Щовесни українці збираються у спільну родину, щоб віддати шану Тарасу Григоровичу Шевченку, який став нашим духовним наставником. Понад два століття тому в історії України з’явилась постать Кобзаря, яка своїм правдивим словом закарбувалась в серцях декількох поколінь. Свідченням цього є вишиті картини, рушники, серветки з образом та рядками з поезій поета, книги, які зберігаються в українських сім’ях та передаються як спадок дітям та онукам.

Саме такі речі експонуються на виставці в Торчинському народному історичному музеї імені Г.О.Гуртового. Презентація її відбулась в душевній атмосфері. Зі своїми власними спогадами про вшанування Тараса Шевченка поділилась голова місцевого осередку ГО Союз українок Людмила Піхоцька та продемонструвала «Кобзарі», які є частинкою її домашньої бібліотеки. Один з них подарувала на спомин про роки співпраці в Союзі українок міста Борислава Ірина Сеник – Героїня Світу, зв’язкова генерала Романа Шухевича, інший – на німецькій мові, має зв'язок з навчанням пані Людмили у Львівському університеті.

Окремим блоком на виставці представлені матеріали з Шевченківської світлиці Миколи Куделі, що діяла в с. Буяни та була для місцевих жителів тим джерелом, де черпали істини, якою жив поет та відображав її у своїх творах. Про те, як створювалась світлиця, хто підтримував дідуся у цій клопітній праці, розповіла внучка Миколи Павловича доглядач Торчинського народного історичного музеї імені Г.О.Гуртового Ніна Фесенко.

Шість робіт з зображенням Тараса Шевченка для експонування надали колеги з Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського. З якими подіями та людьми пов’язані ці речі повідала присутнім провідний науковий співробітник цього закладу Наталя Гатальська.

На завершення заходу учасники, зачитуючи свої улюблені поезії, продемонстрували красу і велич Шевченкового слова.

Джерело: Торчинський народний історичний музей імені Г.О.Гуртового