Чільне місце у колекційному зібранні Історичного музею смт. Іваничі займають люльки для паління, які були одним із атрибутів, що в першу чергу асоціюються з козацтвом. Люльки виготовлені з білої та червоної глини, деякі з них покриті поливою зеленого і коричневого кольорів та декоровані різними орнаментами.

Що ж саме курили козаки, якщо козацька люлька відома з ХVI ст., а тютюн в Україну завезли тільки через 200 років? У вільний від походів час козаки любили потеревенити, послухати розповіді інших, тримаючи при цьому в зубах коротенькі люльки «носогрійки», або люльки «буруньки», попахуючи з них запашним димом. Люлька для козака - перша справа. А палили козаки різні трави для інгаляції та профілактики хвороб. Чебрець і вишневе листя - для покращення дихання, полин - для профілактики гельмінтів, трави, що збирала матуся - як оберіг, що збереже життя... Правильне використання сил природи, в тому числі і трав, надавало можливості і сил козакові добре діяти в соціумі, зберігати здоров'я, генетику, що знаходилась у козацьких родах.

Кожен козак мав свою люльку, але ще була «обчиська» люлька - люлька велика, викладена камінням, коштовностями, намистом, різними бляшками, іноді з написом, наприклад «добра думка». З такої люльки потягувало все товариство чи гурт, коли обмірковувало якийсь захід, чи похід.

Люльки виготовлялися в багатьох місцях Волині (Луцьк, Торчин, Білосток та ін.). В наші часи традиція виготовлення глиняних люльок-носогрійок відроджується завдяки ентузіастам і любителям старовини.

Ознайомитися з колекцією і більше дізнатися про традиції козацтва можна у нашому музеї.

Приймаємо окремих відвідувачів з дотриманням рекомендацій протиепідемічних заходів.

Дрескод – маска.

Джерело: Історичний музей смт. Іваничі