Головна » 2020 » Квітень » 15 » З колекції Музею волинської ікони: «Богородиця Римська»
12:43
З колекції Музею волинської ікони: «Богородиця Римська»
З колекції Музею волинської ікони: «Богородиця Римська»

Особлива пам’ятка з колекції музею – Ікона «Богородиця Римська». XVIII ст. Полотно, олія.

Серед образів Матері Божої, які шанувалися на теренах Волині у давні часи, особливе місце займала ікона Богородиці Римської з домініканського костелу у Луцьку. Вона була однією з ранніх копій древнього образу з римської базиліки Санта Марія Маджоре. Саме до нього Папа Римський Франциск 16 березня цього року здійснив паломництво, аби помолитися про закінчення пандемії короновірусу.

Згідно переказів, церква Санта Марія Маджоре була побудована в IV ст. на кошти римського патриція Яна, який обрав місце будівництва після чудесного сновидіння, у якому сама Матінка Божа наказала йому побудувати церкву там, де випаде сніг, подібний за обрисами до рисунку костелу. З давніх часів тут знаходиться прославлена ікона Богоматері, яку називають Сніжною або Заступницею Римлян (Salus Populi Romani).

Особливого статусу ікона набула у XVI ст., після перемоги у 1571 р. об’єднаного християнського флоту над турецькою армадою. В той час, коли біля грецьких берегів відбувалася битва, у Римі проходила процесія з іконою Богородиці з церкви Санта Марія Маджоре. Віряни, творячи молитву Святому Розарію, надіялися на перемогу. З того часу її культ швидко поширився по всій Європі, а іконі були дані ще й нові імена: Матері Божої Переможниці і Матері Божої Ружанцової або Розарій.

Копії Чудотворного образу поширюються, у першу чергу, на католицькому заході, а з XVI ст. також і на теренах країн східної християнської традиції. До поширення її культу особливо долучились католицькі ордени домінікан, кармелітів та єзуїтів, які вважали її своєю опікункою. У XVII ст. до них долучаються греко-католики, пропагуючи культ Римського образу на території України і Білорусі.

Точно визначити, коли з’явилися на волинських землях перші копії ікони зараз не можливо. Дослідники відносять цю подію до кінця XVI – початку XVII ст. Однією з найбільш ранніх копій, яка у свою чергу неодноразово копіювалася до місцевих храмів, була Луцька ікона Богородиці з домініканського костелу. Отці домінікани під час пропагування культу ікони у XVIІI ст. зовсім не згадували про те, що вона є копією знаменитого римського оригіналу. За давньою традицією, ікона приписувалась пензлю Св. Луки, це визнавалося навіть теологічною цензурою. Образ був привезений до Луцька біскупом Бернардом Маційовським у 1598 р., як дарунок від папи Климента VIII. Дослідження історії шанування свідчить про особливе ставлення домінікан до Луцького образу Богородиці. Під час воєнних лихоліть XVII ст. вони старанно оберігали її і вже у середині століття почали вести список чудес, засвідчених біля ікони. У 1703 р. ікона була оголошена чудотворною – «щитом Королівства та непохитною вежею Волині». А 8 вересня 1749 р. відбулися урочистості з нагоди коронації Луцької ікони Богородиці. Існувала легенда про неможливість копіювання чудотворного образу, але його відтворювали у художніх копіях, у гравюрах, з нагоди коронації – карбували на медалях.

Чудотворний образ Римської Богоматері належав до святинь домініканського Луцького монастиря до 1847 р. Після кількох пожеж, які знищили костел, її передали до Луцького кафедрального костелу Петра і Павла. Однак, після пожежі 1924 р., ікона була втрачена.

Копія XVIIІ ст. цього образу зберіглася у костелі м. Седліц біля Олави (Нижнія Сілезія). Місце її створення, як і авторство, залишається невідомим. Подібний образ Римської Богородиці з с. Сокіл Рожищенського р-ну з 1975 р. знаходиться у колекції Музею волинської ікони. Можливо, обидва образи були створені приблизно в один час одним малярем. Особливість музейної ікони у тому, що майстер відтворює чудотворний образ у повному облаченні з дорогоцінних риз, які візуально замінюють одежі Богоматері та Ісуса. Замість м’яких бганок тканого мафорію та хітону ми бачимо жорсткі форми шитого, карбованого та вишукано прикрашеного дорогоцінностями, окладу. Маляр зобразив Діву Марію у рожевому хітоні з білими густо нашитими перлинами у вигляді луски. Під шиєю – золота орнаментована стрічка з каплеподібною перлиною. Блакитний мафорій прикрашений орнаментом у вигляді довгих пагонів стилізованої лілеї чи квітки гранату, які імітують вишивку перлами. Серцевина кожної квітки відтворює темний, майже чорний рубін. На безіменному пальці правої руки Діви Марії – невелика обручка з рубіном, обов’язковий іконографічний атрибут. Одяг Дитяти також орнаментований імітацією багатого шиття. Їх голови увінчані високими масивними коронами, прикрашеними малюнком дорогоцінностей. На короні Богоматері – світлий променястий камінь, у якому проглядається силует голуба, а її середник прикрашає сцена з темою «Благовіщення».

Культ ікони Луцької Богородиці мав певні особливості, пов'язані зі славнозвісним домініканським Розарієм (Вервицею). Історія його становлення в католицькому віровченні розпочинається ще з ХII ст., з традиції читання «Ангельського вітання». Пам’ятка з Музею волинської ікони, поєднує традиційний сюжет чудотворного образу та тему Розарію. Тло ікони декороване двома довгими пагонами з квітами троянд. У серцевинах квітів – зображення таїнств Розарію. Автор розміщує події у строгому чередуванні. Зліва – «Благовіщення», «Зустріч Марії і Єлизавети», «Різдво Ісуса Христа», «Введення Христа у храм», «Віднайдення Ісуса у храмі», «Моління в Гефсиманському саду», «Бичування Христа», «Увінчання терновим вінцем». Справа – «Несення хреста», «Розп’яття», «Воскресіння», «Вознесіння», «Зішестя Святого Духа», «Вознесіння Діви Марії», «Коронування».

Джерело: Музей волинської ікони

Категорія: Музей волинської ікони | Переглядів: 59 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]