Головна » 2015 » Вересень » 7 » Маневиччина – крізь віки, музей одного експоната „ЧОВЕН – ДОВБАНКА”
20:06
Маневиччина – крізь віки, музей одного експоната „ЧОВЕН – ДОВБАНКА”
Маневиччина – крізь віки, музей одного експоната „ЧОВЕН – ДОВБАНКА”

   У Маневичах відбулася прес-конференція, присвячена унікальній знахідці човена-довбанки біля села Старосілля. На ній директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич розповів про цю подію та своє бачення майбутнього експонування човна у "Музеї одного експоната" селища:

   "Цю унікальну знахідку, було виявлено, тому що в цьому році дуже посушливе літо, міліють не тільки криниці, але й озера вже в районі повністю висохло два озера, міліють також річки. То ж коли рівень води у Стиру значно впав, місцеві рибалки майже на глибині 4 метрів побачили, що в руслі річки Стир, а саме в урочищі Гострий кут, між селами Старосілля та Копилля, в правому березі виглядав кусок схожий на звичайну колоду.

   27 серпня відразу після повідомлення про знахідку я, в присутності працівників Старосільської сільської ради, міліції та СБУ виїхали на місце знахідки. При детальному огляді було виявлено що на прибережній смузі на глибині приблизно 4 метри (явно було видно що берег шириною п’ять, а довжиною 15 метрів був розкопаний не в ручну, а технікою, чим було порушено саму знахідку, тому що було видно свіжу тріщину на боковій частині до 3 метрів), виднілися контури човна - довбанки довжиною 12-13 метрів, товщина борту 7-8 сантиметрів, глибина самого човна до метра. Склавши відповідний акт було повідомлено орган охорони культурної спадщини Волинської облдержадміністрації, та повідомлено «Волинські старожитності» для виклику археологів, та виставлена охорона з працівників міліції які охороняли до підняття на поверхню.

   31-о серпня вже з науковцями було оглянуто місце, де знайдений човен. При детальному огляді ми з'ясували, що це човен-довбанка. Довжина човна – майже дванадцять метрів, у ширину він – 75 сантиметрів, у глибину – до метра.

   Такі човни називають довбанками, бо вони видовбані вручну з цілого стовбура дерева. Наразі це дуб, якому може бути і тисяча років. Бо до такого розміру дерево росте не одне століття. Та ще його перед роботою мали літ зо сто морити у воді, аби човен був міцніший. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в перекладі з грецької - єдиний шматок деревини. Свого часу на таких човнах-однодеревках козаки виходили в Чорне море. Вони оббивали їх бортами, внаслідок чого отримували потужні судна.

   Щодо приблизного віку знахідки, то спочатку потрібно зробити радіовуглецевий аналіз, а потім уже говорити про вік об'єкта, а в візуальному огляді доцільно обговорювати декілька варіантів. перший - "довбанка" належить до епохи бронзи і часів черняхівської культури. Інший - вона сягає часів Київської Русі. Можна навіть припустити, що свого часу цей човен входив до складу флотилії київського князя Святослава. А в загальному дивлячись на конструкцію човна можна сказати що, знахідка сягає доби козацьких часів або ж Київської Русі. Але доки не буде зроблено відповідних експертиз, вік човна назвати важко, можна тільки припускати що за віком дерева, глибиною в ґрунті знахідки, і довжиною човна йому не менше півтисячі років.

   На Волині вже траплялися подібні знахідки, бо човни-довбанки були одним із видів транспорту для наших предків. У Волинському краєзнавчому музеї є дві довбанки, на 5 і 7 метрів, але вони відносяться до 17 і 18 століть. Буквально недавно довбанку віднайшли і на Любешівщині, але човен має тільки три з половиною метри по довжині. Тому ствердно можна сказати що наш човен є СЕНСАЦІЄЮ, адже наразі в Україні подібних ще не знаходили.

   На думку археологів, човен-однодеревка - по-справжньому унікальна знахідка. В Україні таких – декілька. Корпус "довбанки" сконструювали так, аби вода не потрапляла на борт. А ще на її кормі чітко проглядаються надбудови і різьблення.

   Науковці мають чималий досвід консервації подібних об'єктів. Тож я навіть не сумніваюся, що човен ми обробимо спеціальними полімерами, а потім після консервації яка може затягнутись два три роки, він поповнить експозицію "Музею одного експоната" в Маневичах.

   Щодо підняття з води і транспортування у Маневичі, хочу сказати що піднімати потрібно було ТЕРМІНОВО, тому що, природні умови доступу зможуть кожної днини погіршитись, та й до цієї унікальної знахідки була прикута надмірна увага, чисельне паломництво до човна, могли лише нашкодити артефакту, адже туристи та місцеві жителі вилазили на човен фотографуватись тому і спричинили поглиблення тріщини збоку, яка при першому візуальному огляді була спочатку не така велика.

   Тому, щоби не гаяти часу потрібно було терміново діяти, проконсультувавшись з науковцями, технічними спеціалістами вирішено було 2 вересня провести цю складну в технічному плані процедуру

   Буквально за один день дякуючи Богу і небайдужим людям, мені вдалося організувати цей дуже складний процес. В першу чергу був потрібний підйомний кран і що дуже приємно, що з першого дзвінка вже знаючи про мою проблему мені на Чесному слові надав його Міцевський Петро Дорофійович, вантажівку Косько, місце для подальшого зберігання Ковальчук Мирослава Петрівна. Дуже хотів би подякувати Киричику Богдану Володимировичу який очолював цей складний технічний процес, адже було багато пропозицій, думок. Тому я, взявши на себе відповідальність підтримував в його правильній позиції і до вечора вдалось дістати з великими перешкодами та випробуваннями УНІКАЛЬНИЙ ЧОВЕН ДОВБАНКУ і транспортувати у Маневичі, де знайшли приміщення, для його зберігання та консервації.

   Далі має бути дуже вартісний у фінансовому вимірі етап очистки і консервації. А фінансів просто немає. Можливо, це прочитає хтось із впливових чи таких, які хочуть ними бути, кому небайдужа історія рідного краю то звертайтеся до Маневицького краєзнавчого музею.

   На дні човна під шаром глини, піску і намулу виявилося декілька залізних предмета - на одному клеймо, поки що не вивчене, один з археологів сказав що похоже на герб князів Острозьких".

П.М.Хомич,

директор Маневицького краєзнавчого музею, відповідальний за охорону пам'яток культурної спадщини в Маневицькому районі

Категорія: Маневицький краєзнавчий музей | Переглядів: 692 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]