Головна » 2020 » Липень » 1 » З колекції Музею волинської ікони: «Христос Вседержитель»
12:44
З колекції Музею волинської ікони: «Христос Вседержитель»
З колекції Музею волинської ікони: «Христос Вседержитель»

«Христос Вседержитель». XVII ст. Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення. Автор − маляр із села Михнівка. Ікона походить із Свято-Дмитрівського храму с. Гішин Ковельського деканату. Реставрація: 1992 рік, реставраційна майстерня Волинського краєзнавчого музею, Л.Обухович. Зберігається ікона у Музеї волинської ікони.

Перед нами – образ Христа Вседержителя, який повністю відповідає канону зображення Сина Господнього. Відповідно до стилю Михнівського малярського осередку, Він змальований особливо близьким для сприйняття вірян. Упевнена рука, яскрава колористична гама, стилістичні та технічні особливості вказують на характерні індивідуальні риси цієї іконописної майстерні. Вони простежуються і в теплоті, м’якості погляду, витонченості лику Ісуса. Його світлоносне обличчя ледь видовженої форми обрамляє дуже коротка роздвоєна борідка, написана широкою смугою; вуса вузькі, акуратно прописані. Суворий типаж давньої традиції, характерний для волинського іконопису ХVІ, а частково й ХVІІ століть, автор змінює у напрямку пом’якшення образу, він стає більш земним і чуттєвим. І ця риса є характерною не лише для творів Михнівського малярського осередку, але й для волинського іконопису загалом. Не прийнято було писати суворі, грізні лики святих, а навпаки − умиротворені, лагідні, сповнені доброти, любові, щоб у людини виникало бажання молитися до зображуваного угодника, довіряти, любити, але не боятися.

Одежі Спасителя зображено у традиційній гамі: яскраві кольори червоного хітона, із вкрапленням зеленого на вивороті рукава, та блакитного, з темно-синіми бганками тіней гіматія; доповнює срібляста облямівка клаву (знак безмежної влади), така ж – на рукавах та горловині. Хітон Ісуса підперезаний жовтим поясом, з орнаментом у вигляді поперечних смуг. Гіматій по краю оздоблено дрібним фігурним візерунком. Тканина гіматія широкими вільними бганками опускається з лівого плеча Ісуса, приховуючи фігуру.

Навколо голови – неширокий німб із традиційними грецькими літерами: А (альфа) і О (омега) відповідно до слів з Апокаліпсиса: «Я є Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і Останній» (22, 13), вказують на Божество Ісуса Христа, на Його єдиносущність із Богом Отцем. Права рука піднята у благословенні типовим «іменнословним» жестом. У лівій руці збоку тримає Євангеліє зі срібним обрізом, так, як це було характерно для тронних зображень Спаса. Розгорнута книга в руці Спасителя привертає увагу величиною, написаним текстом − цитатою Євангелія від Іоана: «Аз єсмь дверь мною аще кто внидетъ спасется и вниидетъ и изыдетъ». Тобто: «Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде» (Ів. 10:36). Текст подається із деякими неточностями; написаний рівними чіткими чорними літерами з надрядковими знаками, виносними буквами та титлами. Він розміщений у п’ять рядків на кожній сторінці, червоним кольором виділена скромно декорована перша літера «A».

Ікона Христа зберігає велич, теплоту і високу духовність образу, що є яскравим підтвердженням фахового рівня іконописців. Творчість Михнівського малярського осередку простежується від кінця ХVІІ до середини ХVІІІ століть.

Джерело: Музей волинської ікони

Категорія: Музей волинської ікони | Переглядів: 36 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]