Головна » 2017 » Червень » 16 » У Володимирі-Волинському вшанували Арсена Річинського
14:32
У Володимирі-Волинському вшанували Арсена Річинського
У Володимирі-Волинському вшанували Арсена Річинського

Наукові читання присвячені видатному волинському громадському діячу, засновнику пластового руху на Волині, лікарю та науковцю Арсену Річинському відбулися у Володимирі-Волинському, – повідомляють «Волинські новини». Читання організували та провели наукові співробітники адміністрації ДІКЗ «Стародавній Володимир» та Володимир-Волинського історичного музею ім. О. Дверницького і присвячені вони 125 річниці від дня народження видатного волинянина.

Першим із доповіддю виступив краєзнавець, викладач Володимир-Волинського агротехнічного коледжу, співавтор книги «Інтелігенція Волині» Анатолій Пісоцький. Він розповів про те, що Арсен Річинський зробив у науці такого важливого, що нині його творчий доробок глибоко досліджує Інститут філософії НАН України.

На думку краєзнавця Пісоцького, постать Арсена Річинського можна поставити поруч з Липинським, Донцовим, митрополитом Іларіоном та Андреєм Шептицьким. До речі, за спогадами дружини Річинського Ніни, теоретик інтегрального націоналізму Дмитро Донцов часто бував у Арсена Річинського. Вони розмовляли, довго сперечалися, а потім як нічого не було пили чай та співали українських пісень.

«Звичайно, вони говорили про релігійну, духовну і національну основу не лише націоналізму, але й про філософію релігії. Річинський вважав, що самовизначення нації веде до самовизначення в релігійному та духовному житті, а ігнорування релігійного може привести до релігійного інтернаціоналізму. Річинський писав, що статеві стосунки творять рід, а рід – це святе, що тримає людину на світі. Він вважав, що відмінність існує в ментальності не тільки роду, але й нації. Така відмінність є в українців та московітів, які різні по характерах, адже почали формуватися в різні періоди історії. Якщо для українців характерна більш романтична натура і ми дуже швидко захоплюємося, то московіти є впертими по характеру і своє будуть відстоювати з великим завзяттям», - розповів про світоглядні теорії Річинського Анатолій Пісоцький.

З доповіддю про приналежність Арсена Річинського до ОУН виступила науковий співробітник адміністрації ДІКЗ «Стародавній Володимир» Орися Вознюк. Зокрема розповіла про арешт та відбуття покарання в концентраційному таборі Береза-Картузька, що був створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька (зараз місто Береза, Білорусь), як місце позасудового інтернування супротивників польського режиму.

Арсен Річинський побував там двічі. Зі встановленням радянської влади на Західній Україні, був знову заарештований, за підозрою з зв’язках з ОУН. Сім'ю Арсена Річинського депортовано до північного Казахстану, звідки вони змогли повернутися лише в 1946 році. В травні 1942 року Річинського заочно засудили до 10 років заслання без права повернення в Україну. Арсена Річинського по суті від розстрілу врятувала професія лікаря, адже в таборах не вистачало саме лікарів. У таборі він був начальником санчастини. І це дало можливість рятувати українців від тяжкої роботи. Він виписував землякам довідки на легшу роботу. Російські в’язні та зеки говорили: «Арксюша опять освободил хохлов».

Помер Арсен Річинський 13 квітня 1956 року внаслідок крововиливу. Поховали його на цвинтарі станції Джусали Кизил-Ординської області. Завдяки клопотанням Предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія 14 жовтня 2006 року, ексгумовані останки Арсена Річинського були перевезені до Тернополя й перепоховані на міському кладовищі біля с. Підгороднє.

А науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею ім. О. Дверницького Богдан Янович розповів про дружину науковця, Ніну Річинську-Прокопович. Вона ділила з ним усі радощі та незгоди, була вивезена разом з доньками у Казахстан на заслання, згодом повернулася у Володимир-Волинський у якому прожила до самої смерті.

Щодо Арсена Річинського, то він був красенем та любив жінок. Відомо про три його любові та одну позашлюбну дитину. Але яким би не було життя – одруженим Арсен Річинський був лише один раз з Ніною. Вона була надзвичайною жінкою. Дізнавшись, що на засланні у її чоловіка народився син, якого матір покинула на батька, вона не вагаючись поїхала до Арсена і забрала дитя на виховання. І не просто виховала, а огорнула материнською любов’ю, дала освіту, проклала стежину у життя.

На завершення читань начальник Володимир-Волинського міського архіву Галина Шандура розповіла, що в архіві зберігаються фото Річинського, його праці та інші матеріали та запросила слухачів читань ознайомитися з ними.

Категорія: Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Володимир” | Переглядів: 103 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]