Відомо, що музеї стають цікавими, привертають до себе увагу, якщо демонструють унікальні експонати. Ковельський історичний музей не виняток. Не маючи за своїм профілем аналогу у регіоні, його можна сміливо віднести до когорти цікавих музеїв, адже фонди постійно поповнюються унікальними, автентичними, цінними речами. Наприклад, серед останніх цікавих надходжень – дитячий візок-колиска кінця XIX – початку ХХ ст. та столик середини ХХ ст.

Після опрацювання обидва експонати чудово доповнять інтер’єри музейних кімнат, які відтворюють ковельські помешкання різних історичних епох.

Столик має доволі привабливий вигляд. Його восьмигранна стільниця, облицьована натуральним шпоном горіха, з красивим малюнком, кріпиться до масивної, дерев’яної, різьбленої ніжки з трьома фігурними опорами. Стіл з висувним ящиком є прикрасою і функціональним доповненням інтер’єру музейної кімнати.

Предметом розкоші у свій час вважався і новопридбаний музейний експонат – візок-колиска. У XIX ст. така річ була надто дорога. Придбати її могли лише заможні люди. Це справжній витвір мистецтва, виготовлений з натурального різьбленого дерева, металів.

Глибока люлька з секретним відділенням всередині оригінально обшита світлою шкірою й оздоблена кнопками-гвіздками, покритими круглими керамічними капелюшками. Знімний бампер ззовні перетягнутий темно-зеленим брезентом, а всередині – м'якою, світлою тканиною. Спереду візка – розкішна ручка, яка має керамічне покриття. Люльку можна погойдати, вона плавно переміщається по нерівній місцевості завдяки підвісним ремінним амортизаторам. Усередині візка є ремінь безпеки. Скріплені осями металеві колеса підвищують маневреність візка.

Цікаво, що першу в світі дитячу коляску змайстрував англійський ландшафтний архітектор Вільям Кент в 1733 році. У перші моделі запрягали собаку, козу або поні.

Модними дитячі візки стали в 1840 році, коли англійська королева Вікторія, матір дев’яти дітей, захотіла сама гуляти з малечею королівським парком. Тягати коляску за собою допомагали няні. Дитина у ній сиділа.

За королівською сім’єю такий дитячий транспорт замовляли всі заможні люди в Англії, а потім і по всьому світу.

У 1853 році британський художник-анімаліст Чарльз Бартон, запатентував дитячу коляску, в якій замість лямок для тварин і няньок, була ручка ззаду. Таку коляску було легше возити – адже штовхати вперед краще, ніж тягнути за собою. Ззовні, візочки були дуже схожі на дорослі кінні екіпажі. Виготовляли з дерева або плели. Діти в них неодмінно повинні були сидіти, тому возили з шестимісячного віку. Коляски були настільки мілкими, що сидячі діти часто випадали. Про ремені безпеки на той час ніхто й не думав.

І лише наприкінці 1860-их роках, нарешті, з’явилися коляски-люльки, які підходили для новонароджених малят.

Перетворившись в люльку на колесах, коляски законодавчо розглядались, як автотранспорт і мали певні обмеження на пересування. У 1873 році лондонська поліція наклала заборону на їх рух по пішохідним тротуарам і зобов’язала всіх власників колясок обладнати дитячі екіпажі ліхтарями, а няні, катаючи коляски, повинні були мати водійські права. Проте загазованість вулиць автомобільними викидами швидко витіснила дитячі коляски в сквери і парки.

У 1877 році перша компанія, яка почала виробництво колясок на промисловому рівні – Silver Cross, Англія. Компанія і донині продовжує успішно працювати, по праву вважається родоначальником промислового виробництва дитячих колясок.

Справжню революцію в історії дитячого транспорту зробив у 1889 році Вільям Річардсон з США. Він придумав реверсиву модель коляски. Дитина могла сидіти лицем і спиною до своїх батьків. Крім того, Вільям включив в свою модель осі, що дозволило колесам повертатися на 360 градусів незалежно одне від одного.

На початку ХХ століття попит на коляски значно виріс. Після Першої світової війни зросла народжуваність і вартість виробів стала нижчою. Змінювався і їх зовнішній вигляд. Починає з’являтися все більше компаній з їх виробництва. Згодом коляски ще не раз зазнавали змін у ході різноманітних експериментів.

Маргарита Матвійчук,
директорка Ковельського історичного музею

Джерело: Ковельський історичний музей