слухачами стали студенти групи «2-Б» II курсу Луцького педколеджу, які наочно познайомились з добірною музейною колекцією фототипічних видань найвідоміших українських і волинських рукописних пам’яток. Серед них, перша точно датована книга Київської Русі – «Остромирове Євангеліє» (1056–1057 рр.), створена на замовлення новгородського посадника Остромира-Іосифа, який походив з впливового волинського боярського роду Добрині Малковича – рідного дядька хрестителя Русі св. Володимира Великого. А також побачили фототипічне відтворення двох рукописних книг часу Любарта Гедиміновича – Луцьке Євангеліє II половини XIV ст. і Луцький Псалтир 1384 р., які в останні два роки вперше перевидані завдяки волинським церковним і державним діячам.



За рахунок інформації з покрайніх записів згаданих луцьких книг обидві мають велике значення для історії Волині. Для прикладу, запис переписувача Луцького Псалтиру – «катериненського попа Івана» – вказує на дату смерті «великого князя Дмитрія (Любарта) Гедиміновича», яка з інших джерел не відома. А Луцьке Євангеліє на своїх сторінках містить шість покрайніх записів, які відіграють не лише роль непересічного інформаційного порталу у минуле, але й самі є предметом дослідження рукописного письма XVI ст.
Як важлива віха у вітчизняному культурно-мистецькому житті відзначена роль волинських рукописних книг: Євангелій – «Добрилового» (1164 р.), «Волинського» (70-80-ті рр. XIII ст.), «Холмського» (кін. XIII ст.), Жидичинського (1491 р.), «Ратенського» (кін. XV– поч. XVI ст.), «Турійського» (кін. XV–поч. XVI ст.) та втраченого Загорівського Апостола 1554 р., багату орнаментику якого виконував той самий майстер, який згодом оформляв дещо молодше за віком Пересопницьке Євангеліє 1556 – 1561 рр.
Деякі книги волинського походження донесли важливу для волинян інформацію, як от: Повчання Єфрема Сиріна 1492 р. (список рукопису 1270 – 1288 рр.) має запис про замовлення протографа цієї книги боярином Петром – тіуном волинського князя і видатного книжника – Володимира Васильковича, а Мінея за місяць грудень з Дерманського монастиря (кін. XIV ст.) містить в тексті поміту про «житіє» знаменитого руського митрополита з Волині – Петра Ратенського, автором якого був «митрополит Київский і всієї Русі» Кипріан.
Під час лекції-екскурсії слухачам демонструються оригінальні рукописні документи музейної збірки, зокрема, акти XVI–XVIII ст. українською і польською мовою, що походять з архіву волинського шляхетського роду Єло-Малинських. Окремі з них, україномовні, красивого «луцького» письма, привертають найбільшу увагу, тому що містять автографи луцького судового писаря Івана Виговського, в майбутньому українського гетьмана.



Чільне місце в музейній колекції займає невелика підбірка кредитно-боргових документальних матеріалів, які мають стосунок до волинського шляхтича Данила Братковського, польськомовного українського поета-сатирика кін. XVII – поч. XVIII ст. Трагічну долю поета, страченого у 1702 р. посеред луцької Площі Ринок, емоційно підкреслює експонат музейної зали – монументальне художнє полотно «Останній шлях Данила Братковського» (худ. О. Дишко; Луцьк, 2010 р.).
Оскільки лекторій проходить в стінах луцького братського Хрестовоздвиженського монастиря – мурованої пам’ятки національного значення XVII – XVIII ст., в лекцію про рукописну спадщину Волині органічно вплітається розповідь про рукописні пам’ятки Луцька XVI ст. і рукописний архів Луцького братства XVII ст., значна частина якого відтворена в експозиції Музею історії Луцького братства.
Під час лекції відвідувачі лекторію дізнаються і про суспільно-політичні чинники в історії Волині, які спричинились до значних втрат рукописного спадку цього регіону, що має стати пересторогою для наступних поколінь.
На завершення лектор і слухачі обмінюються думками про визначну роль старослов’янської і давньоруської (у тому числі, української) рукописної традиції, започаткованої епохальним актом Хрещення Русі, під знаком ювілею якого в Україні проходить 2013 рік.
 
Замовити додаткові лекції можна за телефоном 72-33-71.
Категорія: Музей історії Луцького братства | Переглядів: 641 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]