Головна » 2020 » Квітень » 11 » З колекції Музею волинської ікони: тема жертовності та служіння людям в іконописі - 5
10:27
З колекції Музею волинської ікони: тема жертовності та служіння людям в іконописі - 5
З колекції Музею волинської ікони: тема жертовності та служіння людям в іконописі - 5

Продовжуючи знайомити з колекцією волинського іконопису пропонуємо вашій увазі ікону «Спас Вседержитель» XVIII ст.

У час підготовки до найвеличнішого свята – Воскресіння – тема жертовності Сина Божого є сьогодні надзвичайно важливою і актуальною. Прийшовши у людський світ, Ісус пізнав на собі і спокуси, і негативне ставлення оточуючих, і щирі прояви відданості. До кожної людини він мав особливий підхід, навчав всіх бути людяними, щедрими, добрими. Він утверджував заповіді жити всім у мирі і злагоді. Своєю мученицькою смертю Спаситель спокутив людські гріхи і відкрив людям шлях до спасіння, вселив віру у перемогу правди над злом, показав приклад щиросердного служіння в ім’я утвердження царства справедливості та любові.

Образ Христа Вседержителя (Пантократора) займає центральне місце серед чисельних типів зображення Спаса. Догматичне значення таких ікон полягає у визначенні Ісуса як Царя Небесного, Судді, Учителя. Пантократор, складається з двох грецьких слів: паv — все, кратос – суддя, сила, що в перекладі означає всевласний, всесильний, вседержитель.

Визначення Вседержитель часто зустрічається у Старому і Новому Заповітах. Двічі це ім'я згадується в Откровенні Іоана Богослова: «Я є Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є і був і гряде, Вседержитель» (Одкр. 1, 8) і «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде» (Откр. 4, 8).

Образ Пантократора сформувався ще на початках становлення християнського іконописання. Дана ікона відповідає ще й іконографічному типу Моління, яка традиційно займає центральне місце в іконостасі храму: у центрі — монументальна і велична постать Ісуса Христа, обабіч — на білих хмарах поясні постаті Богородиці та Іоана Хрестителя, які шанобливо звернені до Вчителя. Спас одягнений в одежі проповідника: синій гіматій з зеленим виворотом та червоний хітон. Використані синій і червоний кольори символізують поєднання в особі Ісуса Христа двох іпостасей – божественної і людської, двох природ — небесної і земної. Особливий статус Христа підкреслює клав (орнаментована стрічка) на правому плечі. Правицею Ісус благословляє, лівою підтримує відкриту книгу. У тексті використані повчальні слова Спасителя із Євангелія від Матвія (Мт.25,34). Згідно іконографічного канону, лише стосовно Ісуса Христа німб (символ святості) пишеться хрещатий (бачимо перекладини хреста, на якому було розіп’ято Спасителя на Голгофі ), з літерами ОWN, які згідно одкровення Мойсею означають «Я є сущий» (Вих.3,14) і вказують на Божественну сутність Ісуса. Просто заворожує лик Спасителя, який позбавлений рис грізного судді, а наділений відкритістю і співпереживанням: великі широко відкриті очі, високе чоло, сильний рум’янець і легка посмішка. Споглядання такого прекрасного лику Спаса і щира молитва, покликані націлити людину на життєвий оптимізм і утвердження найкращих людських якостей по відношенню до ближнього.

Отже, такий життєстверджуючий образ Христа Вседержителя, виконаний невідомим волинським іконописцем, є яскравим прикладом сили духу людини, яка готова пожертвувати собою задля спасіння інших, прийти на допомогу і підтримати у нелегкий час боротьби із злом. І у цій боротьбі кожному важливо не втратити людяності, взаємоповаги, співчуття, пам’ятаючи, що Бог – це любов.

Джерело: Музей волинської ікони

Категорія: Музей волинської ікони | Переглядів: 50 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]