Головна » 2019 » Листопад » 30 » Повернути Лесю Українку в кожну оселю (ФОТО, ВІДЕО)
16:44
Повернути Лесю Українку в кожну оселю (ФОТО, ВІДЕО)
Повернути Лесю Українку в кожну оселю (ФОТО, ВІДЕО)

Відзначення ювілею Лесі Українки у 2021 році повинно стати не лише одноразовою акцією: до річниці планують вирішити проблеми з виданням та екранізацією її творів та підтримати літературні музеї. Про це йшлося під час другого дня виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики 29 листопада, – повідомляє Інформаційне агентство «Волинські Новини».

Нардепи, урядовці, представники обласної та міської влади Луцька відвідали Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Завідувачка музею Ольга Бойко розповіла про цікаві факти з життя письменниці, зокрема період її проживання з родиною у маєтку в Колодяжному після переселення у 1882 році з Луцька.

У виконанні представників місцевих колективів лунали також поезії Лесі Українки та фольклорні композиції, що збереглися у її записах, здійснених у Колодяжному.

Ознайомившись із експозицією музею, представники влади обговорили питання щодо відзначення 150-річчя Лесі Українки та реформування бібліотечної галузі.

Як розповіла завідувачка музею, хочуть здійснити реставраційні роботи у меморіальних будиночках на території музею. Також на часі облаштування твердого покриття до сектору музею в урочищі Нечимне. В поганому стані перебуває озеро Нечимне, тому його хотіли б очистити.

Народний депутат Ірина Констанкевич зазначила, що постанову про відзначення ювілею великої поетеси ухвалили в січні 2018 року, ішлося не про одноразові заходи, а про вирішення низки проблем. До прикладу, останнє повне видання творів Лесі Українки виходило друком у 1971 році, немає персональної енциклопедії письменниці, окремих бібліографічних покажчиків, актуальне питання створення фільмів про неї, запис аудіо, загальне перезавантаження сприйняття Лесі Українки. Нардеп зауважила, що з часу ухвалення постанови попередні очільники міністерства культури жодних кроків у цьому напрямку не зробили окрім того, що у 2019 році був створений оргкомітет. Отже, усі парламентарі відповідальні за те, у який спосіб у 2020 році підготуються до відзначення ювілею: йдеться і про видання книг, і про фільми, і про ремонт музеїв та інше. Усе це повинні згенерувати та контролювати виконання на всіх щаблях виконавчої влади члени комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Ірина Констанкевич презентувала двомовні видання «Лісової пісні» (українсько-польське, українсько-німецьке та українсько-англійське), підготовані науковцями СНУ імені Лесі Українки. З її слів, такі видання допомагають просувати українську культуру у світі. Планують видати цей твір також французькою та іспанською, розраховуючи на підтримку інституту книги.

Як зауважила заступник міністра культури Ірина Подоляк, Леся Українка входить до трійці тих, кого вважають українським іконостасом. З її слів, постанова та ніші формальності важливі, але це лише старт.

«Гроші в державі є, грошей багато, треба тільки зрозуміти, на які проєкти їх взяти і що ми хочемо мати вкінці. Я знаю, що Леся Українка – сучасна, модерна, сильна, високоосвічена жінка, яка змінювала добу, у якій жила. Вона повинна повернутися не тільки на Волинь через відремонтовані дороги, а в кожне помешкання, через різні засоби, через інтернет, науково-пізнавальні фільми, чи серіали з Лесею, яку ми чекаємо, яка не лишається тільки сторінкою у шкільній програмі», – зазначила урядовець.

Зі слів заступника міністра, Леся Українка творила українську ідентичність, а її ювілей 2021 року може стати початком сучасної дороги до Лесі, яка стане нашим співрозмовником, партнером, а не просто іконою на стіні. Ірина Подоляк повідомила, що в Східноєвропейському національному університеті вже знають, яким чином можна видати корпус творів Лесі Українки. Для того, щоб «повернути Лесю Українку в кожну хату», повинні бути створені фільми та телепрограми. Також йдеться про створення коміксів про Лесю та її коло спілкування, що будуть цікавими, пізнавальними та корисними для дітей.

Український культурний фонд, як повідомила заступник міністра, матиме наступного року фінансування в обсязі 550 мільйонів гривень, кілька десятків мільйонів гривень передбачають на вшанування видатних українських діячів. Вона закликала волинян подавати свої проєкти Українському культурному фонду (щодо зустрічей, конференцій та інших знакових подій) та пообіцяла сприяння, адже міністерство культури спеціально створило такий інструмент, щоб державні кошти розподілялися не в ручному режимі, а чесно та прозоро.

Член комітету, нардеп Юрій Павленко подякував Ірині Констанкевич за те, що вона ініціювала план підготовки до відзначення 150-річчя Лесі Українки, адже час переходити від дискусій до дій. Тому важливо, щоб засідання дало поштовх кабміну зібрати оргкомітет, оновивши його склад, та затвердити план дій з максимальним залученням усіх зацікавлених сторін, включно з Волинською та Житомирською ОДА.

Кандидат філологічних наук, учений секретар науково-дослідного інституту Лесі Українки СНУ Сергій Романов відзначив, що українці – нація, створена письменниками.

«Якщо Шевченко створив націю, Франко населив Україну громадянами, то Леся Українка засвідчила, що ці громадяни вміють мислити й відчувати. Це найтонша, найделікатніша сфера, і вона найскладніше сприймається», – зауважив науковець.

Він зізнався, що часто стикається з несприйняттям письменниці навіть у сфері студентів філології. Вона для них – холодна, суха, нудна, складна, раціональна та нещасна. Попри це, насправді вона була успішною людиною як в особистій сфері, так і в царині реалізації, мала чудову родину, велике кохання, важливих друзів, неймовірний талант. Модель успішної Лесі Українки чомусь не є популярною у нашому суспільстві. Досвід Лесі Українки важливий для України, яка відносно нещодавно поновила незалежність та хоче розбудувати себе вільною та самостійною.

Окрім того, Сергій Романов зауважив, що у Києві багато років працює інститут Тараса Шевченка, вийшло його оновлене повне видання творів, у Львові потужною інституцією є інститут Івана Франка з великим штатом та окремим приміщенням, а інститут Лесі Українки в структурі СНУ має доволі обмежені можливості. Попри це, у Луцьку видали польсько-українське та польсько-німецьке видання її творів. Утім, досі не виданий бібліографічний покажчик творів Лесі Українки. Інститут наразі має приміщення та оргтехніку від університету та отримує невелике фінансування з Міносвіти на теми, пов’язані з Лесею Українкою.

Порушені питання нардепи запропонували подати на розгляд оргкомітету з відзначення ювілею.

Більше фото тут.

Відео ДП ТРК «Аверс»:

Відео 12 канал:

Категорія: Колодяжненський музей Лесі Українки | Переглядів: 25 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]