Під його колонами вивіска: «Дитячо-юнацька спортивна школа». В одній із зал з глибокими вікнами стоїть тенісний стіл. В іншій – з дверей видно плакат зі словом «дзюдо». Тут, на благенькому паркеті, в залишках палацу Ксаверія Браницького ростуть любомльські чемпіони. А старий Ксаверій, граф, колишній головнокомандувач польської армії, в гробу перевертається, коли це бачить, – розповідає ПЕРШИЙ.

На другому поверсі у синій тазик монотонно падають краплі води. Падають з чорної гнилої діри у стелі. Бо стіни аварійні, і кожної секунди можуть реально впасти людям на голови. Дітям…

У стінах палацу Браницьких

Коли комусь кажеш про палац Браницького у Любомлі, то найчастіше чуєш: «Пала-а-ац??? А де там палац?». Тут було одне зі штабних приміщень місцевих прикордонників по війні. Тут була школа ще у 60-х. Російська, до речі. Тут тепер спортшкола. Але це реально один із трьох «живих» палаців Волині. Трьох!

До президентської програми з великого будівництва, тобто відбудови пам’яток палац Браницьких дивом не втрапив. Підозрюю, інформацію про ці унікальні стіни просто не «нагуглили» ті, хто складав переліки маршрутів та пам’яток. Про Світязь чули, про Олику чули, про Браницьких не чули – так і живемо.

Однак в Любомлі, на щастя, є ті, хто чув, був, переймається його долею. 24 липня просто під стінами палацу, на великому плацу на запрошення директора Любомльського краєзнавчого музею Юрія Фініковського тут зібралися лідери окремих місцевих громад, представники влади, бізнесу і музейники, щоб проговорити проблему. Публічно її озвучити один одному і знати наміри.

Довідково. Граф Францішек Ксаверій Браницький – польський магнат, який у 1768 році отримав у власність Любомльське староство. Від 1764 року перший королівський ад’ютант, коронний чашник, потім підстолій, від 1766 року великий коронний ловчий. З 1768 року региментар коронних військ, діяв проти Барської конфедерації у 1768 році, метою якої було збереження необмежених прав і привілеїв шляхти й католицької церкви. Любомльське староство отримав у нагороду за те, що придушував Коліївщину. Мав значний вплив на короля Польщі Станіслава Понятовського, з 1774 року був великим гетьманом коронним, головнокомандувачем польської армії. У 1770-х роках Браницький почав будувати палац у Любомлі біля старого замку. Згодом замок зніс, бо той закривав палац. Мав Браницький маєток і в Білій Церкві. Там і похований (в місцевому костьолі). Помер у 1819 році (за матеріалами досліджень роду Браницьких Олександра Остапюка)

На горищі. Конструкції, які тримають цей маєток, вражають

1. Що з палацом Браницьких зараз?

Наразі в Любомлі збереглася четверта частина палацу, зведеного у 1770-х роках Францішеком Ксаверієм Браницьким. Зовні та всередині приміщення вже мало нагадує палац, тому що зазнавало неодноразових реконструкцій. Але це справді саме ті стіни, де хазяйнували, мешкали, приймали гостей члени родини Браницьких.

Нині тут спортивна школа. На першому поверсі – зали, в яких займаються діти. Другий поверх споруди - в аварійному стані. В будівлі протікає дах. Підземелля палацу – у воді, його роз’їдає грибок.

З цікавого: наразі Любомль все ще розвивається за генпланом 1984 року. Там на місці палацу запроєктовано …музичну школу. Тому зміни в містечку треба впроваджувати глобальні.

Зсередини

2. Чому до палацу варто переселити місцевий музей?

Ідея розташувати у стінах палацу Браницьких Любомльський краєзнавчий музей – не нова. Її обговорюють з початку 90-х. Таке «переселення» дозволить врятувати дві унікальні родзинки Волині: музей, який має таку колекцію експонатів, якої нема у жодному закладі такого рівня на Волині, та пам’ятку 18 століття, реально один із трьох вцілілих палаців області.

Любомльський краєзнавчий музей є унікальним завдяки одержимій краєзнавчій і дослідницькій роботі Олександра Остапюка. Багато років він очолював заклад, успадкував цю справу від батька. Нині є головним зберігачем фондів музею. А свій директорський пост передав Юрію Фініковському.

Нинішній директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський

Юрій Фініковський наразі активно розвиває краєзнавство на Любомльщині і надзвичайно багато робить для його популяризації. То найактивніший керівників музейних установ в регіонах Волині. Саме його стараннями тема про переселення музею і реконструкцію палацу Браницьких набрала серйозного розголосу останнім часом.

Що важливо: якби у палац Браницьких перенести краєзнавчий музей та реконструювати його, це значно розширило б можливості цього приміщення.

Музей розташований у частині приміщення міської ради, яке вже давно є надто тісним для розкішної колекції закладу (понад 40 тисяч експонатів!).

Ось що думає з цього приводу зберігач фондів, людина-легенда волинського краєзнавства Олександр Остапюк:

«Нас судити треба за те, що ми через брак місця так зберігаємо експонати! А ми нічого з тим не можемо зробити. Ви розумієте? Це плач наш! Ця територія бачила не тільки багатих магнатів, а й відомих науковців. Тут у палаці була велика колекція Браницьких, де мали вони і зброю, і фарфору, тощо. Приміщення дуже потрібне Любомлю. Якщо ми йдемо в Європу, то мусимо зробити його по-європейськи добре. Якщо цю споруду довести до ладу, то на років сто музею буде що тут робити».

Олександр Остапюк

Любомль би міг мати креативний центр для організації різних заходів, коворкінг, конференц-залу – простір для гостей з цікавезною експозицією музею поруч. Регіону, який на дорозі до туристичної перлини Волині – це мало б бути цікаво і вигідно.

3. Що вже зроблено? Небагато…

Екс-директор Любомльського музею Олександр Остапюк питання про необхідність передачі палацу Браницьких його установі порушував давно. У 1993 році палац передали закладу. Однак музей зміг тільки берегти та охороняти ті стіни. Коштів на ремонт не було, а відтак історія закінчилася тим, що вкінці 90-х в палаці розмістили спортивну школу. Донедавна приміщення знаходилося у районній комунальній власності. Тепер – у розпорядженні міської ради. Сесією було прийнято рішення про розроблення детального плану території. Наразі ця містобудівна документація в процесі виготовлення.

«Фактично маємо вже попередній план цієї земельної ділянки. Однак тільки коли ми оформимо земельну ділянку у власність, матимемо відкритий шлях для розроблення проектно-кошторисної документації під реконструкцію будівлі», - каже голова Любомльської ОТГ Роман Ющук.

Керівники Любомльщини. Слухають. Запевняють...

4. Хто і які перші кроки готовий зробити далі, щоб врятувати пам’ятку?

Перші суттєві кроки операції «зберегти палац у Любомлі» - це почати про це говорити на різних рівнях. Саме тому круглий стіл, відверта розмова про його долю просто під стінами фактично руїни, з людьми, які мають на Любомльщині авторитет, вплив та певні можливості – уже вагома справа.

Однак задум – дороговартісний. Найперше любомльчани планують розпочати із проєктно-кошторисної документації. Саме для цього вже до 1 жовтня (максимальний термін) поставили за мету вирішити питання про землі на рівні міської ради.

Тільки проєкт може обійтися приблизно у півмільйона гривень. Кошти на проєктно-кошторисну документацію шукають вже. Наразі у Любомлі працюють над відкриттям спеціального рахунку, до наповнення якого змогли б долучитися небайдужі любомльчани. Ті, які справді хочуть зберегти унікальне приміщення, що може бути магнітом для туристів, зберегти пам'ять, історію. Хочуть і можуть.

Пропозицію про доцільність існування такого рахунка висловив депутат облради керівник Любомльського МТМО Володимир Дибель.

«Якби граф Браницький, купуючи Любомльське староство, будуючи тут палац, знав, що з ним буде, то він би нічого й не починав. Він прийняв староство у занедбаному вигляді й неабияк попрацював, щоб воно розвивалося. Ми повинні зберегти це.

Найгірше те, що ми досі не узаконили землю. За такої умови ми не зможемо залучити на проектно-кошторисну документацію ні обласні, ні державні кошти. Я думаю, ключова роль у цьому питанні – за міською радою. Ще одне: мусить бути рахунок, на який би люди могли надсилати гроші, щоб допомогти відновити памятку. Любомльчани чутливі у цьому питанні, небайдужі, тому підтримати такий проект їм під силу», - переконаний Володимир Дибель.

Володимир Дибель: «Якби граф знав...»

5. Чому палац досі не втрапив до президентської програми великої реконструкції і що далі?

Під час недавнього візиту на Волинь президента Володимира Зеленського йому презентували туристичні магніти Волині. Це ті привабливі, на думку відповідальних за розвиток туризму на Волині, маршрути, які виконавча влада планує розвивати найближчим часом.

Однак президента запрошували на Світязь, втім не запрошували в Любомль. Містечко з його туристичною фішкою чомусь не віднесли до родзинок Волині.

У команді Володимира Зеленського оголосили план щодо реставрації 100 об’єктів культурної спадщини коштом держави вже у 2021-му. Однак палац Браницького у цей список не входить.

«Це наше надбання, але разом із тим це питання, яке потребує нагального вирішення, бо якщо ми в найближчі роки його не врятуємо, то… Добре, що ми зібралися, що ми то обговорюємо, сподіваюся, що від обговорень вдасться перейти до конкретних справ», - каже голова Любомльської районної ради Микола Сушик.

Голова райради Микола Сушик приглядається до території.
У генплані 84 року на цьому місці ще «намальовано» музичну школу

Що цікаво: до фінансування виготовлення проєктно-кошторисної документації готові долучатися й інші громади Любомльщини. Спільно вони не проти не лише зберегти приміщення, а й допомогти унікальному краєзнавчому музеєві та його працівникам, котрі роблять неоціненну справу.

Про таку готовність безпосередньо під час круглого столу заявив голова Рівненської ОТГ Володимир Крижук.

«Рівненська ОТГ готова долучитися до цієї справи, бо це частинка нашої історії. Німці наступали – збереглося це приміщення. Німці відступали – встояло. Але так може статися, що за десяток років не стане тут і тієї четвертої частини палацу, яка нині є. Ми не повинні цього допустити», - каже Володимир Крижук.

Володимир Крижук засвідчив готовність Рівненської ОТГ фінансувати проєктну документацію.
Цього дня він подарував музею знайдену вдома на горищі книжку з історії 1929 р. Доповнення до 40 тисяч експонатів...

Реалії

Навіть у тому стані і тому статусі, який цей палац має наразі, довго простояти він не зможе.

Натомість Любомль має унікальний музей. Зі зростанням популярності соцмереж у глибинці пропорційно зростає цікавість місцевих мешканців та виходів з Любомльщини до історії цієї території, старих світлин, раритетів і різного роду історичних дрібниць. Рідко який регіон має стільки зібраних унікальностей.

Торік у тамтешньому Любомлі зафіксували 7800 відвідувачів. Але ця цифра може бути в рази більшою. Там уже працюють з туристичними фірмами і охоче проводять екскурсії древнім містом з його пам’ятками. А то не один палац Браницьких. Левова частка цих туристів – то ті, хто їдуть на Світязь чи зі Світязя.

Почекаємо до жовтня. Щоб побачити, чи таки справді на Любомльщині є достатньо людей, які розуміють цінність цих стін і перспективи з цим пов’язані, чи то тільки фікція. Побачити, чи зможуть до жовтня силами міської громади навести лад із узаконенням земельної ділянки під палацом і навколо (а це 1 га в центрі міста!) і чи не стануть цьому на заваді …вибори.

Бо вибори – то така штука, після якої в нас часто всі обіцянки, плани і наміри анульовуються.

Так, як ніби їх не було.

Так, як би летів попіл з праху Ксаверія Браницького над його Любомльським староством.

Палаци бувають такі...

Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА