Головна » 2012 » Січень » 17 » У музеї відбулася вечірка, приурочена 60 річчю від дня народження журналіста В.О.Ворона.
14:51
У музеї відбулася вечірка, приурочена 60 річчю від дня народження журналіста В.О.Ворона.
У музеї відбулася вечірка, приурочена 60 річчю від дня народження журналіста В.О.Ворона.
   17 січня 2012 року в приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбулася вечірка, приурочена 60 річчю від дня народження Василя  Олександровича  Ворона – журналіста, заступника начальника управління культури і туризму Волинської  обласної державної адміністрації.
   Василь Олександрович Ворон народився 14 січня 1952 року у селі Княгинінок (нині Маяки) Луцького району Волинської області у родині вихідців з Холмщини Олександра та Марії Воронів.
   Після закінчення Маяківської середньої школи (1969) та історичного факультету Луцького державного педінституту ім.Лесі Українки (1973) працював кореспондентом Луцької районної газети «Слава праці», де починав трудову біографію його батько Олександр Корнійович; тут молодий журналіст отримав відзнаку Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури за популяризацію історико-культурної спадщини.
   Василь Ворон упродовж 1983–1985 років на сторінках газети «Молодий ленінець» популяризував проект історико-культурного заповідника для Старого міста архітекторів Л. Санжарова, Р. Метельницького та Б. Колоска (1971). Операція «Старе місто» увінчалася великою перемогою журналіста та його потужного авторського активу у складі В.Іржицького, В.Пясецького, С.Шевчука, Б.Колоска, Р.Метельницького – створенням державного історико-культурного заповідника республіканського значення у місті Луцьку (1985). Інноваційна справа отримала високу оцінку Ю. Щербака та М. Жулинського у статті «Лук, націлений у майбутнє» на сторінках «Літературної України».
   Водночас В.Ворон підготував серію публікацій до 1000-ліття першої згадки про літописний Володимир, що мали на меті відзначити цю подію на належному рівні (1998).
   За участі Ольги Куліш, Юрія Вегери та Василя Ворона на Волинському радіо у жовтні 1986 року була створена перша в системі Держтелерадіо України інформаційно-музична програма «Студія 3», що поклала початок системи пошуку і промоції молодих талантів. З допомогою «молодіжки» журналіст започаткував хіт-парад «Мікрофон 87», за підтримки Юрія Войнаровського організував роботу «Рок-клубу» у Луцькому міському будинку культури. Провів перший західноукраїнський фестиваль музики молодої генерації «Рок-культура 88», який відкрив імена В.Хурсенка, Л.Репети, плеяду виконавців української співаної поезії (В.Жданкін, Е.Драч, А.Панчишин, О.Смик, О.Покальчук). Потім були тріумфальні Всеукраїнські фестивалі авторської пісні та співаної поезії «Оберіг 89» та «Оберіг 90», всеукраїнський фестиваль для молодих виконавців до 18 років «Солом'яний дзвін 91».
   Допомагаючи у відроджені забутих і народжені нових традицій, журналіст В.Ворон збагатив культурну палітру краю, а фестивальний рух з його «легкої руки» став потужною тенденцією національно-культурного відродження, допоміг створити нормальне «життєве середовище» для самодіяльних та професійних виконавців різних жанрів і передумови для розвитку туризму в майбутньому.
   Його ідею «Музичних діалогів над Бугом» 1987 року підтримав Леонард Марчук, котрий привіз до Луцька мистецький десант Молодіжної агенції культури із Замостя (вокальний квартет «ВОКС», дитячу комічну оперу). Спільно з Підляським відділенням Об'єднання українців у Польщі, війтом гміни Мельник В. Ворон, В. Давидюк, В. Мазур організували та провели наступні «Музичні діалоги над Бугом», що стали першою мистецькою імпрезою незалежної України за кордоном (29–31 серпня 1991 року, РП) і поклали початок традиційного фестивалю українського мистецтва «Підляська осінь».
   Протягом 1991–1992 років Василь Ворон редагував часопис «Наша справа» Волинської крайової організації НРУ, яка висунула його кандидатуру на посаду заступника Представника Президента України у Волинській області з гуманітарних питань. Реалізував давнішню ідею молодих волинян про створення Волинського державного університету (1993), організовував роботу редколегії та редакційно-видавничої групи проекту «Реабілітовані історією. Волинська область», допомагав у створенні Полісько-Волинського народознавчого центру, підтримав зусилля молодих науковців щодо вивчення спадщини історика і політолога В.Липинського.
   За направленням Волинської обласної державної адміністрації протягом 1994–1995 років навчався в Інституті державного управління і місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України, який закінчив другим у рейтингу. Частиною магістерської праці став започаткований В. Вороном журнал для державних службовців «Командор» (1995).
   За сприяння науковців, обласної газети «Віче», Волинського телебачення та радіо, облдержадміністрації та виконкому Володимир-Волинської міської ради ініціював відзначення на державному рівні у 800-ліття від утворення Волинсько-Галицької держави (1999), 800-ліття від народження короля Данила (2001), вшанування пам'яті засновника держави Романовичів Романа Мстиславича (2005). Ініціативи Василя Ворона задля відродження історичної пам'яті не минули без сліду: майстриня Надія Горлицька передала для Музею волинської ікони Чудотворну Ікону Холмської Богородиці (XI ст.); у літописному Володимирі створений державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир», споруджений пам'ятник королю Данилу, проведені потужні наукові конференції. Врешті-решт субвенції для бюджету міста Володимира-Волинського 2005 та 2006 років допомогли розпочати тут масштабні ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятках національного та місцевого значення.
   2006 року магістр державного управління Василь Ворон за підтримки облдержадміністрації ініціював Указ Президента «Про вшанування пам'яті історика і політолога В'ячеслава Липинського»; організував підготовку проектної документації на реставрацію садиби та облаштування родинного парку Липинських. Реставрація палацу родини Липинських напередодні 20-ї річниці незалежності України стала логічним завершенням зусиль, які спонукали до відродження «малої батьківщини» В.Липинського його земляків на початку національно-державного відродження України.
   Наступним кроком у формуванні туристичного продукту з волинською маркою «Золота діадема Волині» стане повернення до автентичного стану будинку у якому жив і працював композитор Ігор Стравінський в Устилузі. Дослідження та облаштування городища «Вали» у літописному Володимирі та інші заходи з метою приведення до експозиційного стану історико-культурної спадщини краю з ініціативи завідувача відділом охорони культурної спадщини В. Ворона були внесені до Угоди щодо регіонального розвитку Волинської області між Кабінетом Міністрів України та Волинською обласною радою.
   Продовжують виходити у світ його авторські програми у «прямому ефірі» «Такти і факти» на Волинському телебаченні і «Студія 3» на «Радіо Луцьк».





















Фото Л.Максимова.

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 1025 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]