Головна » 2018 » Серпень » 31 » Про приміщення Музею волинської ікони по вул. Ярощука, 16
12:08
Про приміщення Музею волинської ікони по вул. Ярощука, 16
Про приміщення Музею волинської ікони по вул. Ярощука, 16

17 серпня на засіданні постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Волинської обласної ради розглядалося питання щодо приміщення на вул. Ярощука, 16 в м. Луцьку, яке знаходиться на балансі Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею. Не зважаючи на аргументи музейників, комісія прийняла рішення:

Нагадаємо, що колектив Музею волинської ікони на своєму сайті, у Facebook та ЗМІ поширив відкритий лист щодо ситуації, яка склалася навколо приміщення за адресою вул. Ярощука, 16:

17 серпня 2018 р. відбулося засідання постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області Волинської обласної ради, де розглядалося питання щодо ремонту приміщення Музею волинської ікони. В той же день вийшов сюжет телеканалу «Аверс» про «скандал» навколо цього приміщення, «корупційні схеми», «неякісний ремонт» і «можливе привласнення коштів».

На засіданні комісії Вячеслав Рубльов заявив, що «має чимало питань до керівництва музею. Насамперед, йдеться про те, що ремонт не ініціювався упродовж багатьох років». Трохи історії. У 2012 р. за ініціативи Бориса Клімчука (лист-клопотання від 03.07. 2012 р. № 4/46) та рішення постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селиш міст області від 06.08.2012 №28/1 головою ради В. Войтовичем 13.08 2012 р. було видане розпорядження про передачу приміщення по вул. Ярощука, 16 на баланс Волинського краєзнавчого музею. Приміщення призначалося під фонди Музею волинської ікони. У 2013 р. Волинський краєзнавчий музей почав оформляти документи на приміщення: листи на Волинське обласне бюро технічної інвентаризації., Луцьку міську раду про землевідведення, підготовка і заключення охоронного договору на приміщення як пам’ятку архітектури і т.д. У цьому ж році дирекція музею звернулася до Волинського філіалу «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (лист №437/1-4 від 13.11.2013 ) про попередній огляд будинку по вул. Ярощука, 16 та виготовлення проектно-кошторисної документації по його ремонту. Фахівцями філіалу 19. 11. 2013 р. було зроблене обстеження будинку на проведення капітального ремонту, про що є листи-відповіді Волинському краєзнавчому музею за № 208/1-8, 209/1-8, де вказана вартість проектно-кошторисної документації – 100 тис. грн. і орієнтовна вартість робіт по капремонту – 950 тис. грн. В 2014 р. виготовлено проектно-кошторисну документацію, відповідно до якої на 2015 рік в бюджеті передбачались кошти на капітальний ремонт в сумі 987,881 тис.грн. Однак, ці кошти так і не були виділені. В наступні роки в запитах при формуванні бюджетів прохання музею про виділення коштів не враховувались.

Нарешті в обласному бюджеті 2017 р. обласна рада передбачила на потреби капітального ремонту згідно зведеного кошторисного розрахунку у сумі 1039,393 тис.грн. Договір про проведення ремонтних робіт був підписаний на 2017-2018 рік, у якому підрядник гарантував якість робіт протягом 10 років та вчасне виконання робіт.

А далі почалося найцікавіше. Візит до музею взимку 2018 р. Вячеслава Рубльова, якого працівники музею ознайомили з умовами зберігання відреставрованих пам’яток у фондах, та об’єктом ремонту по вул. Ярощука, 16. Оглянувши будівлю, Вячеслав Рубльов зазначив, що приміщення замале для музею і чи не хоче музей іншого, більш великого приміщення, правда у далекій перспективі. Далі приїзд до музею Мирослави Якимчук, заступника керуючого справами начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності, яка очікувала побачити крім завідувачки і директора музею Анатолія Силюка, щоб поговорити про надання музею знову ж таки іншого, безадресного і знову ж у перспективі (якій?), приміщення. На що отримала відповідь, що будинок на Ярощука, 16 є ідеальним для розміщення фондів, тому що знаходиться недалеко від музею, а не на 33 чи 40 кварталі. Логічним завершенням стало засідання комісії обласної ради, де було зазначено, що «працівниками виконавчого апарату було виявлено ряд недоліків (які фахівці будівельної справи це визначали?) і відхилень від Робочого проекту». На засіданні комісії керуючий справами виконавчого комітету апарату обласної ради Дмитро Дубняк заявив, що «роботи проводилися в обхід тендерних процедур». Щодо тендерних процедур тобто системи «Прозоро», то вони проводяться в залежності від суми. Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля робіт ДК 021:2015 - 45453000-7- Капітальний ремонт і реставрація не підпадає під дію Закону, оскільки вартість предмета закупівлі робіт менше 1,5 мільйона гривень. Кандидатура підрядника згідно законодавства була погоджена Управлінням капітального будівництва Волинської облдержадміністрації № 835/03/1-17 від 27.06.2017 та першим заступником Волинської ОДА О.Б. Стєпанцовим №6758/56/1-17 від 12.07.2017. Документація погоджена Управлінням культури ВОДА у відповідності до ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини». А що стосується повідомлення про підрядника, як брата чоловіка завідувачки музею, то ні за родинними зв’язками, ні юридично за законодавством він не є її родичем, це по-перше. А по-друге згідно посадових інструкцій, вона організовує науково-дослідну, експозиційну, масово-освітню роботу колективу музею. Завідувач відділу ВКМ не заключає договори, не підписує фінансові документи, не вибирає підрядника і не може вплинути на його вибір. За 25 років керівництва підрозділом ВКМ заслужила авторитет, повагу і бездоганну репутацію науковця і керівника. І звання «Заслужений працівник культури» отримала не випадково.

Пан Дубняк також зазначив, що «напередодні він говорив з автором проекту ремонту приміщення, який не погоджується на корегування після самовільно виконаних робіт, бо вважає, що вони зроблені неякісно». Хочемо зауважити, що 19 липня 2018 р. керівництво Волинського краєзнавчого музею, підрядник, головний інженер проекту Соловйов Г.В, працівник КП «Волиньпроект» Маковський І.В., Матяшов В.І. (здійснює технічний нагляд) зустрічалися на об’єкті у зв’язку з тим, що підрядник в 2017 році розпочав роботи з підсилення фундаментів будівлі, що не було передбачено робочим проектом. За результатами зустрічі досягли домовленості провести коригування проектно-кошторисної документації в межах кошторисної вартості. Соловйовим Г.В. був проведений візуальний огляд водопровідних та каналізаційних труб. Протікання, тріщини в чавунних трубах відсутні. За його словами їх заміна не є обов’язковою. Стосовно доцільності проведення робіт по заміні електрообладнання, підрядник Єлісєєв В.Г. має надати в КП «Волиньпроект» аргументоване заключення спеціалістів. Також підрядник пообіцяв провести роботи по заміні радіаторів опалення. Для проведення корегувальних робіт, як зазначив автор проекту, інституту потрібен лист від Волинського краєзнавчого музею, що і було зроблено. (лист Директору КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради Доротію А.М. від 20.07.2018 вих. №267/1-4). До речі, всі етапи ремонту і стан приміщення після відбиття штукатурки з тріщинами на зовнішніх стінах, стан фундаментів після їх розкриття, стан внутрішніх стін з грибком та інше фотофіксовані.

Склалося враження, що вердикт, щодо приміщенні вже був готовий заздалегідь. Не просто провести перевірку якості робіт державною архітектурно-будівельною інспекцією, і якщо є недоліки і невідповідності проекту, вимагати у підрядника усунення їх власним коштом і таким чином закінчити капітальний ремонт приміщення у найближчий час. А «вилучити (!) приміщення з оперативного управління Волинського краєзнавчого музею і передати його до КП «Управління будинком обласної ради» для «забезпечення фахового завершення ремонтних робіт», а потім повернути знову музею» (якщо воно відбудеться?). Пропозиції Сергія Слабенка і Святослава Кравчука залишити приміщення по вул. Ярощука, 16 музею і провести перевірку якості виконання будівельних робіт не були почуті і підтримані. Чотири голоси членів комісії проти трьох. Коло замкнулось. Як тут не погодитись з припущенням Сергія Слабенка, що «в обласній раді працюють над намірами виставити приміщення на приватизацію». Рішення комісії затверджується на сесії обласної ради і в умовах суворої дисципліни партійних організацій, очевидно, буде затверджене. Це ми вже бачили під час не затвердження Анатолія Силюка на посаді директора Волинського краєзнавчого музею після проходження всіх необхідних процедур. А далі – слід тільки очікувати в чиїх руках опиниться приміщення по вул. Ярощука, 16. Доля відреставрованих пам’яток сакральної спадщини Волині і їхнього збереження у належних умовах народних депутатів не хвилює.

Під час будівництва Музею волинської ікони по вул. Ярощука, 5 під фонди у підвальному приміщенні відводилося три кімнати, у двох з яких зберігалися невідреставровані пам’ятки і тільки одна призначалася для збереження відреставрованих експонатів та ікон, вилучених на митницях Волині. На той час тієї кімнати вистачало. Протягом 17 років керівництво та колектив музею активно проводили роботу по реставрації колекції темперного і олійного живопису, декоративної різьби і скульптури. Нині у фондовій кімнаті і невеликому передпокої знаходяться 145 храмових ікон, 465 хатніх ікон, 37 образів на полотні, 132 предмети металопластики. І музейні працівники надіялись, що ремонт приміщення по вул. Ярощука,16, який є на завершальному етапі, облаштування фондів металевими кубами сітками, спеціальними полицями під темперний іконопис, полицями під колекцію хатніх ікон, сітками на стінах під олійний живопис (проект, до речі, розроблений і його вартість обрахована), встановлення гратів на першому поверсі і металевих дверей у фондові кімнати, проведення охоронної сигналізації, вартість якої так само обрахована (все це не входить у вартість капремонту), встановлення кондиціонерів дозволить розмістити у трьох залах першого і другого поверху сакральне надбання наших предків і забезпечить належні умови зберігання та використання їх як відкриті фонди для відвідування дослідниками, зацікавленими та фахівцями, створити сучасну реставраційну майстерню для забезпечення консерваційно-реставраційних робіт.

Прикро, що напередодні 25-річчя Музею волинської ікони колектив музею замість подяки за багаторічну чесну і плідну працю на благо волинської і луцької громад при мізерних зарплатах отримав ложку дьогтю від депутатів обласної ради, які зобов’язані дбати за збереження культурної та історичної спадщини волинського краю. За роки діяльності музей має таку високу репутацію у музейних і наукових колах України, Росії. Білорусі, Польщі, що ніякі дрібні інсинуації її не зіпсують. Очільники Волині були частими гостями музею на виставках, презентаціях, пишаючись збереженою сакральною спадщиною рідного краю, з гордістю представляли її президентам України та Литви, послам іноземних держав, прем’єр-міністрам і міністрам України. Хотілося б, щоби і нинішні керівники знали не на словах, а на ділі проблеми музею і сприяли б його подальшому розвитку.

P.S. Музей волинської ікони став достойною візиткою Волині. Працівники музею пережили непрості моменти своєї історії. Це і боротьба за збереження колекції у кінці 1980-их, і вирішення питання з приміщенням для музею у середині 1990-их, і тепер, на 27 році незалежності України – знову боротьба?…

20 серпня 2018 р.

Категорія: Музей волинської ікони | Переглядів: 25 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]