В історії міста Володимира були люди,  які залишили по собі добрий слід. Досліджувати життя таких особистостей – дуже приємно, хоча багато з них відійшли вже у Вічність та досі відчувається енергія добра, яку вони дарували оточуючим.

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки є важливим об’єктом музейно-туристичної інфраструктури регіону, навчально-виховним закладом по формуванню естетичних смаків та національно-патріотичного виховання молоді, одним із провідних літературних музеїв України, візитною карткою і гордістю Волині.

Про свято Водохреща розповідає директор Музею історії сільського господарства Волині-скансену Олександр Середюк.

Майже у всіх країнах світу весілля вважається одним з найвеличніших і урочистіших свят. І не тільки для родин, які одружують свої чада, а й для цілого села, округу. До нього готуються заздалегідь. І проходить воно в декілька етапів.

Зі спогадів директора Музею історії сільського господарства Волині-скансену Олександра Середюка.

Ювілей, кругла дата, річниця.. Але ніхто не стане сперечатися з тим, що для будь-якої людини вона має особливе значення. Ювілей вважають своєрідним кордоном в житті, часом підведення підсумків і тому чекають його з хвилюванням і трепетом. Така хвилююча мить настала і для Олександра Миколайовича Середюка.

Такий висновок зробила дружина Олександра Середюка, директора і засновника, автора експозиції Волинського музею-скансена, доктора філософії, письменника і публіциста, коли він розпочав експедицію по перевезенню чергової пам’ятки народної архітектури в експозицію просто неба «Козацький зимівник» Музею історії сільського господарства Волині-скансен.

Запорізькі козаки як у виборі старшини і розподілі земель, так і в судах і покараннях керувалися не писаними законами, а стародавнім звичаєм, словесним правом і здоровим глуздом.

Стаття кандидата історичних наук, завідувача науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек, опублікована у журналі Національної спілки краєзнавців України «Краєзнавство» (2019. – №4. – C. 59–68).

Спогади нині вже покійного місцевого жителя Святослава Панасевича, якими люб’язно поділилася з Володимир-Волинським історичним музеєм його донька пані Олена.