Головна » 2020 » Лютий » 27 » Камінь-Каширський музей до дня народження Лесі Українки
13:04
Камінь-Каширський музей до дня народження Лесі Українки
Камінь-Каширський музей до дня народження Лесі Українки

З нагоди 149-ї річниці від дня народження видатної поетеси і письменниці Лесі Українки у Камінь-Каширському краєзнавчому музеї було проведено тематичну екскурсію. В цьому заході взяли участь учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів-гімназії №2 м. Каменя-Каширського.

Відвідувачі ознайомились із біографією та літературною діяльністю Лесі Українки, переглянули презентацію та відеосюжет про життя і творчість поетеси, побачили цікаві експонати, які пов’язані з родиною Косачів.

Також учні декламували найвідоміші й улюблені вірші із творчого доробку Лесі Українки. На заході прозвучали такі поетичні твори: «Надія», «Тішся, дитино, поки ще маленька…», «Віче», «Подорож до моря», «До мого фортепіано», «Мрії» та інші.

Учасникам екскурсії було надзвичайно цікаво дізнатися про те, що на Камінь-Каширщині в селі Запруддя на початку минулого століття проживала з родиною тітка Лесі Українки по батьковій лінії Олена Антонівна Тесленко-Приходько і що сюди приїздили всі члени родини Косачів і такі відомі діячі того часу, як Лисенки, Старицькі, Іван Франко.

Олена Антонівна Тесленко-Приходько

У 1899 році в Запрудді придбав маєток, землю і ліс Петро Васильович Тесленко-Приходько, чоловік Олени Антонівни Косач – тітки Лесі Українки по батьковій лінії. Петро Васильович та Олена Антонівна познайомилися на засланні у Тобольській губернії й на початку 1884 року одружились; у грудні в них народився син Юрій. У 1891 році, коли в Олени Антонівни завершився термін заслання, вона разом із сином відвідала Волинь, де на той час проживав із родиною її брат Петро Антонович. Цей край припав їй до душі, і через п’ять років, коли звільнився й Петро Васильович, подружжя вирішило переселитися ближче до родини, на Волинь. Маєток придбали вони в Запрудді. Обійстя, або як його називали в селі – панський двір, знаходилося неподалік дороги, за церквою. Будинок не був надто великий, однак вирізнявся добротністю з-поміж сільських хат, критих соломою та очеретом.

Запруддя. Поч. ХХ ст.

Упродовж усього життя між родинами Косачів та Тесленків-Приходьків були приязні стосунки. Олена Антонівна любила всіх косачівських дітей, щиро приймала до себе на гостину, переймалася їх здоров’ям. Це їй, улюбленій тьоті Єлі, дев’ятилітня Леся присвятила свій перший вірш «Надія».

Тітка Єлена постійно листувалася з Лесею Українкою, підтримувала її не лише порадами, але й своєю присутністю у важкі періоди життя. Вона була з Лесею в Мінську біля хворого Мержинського, приїздила в Сан-Ремо, де Леся поправляла своє здоров’я, а Петро Васильович виконував роль свідка під час шлюбу Лесі із Климентом Квіткою.

Упродовж 1901-1907 років у Запрудді побували всі представники родини Косачів, сюди навідувалися відомі тогочасні українські діячі: Іван Франко з родиною, Лисенки, Старицькі, Юркевич, Грицько Григоренко.

Олена Пчілка не один раз відвідувала Запруддя, а у грудні 1902 року записала 12 поліських колядок, які були видрукувані у 1903 році в номерах журналу «Киевская старина».

Бували в Запрудді доньки Косачів – Ольга, Оксана, Ізидора й, поза сумнівом, Лариса.

Ольга Косач-Кривинюк, Михайло Кривинюк та Оксана Косач бiля церкви у Запруддi. Фото 1900-их рокiв

У Запрудді оздоровлювалась Оксана Косач. У родині мали втіху від того, що Оксана знайшла собі місце, сприятливе для її самопочуття.

Приїздив до свояків у Запруддя й молодший син Косачів – Микола. Леся Українка в листі від 15 червня 1903 року розповідає, що в Зелений Гай приїхали Ольга, Оксана, Микола, але «…він лише до липня, а потім поїде в Запруддя до тітки Єлени…».

Навідували сестру в далекому поліському селі й Петро Антонович Косач з братом Григорієм. У Запрудді брати відпочивали й ходили на полювання, позаяк мисливських угідь в околицях було доволі, а вони самі були вмілими ловчими.

Син Тесленків-Приходьків Юрій навчався в Мюнхенській політехніці, був спеціалістом у галузі рентгенівських променів. Приїжджаючи до батьків у Запруддя, він постійно фотографував усе, що викликало в нього зацікавленість. Його називають одним із перших хронікерів Полісся.

Ольга Косач i Юрiй Тесленко-Приходько. Запруддя. 1900-i роки

Після 1907 року, коли господарі залишили Запруддя, власником маєтку став колишній управитель у домі Тесленків-Приходьків Каплан. Перед початком Першої світової війни він виїхав за кордон. Хатні речі були спаковані в ящик і закопані неподалік дому, який у роки війни згорів.

У 2011 році фонди Камінь-Каширського краєзнавчого музею поповнили віднайдені меморіальні предмети посуду із запруддівського дому Тесленків-Приходьків.

Посуд з Косачiвської садиби у фондах Камiнь-Каширського музею

Із нагоди 140-ї річниці від дня народження Лесі Українки в Запрудді було встановлено пам’ятний знак.

Пам’ятний знак у селi Запруддя, встановлений з нагоди 140-ої рiчницi вiд дня народження Лесi Українки

Це село – яскраве вкраплення на карті меморіальних місць славного українського роду Косачів, які зробили неоціненний внесок у розбудову національної культури, літератури, науки, просвітницького руху другої половини ХІХ–ХХ століть...

Наталія Пась,
директорка Камінь-Каширського краєзнавчого музею

Категорія: Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей | Переглядів: 55 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]