24 жовтня у Луцьку розпочалася ХХVІ міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація». У перший день її роботи у Музеї волинської ікони було презентовано виставку «Волинська ікона: нові відкриття», на якій представлені твори іконопису XVII–XVIIІ ст., відреставровані у реставраційній майстерні Волинського краєзнавчого музею, Національному науково-дослідному реставраційному центрі України та його Львівській філії у 2018–2019 рр.

Про це розповіло телебачення UA: Волинь:

«Міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація» розпочалася 24 жовтня у Луцьку. 45 вчених, музейних працівників та реставраторів з України і з закордону представили свої дослідження. Захід присвячений 115-ій річниці від дня народження українського мистецтвознавця Павла Жолтовського.

Одну з п’яти ікон 18 століття з апостольського ряду реставрувала художниця Львівської філії національного науково-дослідного реставраційного центру України Олександра Гливка. Працювала над нею, каже, близько року.

Олександра Гливка, художниця-реставраторка: «Друга з них реставрована мною. Вони всі прийшли на реставрацію під важким забрудненням і товстим шаром лаку, який повністю закривав зображення і не давав прочитати. Це дуже складна робота тому, що якщо подивитися на фотографії до реставрації, то вони були втрачені і лаковий шар дуже грубий, тому потрібно було працювати поетапно, пошарово.»

Львівські реставратори на виставку привезли роботу, яку завершили кілька днів тому, розповіла завідувачка науково-дослідного реставраційного відділу Львівської філії Мирослава Білецька-Зварич.

Мирослава Білецька-Зварич, завідувачка науково-дослідного реставраційного відділу Львівської філії: «Сама хоругва була загнута по периметру і власне цими крайками вона була загнута на підрамник і це було зображення тільки Варвари. Зі зворотнього боку є зображення Воскресіння Христа і спочатку взагалі цього зображення не було видно. І вдалося вирівняти, стабілізувати основу. Зараз ми бачимо успішну роботу нашого реставратора Тані Ющук, яка працювала кілька місяців над тою роботою.»

Відновлювати твори мистецтва відповідально, каже керівник Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тарас Откович. Ця робота подібна до праці лікаря-хірурга, говорить реставратор.

Тарас Откович, керівник Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України: «Можна порівняти з людиною, яка рятує життя людини. Так і реставратор рятує пам’ятку мистецтва, зберігає її для майбутнього. Одним з наших завдань, це повернути до авторського вигляду, не вносити щось своє, не прикрашати, а повертати до автора.»

Володимир Александрович, доктор історичних наук (м. Львів): «Є багато такого, що принципово змінює наше уявлення про мистецтво Волині, а раз Волині, то мистецтва України. В мене особисто склалося так, що я докладніше зайнявся Львовом 18-го століття і для Львова склалося так, що тут на Волині є те, що у Львові немає зараз. У Музеї є унікальна пам’ятка, єдина зафіксована в оригіналі, але 3 відомі у фото. Це портрет на повен ріст львівського єпископа Афанасія Шептицького.»

Історик Павло Сиговський приїхав із Польщі. Говорить – співпраця з українськими науковцями і музейниками корисна.

Павло Сиговський, історик (м. Люблін, Республіка Польща): «Я займаюся Холмською унійною єпархією, частина якої була колись на території Волині: біля Любомля і Ратного. Досліджував архівні матеріали у Любліні. Мені було цікаво порівнювати що зберіглося у церквах, які ікони є нині і що є у документах.»

На виставці представили 21 відреставровану ікону різних періодів.

Тетяна Єлісєєва, завідувачка Музею волинської ікони: «Є ікони, які ми збирали у 80-х роках, є у 2000-х, є надходження 21 століття, які реставрувалися у Львівській філії науково-дослідного центру. Музей не має виставкових залів, тому вони досить довго будуть представлені в холах нашого музею.»

Тетяна Єлісєєва каже: у перспективі твори іконопису зможуть побачити у музеях міст України».