Головна » 2020 » November » 13 » Чи розумніший депутат облради Михайло Імберовський від депутата Верховної ради України Ігоря Палиці?
12:04
Чи розумніший депутат облради Михайло Імберовський від депутата Верховної ради України Ігоря Палиці?
Чи розумніший депутат облради Михайло Імберовський від депутата Верховної ради України Ігоря Палиці?

Таке питання виникло після спілкування в прямому ефірі сьогодні, ввечері, 11 листопада ц.р. по ТК «Аверс». Мені пощастило вийти на ефір і задати питання голові Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Михайлу Юрійовичу Імберовському:

Обраний депутатом Волинської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі від Волинської обласної організації Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч».

До 12 квітня 2017 року очолював фракцію «Самопоміч» в обласній раді. Член фракції УКРОП. Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. Член депутатського об'єднання «Тільки разом».

– Скажіть, будь ласка, – запитав я його, – а чи допомогло врятувати обласний бюджет те, що ви ініціювали зняття з Волинського музею-скансена 550 тисяч гривень на початку поточного року. І таким рішенням, в час пандемії коронавірусу, коли діють карантині обмеження, коли не можна заробити навіть мізер на екскурсійних послугах, прирекли Музей до закриття і знищення!?

– Абсолютно переконаний, що ми вчинили правильно, – відповів рішуче голова постійної комісії по бюджету і фінансів Волинської обласної ради. – Оптимізовувалися кошти і капітальні видатки не тільки у музею-скансена, а й по всіх головних розпорядниках коштів, і нам вдалося мобілізувати 60 млн. гривень, які є рятівною палочкою і для одного мільйона практично всього населення у Волинській області. Ми розподілили з тих 60 млн. грн. – 30 на додаткову закупівлю комп’ютерних томографів, бо нам держава не дає, на додаткове облаштування 250 ліжок хворих на COVIT зі 150 точками кисневими. А якщо такий музей класний і потрібний не може на себе заробити, то потрібно міняти трошечки стратегію і бізнес-план. Я це неодноразово пану Середюку говорив. А для себе без угризіння совісті ми все зробили правильно. Бо життя і безпека людини – це найбільша цінність, яка може бути…

Логічно виникає питання із такого монолога:

«…міняти трошечки стратегію і …бізнес-план…»

– То ж розкрийте секрет пане Михайло, як поміняти музею трошечки стратегію і бізнес-план?

– Ви ж умудрений життєвим досвідом, працювали не тільки вчителем географії, а й три роки у м.Відні (Австрії), заступником, а потім директором ЗАТ «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ», керуючим Волинською філією ТДВ СК «Альфа-Гарант», а з травня 2011 року успішно займаєтесь підприємницькою діяльністю.

Бо я своєю селянською простотою і науковою наївністю, щось не доганяю і не можу прочитати між вашими мудрими висловленими строчками. Адже в Статуті Музею чітко прописано, що:

«2.1.  Метою створення та діяльності Музею є всебічне вивчення розвитку Волинської сільськогосподарської культури, збір пов’язаних з цим матеріалів, зберігання, експонування, використання пам’яток природи, матеріальної та духовної культури краю, відродження та збереження історико-культурної та природничої спадщини без мети отримання прибутку.

2.2.  Основними напрямками діяльності музею є науково-дослідницька, культурно-освітня, фондова, експозиційна, видавнича, реставраційна, комплектування музейних зібрань, робота по збереженню пам’яток історії та культури».

Тобто, це наукова, культурно-освітня установа, без мети отримання прибутку. То який бізнес-план нам потрібно скласти, щоб бути прибутковою установою, щоб не тільки утримувати, а й розвивати Музей? Адже відомо, пане Михайле, ви ж були і працювали за кордоном, що навіть ЛУВР і той на дотації у держави. У сусідньої Польщі діє і процвітає 26 музеїв-скансенів, які фінансує і дотує ДЕРЖАВА РП. В Україні є лише СІМ, в тому числі на Волині.

Своїми меркантильними рішеннями, пане Михайле, ви рятуєте фізичне тіло, а губите душу. Бо Музеї – це не тільки «житло Муз», а й фундамент Національної безпеки держави. Бо саме тут зберігаються артефакти, які переконливо свідчать, що МИ є Головою у світовій цивілізації, а не хвостом, як це намагаються московські ідеологи сфальсифікувати нашу історію.

Нагадую передбачення німецького поета А.Гріфіуса: «Розграбований і знищений культурний спадок – найгірше лихо, якого може зазнати людство».

А мені пригадалася інша зустріч, з очільником Волинської обласної ради Ігорем Палицею восени 2017 року. Не дивлячись на глобальну зайнятість, він все-таки знайшов час і приїхав у Рокині. Дві години ми працювали з ним у музеї. Дві години Ігор Петрович обходив і детально ознайомлювався з двома експозиціями Музею історії сільського господарства Волині-скансен.

Як професійний історик і заслужений економіст України, він запросив мене ще на одну зустріч у свій кабінет, щоб ще раз обговорити в деталях про розвиток Музею. Мов в генеральному штабі, в присутності В.Рубльова і О.Товстенюка, ми ще годину узгоджували і обговорювали перспективний план розвитку музею-скансену, одного із семи скансенів в Україні.

У творчій дискусії ми тоді погодили основні етапи розвитку музею. Ігор Петрович затвердив перспективний план розвитку музею на 2017-2020 роки. Він тоді сказав:

– Потрібно, щоб в подальшому, при зміні політичних еліт в регіоні, ніхто не зміг ламати, знищувати музей-скансен. Він повинен діяти і процвітати, стати одним з найкращих міжнародних екскурсійних об’єктів у нашому краї.

Ми потисли один одному руки, закріпивши над діалог.

В одному із телевізійних інтерв’ю, Ігор Петрович висловив своє кредо, яке я запам’ятав і записав у свій записничок: «Коли я потиснув руку партнеру, –сказав Ігор Петрович, – то це рівнозначно, що підписав з ним письмовий договір».

Лаконічні золоті слова ділової, з державницьким складом і мудрістю людини. Не даремно в народі ходить за Ігорем Палицею приказка: «Палиця сказав – Палиця зробив!». І це підтвердять не тільки лучани і волиняни, а й люди з інших регіонів, яким неодноразово допоміг фонд «Тільки разом».

Того року, коли ми зустрічались і узгодили наші перспективні плани розвитку музею-скансену, була надрукована моя стаття у соцмережах «Музей рятує Палиця».

Але не встиг Ігор Палиця від’їхати у столицю на роботу до Верховної ради, як народний депутат, так відразу почалися у Музея-скансена проблеми. Чи то безлаберні діти опинились без батька-отамана? Чи може розправили свої бізнесові плечі і як «нова мітла» почала мести по «новому», видаючи перла «ноу-хау» в культурі, що потрібно «міняти стратегію і бізнес-план»...?

А може вони уже й справді подумали, що стали розумнішими за Ігоря Палицю? Бо як можна пояснити, щоб намічені плани колишнього очільника Волинської обласної ради по**рити за два роки?

Олександр Середюк,
директор музею-скансен,
автор експозиції,
доктор філософії,

письменник і публіцист,
ветеран музейної справи із 40-річним стажем
0503788524

Фото надані автором

 

Категорія: Рокинівський музей історії c/г Волині-скансен | Переглядів: 264 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]