Головна » 2014 » Серпень » 25 » Краєзнавці в боротьбі за утвердження держави.
13:47
Краєзнавці в боротьбі за утвердження держави.
Краєзнавці в боротьбі за утвердження держави.

   "Якби історія краю і пам'ять народу шанувалися на Сході України так, як це є на Волині, то війни у нас не було б", – впевнено сказав у той день власкор "Голосу України" Микола Якименко.

   І справді: якщо єство людини заповнене своїм героїчним, патріотичним, національним, нарешті, любов'ю до рідної землі, то вона ніколи не буде вигукувати: "Я хочу до Росії!".

   Виїзне розширене засідання правління Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, яке відбулось на Ковельщині 13 серпня 2014 року, вийшло далеко за рамки запланованої програми.

   Учасники поважного форуму розпочали свою роботу у районній бібліотеці з презентації бібліографічного покажчика "Ковельщина: історія і сьогодення". На титульній сторінці видання викарбувано слова: "Хто черпає знання із джерела історії народу, той сам стає невичерпним цілющим джерелом…".

   І справді, районна бібліотечна система, яку очолює заслужений працівник культури України Галина Божик, стала отією бездонною криницею, звідки черпають знання учні, студенти, інтелігенція і простий люд.

   Цей бібліотечний літературний струмочок повноправно вливається в широку ріку краєзнавства Волині. Залишається тільки подякувати працівникам бібліотек Ковельщини за їх творчий доробок, який дорогоцінний для нас, сучасників, а ще більше – для нащадків.

   Волинській організації краєзнавців виповнюється 25 років. Про завдання її членів та роль і внесок музеїв Волині у розвиток літературного краєзнавства розповів Анатолій Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

   Організацією пройдено славний шлях. Проведено 50 Всеукраїнських конференцій з історії рідного краю. Видано десятки цікавих наукових збірників і книг історико-краєзнавчих написів, сотні наукових статей. Велику роль в цій титанічній праці відіграють науковці Волинського національного Східноєвропейського університету та музейники області.

   Розвивається шкільне краєзнавство. Багато зусиль та енергії до того, щоб краєзнавство Волині було одним з кращих в Україні, доклав голова волинських краєзнавців Геннадій Бондаренко.

   В фарватері заданого курсу впевнено ідуть краєзнавці Ковельщини. Останнім часом видано декілька краєзнавчих книг, авторами яких є Микола Вельма, Дмитро Корнелюк, Анатолій Семенюк, Любов Карасовська, Ігор Пасюк, Олена Дерев'янчук та інші. Проведено наукові конференції всеукраїнського рівня. В школах запроваджуються уроки з історії рідного краю.

   "Нарощуй крила геніїв, і на тих крилах дух генія понесе тебе до висот", – воістину ці слова стосуються науковців Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки та їх очільника – заслуженого працівника культури України Віри Комзюк, яка незмінно, впродовж 35 літ (!) досліджує, вивчає і примножує духовну спадщину геніальних Косачів. Про це написано і сказано багато.

   І знову нова ювілейна дата не дає науково-культурній еліті заспокоїтись. Виповнилось 10 літ музею "Лісової пісні", що в урочищі Нечимному поблизу с. Скулина. До цього долучається інша ювілейна згадка – 120 років тому влітку маленька Леся перебувала в гостях у дядька Лева в цій мальовничій і благодатній місцині. Є щось магічне й символічне в отих ювілеях та історичних подіях.

   Багатюща історія Ковельщини, неперевершено мальовнича природа, невичерпна криниця доброти ковельчан просто вимолює владу та культпрацівників району повернутися обличчям до туристичної галузі.

   Поважним гостям було запропоновано літературно-мистецький туристичний маршрут, який вдало вплівся у вінок духовно-церковного маршруту. За браком часу гості не змогли побувати в картинній галереї міста. Тільки поглядом і віртуально торкнулися найвищого у світі пам'ятника Тарасові Шевченку. Зате насолодилися благодатною аурою Вербського острова, на якому відродився православний монастир. Саме тут ступала нога Тараса Шевченка. У 1846 році в Свято-Троїцькому храмі він оновлював ікону Миколая Чудотворця.

   Десь на цьому місці тліють кістки московіта Андрія Курбського, “зрадника” Івана Грозного і князя Ковельського. Про розкопки, які відбулися тут, змістовно і докладно розповів краєзнавець Геннадій Гулько. Благословив науковців-"туристів" настоятель храму о. Варлаам.

   На острові ніби відчуваєш подих нашої древньої історії, дух Шевченка і Христової віри. Засвідчила цю історичну мить тихоплинна Турія і понесла її в широкі води сивочолого Дніпра. І добре, що в цій історичній миті була присутня влада.

   Щирі, душевні слова сказала науковцям Галина Коляда, заступник голови Ковельської районної ради. І її благословення лягло на серце. Бо ж історія не тільки для науковців. Влада, торкаючись минулого, має гарне майбутнє разом із ковельчанами.

   Кажуть, як сипне Бог добром, то і в пригорщі з двох рук не вбереш. Ще цікавіше дійство приготувала для гостей Ольга Бойко, завідуюча музеєм "Лісової пісні". Із лісу поблизу озера Нечимного, мов із казки, вийшов із сопілкою Лукаш. Лилася музика понад галявою й деревами. Чарувала чимось дивним. І зачарувала…

   З гущавини верболозу Мавка-красуня лісова з'явилася. Зупинися, мить, замри і вслухайся у вічне слово! Затріпотіла душа, мов пташка. А далі біля самого озера вже Ольга Бойко фрагменти Лесиної "Лісової пісні" артистично декламувала. То твої таланти, Україно!

   А озеро слухало і мовчало. Воно могло б розказати, чим і як заросло. Які словесні баталії точилися в пресі! Мільйонні проекти розроблялися для очищення озера. Були й такі сміливці, що пропонували з човнів… вручну те зілля виривати. А розумні люди амура запустили, й та риба постаралася очистити плесо водне для нас і для історії.

   Почули науковці про це та інше. Торкнулися Лесиного 300-літнього велетня-дуба. Згадали "великих", тих, хто свої дуби посадив півстоліття тому. І до музею дійшли. І тут все чинно і по-європейськи. Видно, є господар славний.

   І було слово науковців – мудре, виважене про головні завдання обласної організації краєзнавців. А науковий рівень учасників засідання ой який високий! Назву окремих: Луїза Оляндер, доктор філологічних наук, завідувач кафедри слов'янської філології, професор Східноєвропейського національного університету, академік АН Вищої школи України; Олександр Дем'янюк, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри гуманітарних дисциплін Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна"; Микола Півницький, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету; Володимир Гика, директор Державного архіву Волинської області; Наталія Пушкар, головний хранитель Волинського краєзнавчого музею; власкор "Урядового кур'єру" Валерій Мельник; вищезгадуваний Микола Якименко, власкор "Голосу України". А ще добре відомі активісти краєзнавства – Геннадій Гулько (м. Луцьк), Петро Хомич (смт Маневичі) та інші.

   Від Ковельщини в засіданні взяли участь Анатолій Семенюк, Віра Комзюк, Микола Вельма, Дмитро Корнелюк та Ірина Борейко.

   В загальну канву виїзного засідання краєзнавців Волині доречно вписалась презентація двох книг. Анатолій Силюк представив гарно ілюстроване репринтне видання поеми Олени Пчілки "Козачка Олена". Здається, духом Великої України війнуло з тих давніх часів.

   До славного ювілею приурочив свою нову книгу статей, нарисів, поезій під назвою "Косачі" Анатолій Семенюк. Назва книги говорить про її внутрішнє наповнення. Один із ілюстрованих розділів книги присвячений історії музею Лесі Українки.

   Заповнений науковими, краєзнавчими та літературними ідеями інформаційний простір був гарно доповнений патріотичними піснями у виконанні народного аматорського дуету "Райдуга" в складі Оксани Мулярчук та Світлани Осокіної.

   Хтось із учасників засідання захоплено висловився: "Тут легко дихається".

   Сільський голова Скулина Петро Рудень, який доклав багато зусиль, щоб музей в Нечимному був європейського зразка, підтвердив: "Знаєте, навколо Скулина дрімучі ліси, але найбільш благодатне місце саме тут, в Нечимному. Чому так, я й сам не знаю".

   Невмируща Леся в "Лісовій пісні" торкнулася цієї таїни. На мою суб'єктивну думку, вона знайшла ключ до древнього коду поліського українства.

   Мені вторить інший романтик: "В Нечимному діє енергетичний стовп (канал), який з'єднує Землю із Космосом, – скажімо, так, як Шамбала в Гімалаях".

   Хто заперечить?

   А виїзне засідання закінчило свою роботу на урочистій ноті. Анатолій Силюк вручив Ользі Бойко Подяки від облдержадміністрації і організації краєзнавців Волині. Подарунками, щирими словами і подяками була пошанована Віра Комзюк. До цих привітань долучилась Ірина Борейко, директор ТОВ "Ковельська міська друкарня".

   Словом, виїзне засідання засвідчило, що такий формат краєзнавчої роботи має право на життя. Він спонукає місцевих краєзнавців до активності і включає в цей процес місцеву владу. Адже душею з краєзнавцями були голова районної ради Ігор Верчук, який допоміг транспортом, Юрій Поліщук, голова райдержадміністрації. Тож цілі визначені – і до роботи, краєзнавці, науковці та історики!

   Завершуючи свої нотатки, не можу не сказати, що непересічний історико-краєзнавчий захід на Ковельщині мав глибоке національно-патріотичне підґрунтя. Бо не раз і не два звучала думка, що волинські дослідники історії рідного краю роблять велику справу: досліджуючи минувшину, возвеличуючи національних героїв, вони вносять свій вагомий вклад в боротьбу за утвердження Незалежності України. Цю Незалежність відстоювали учасники Євромайдану, цю Незалежність ціною своїх життів відстоюють українські вояки на Сході держави.

   Інформаційна, публіцистична і наукова підтримка чину наших патріотів – це теж внесок у майбутню Перемогу над шовіністами, сепаратистами, терористами різних мастей. Значення непростої, многотрудної, але благородної роботи добре розуміла родина Косачів та найвидатніша її представниця – геніальна Леся Українка. Тому й нині Слово – то зброя, яка додає сил нашому волелюбному народу.

Любомир ФІАЛКО.

НА ЗНІМКАХ: під час виїзного засідання правління Волинської обласної організації НСКУ.

Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

Джерело: Вісті Ковельщини

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 343 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]