Музей Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки
Музей Лесі Українки Волинського національного університету відкрито 11 вересня 1985 року. Його створенню передувала велика праця викладачів і 
студентів тодішнього Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.
студентів тодішнього Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.
За ініціативи ректора ЛДПІ – Нестора Бурчака, який мріяв про створення Музею Лесі Українки та родини Косачів у Луцьку, викладачі кафедри української літератури – Г. Мудрик, Т. Борисюк, А. Омельковець, М. Боженко, О. Марковська започаткували комплектування фондів та представили першу музейну експозицію. Її основою стали документи та матеріали, що висвітлювали волинські витоки таланту Лесі Українки. Зібрання прикрасили перші поезії Лариси Косач, написані на Волині та опубліковані в журналі «Зоря» (1884), її прижиттєві збірки «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії»
(1899), «Відгуки» (1902), унікальна колекція поштових листівок кінця ХІХ – початку ХХ століття з краєвидами тих міст, де жила й творила письменниця, «Українські узори» Олени Пчілки, фольклористичні матеріали з особистого архіву К. Квітки та ін.
(1899), «Відгуки» (1902), унікальна колекція поштових листівок кінця ХІХ – початку ХХ століття з краєвидами тих міст, де жила й творила письменниця, «Українські узори» Олени Пчілки, фольклористичні матеріали з особистого архіву К. Квітки та ін.
1988 року до музею надійшли перші меморіальні речі родини Косачів: план земельних маєтків Мглинського ключа на Чернігівщині за 1917 рік; меблі (шафа для посуду, письмовий стіл, крісло); малюнки племінника Лесі Українки – Юрія Косача. Ці унікальні експонати передала Валентина Болдирєва (1910–2000), бабуся якої – Марія Іванівна Косач приходилася сестрою в четвертих П. А. Косачу. Наступного року Олександр Петров, зять Ізидори Косач-Борисової, передав до музею меблі, які залишила родина Косачів, виїжджаючи на Захід.
Незмінний інтерес відвідувачів до життя та творчості Лесі Українки, історії родини Косачів сприяли оновленню музею письменниці у Волинському державному університеті. Робота над цим проектом розпочалася за ініціативи Н. Г. Сташенко та Т. Я. Данилюк-Терещук в червні 2003 р., а 23 лютого 2004 р. відбулася презентація оновленої експозиції, представленої розділами:
І. «Працівники на ниві українства»: історія роду Драгоманових-Косачів.
ІІ. «Надія – їй же першу пісню я співала»: Леся Українка та родина Косачів у Луцьку.
ІІІ. Волинські дороги Косачів.
IV. Леся Українка та її доба.
V. «Пісні коханого волинського краю»: український фольклор у записах і дослідженнях Лесі Українки, Олени Пчілки, Ольги Косач-Кривинюк, Климента Квітки.
VІ. Дивоцвіт «Лісової пісні».
VІІ. Наука про Лесю Українку: становлення, розвиток, перспективи.
VІІІ. Рідні «по крові і духові»: історія та трагедія родини Косачів.
Загальна площа музею – 128 кв. м; експозиційна зала – 110 кв. м; фондосховище – 18 кв. м. Мистецькі свята й художні виставки стали невід’ємною складовою музейної роботи.
Найцінніше у фондах музею – рукописи й меморіальні речі Лесі Українки та її близького оточення. В 2007 р. Волинський національний університет за ініціативи І. Коцана й І. Констанкевич та посередництвом М. Жулинського, С. Гальченка, Л. Скупейка придбав для музею письменниці п’ять автографів Лесі Українки. Це її листи на поштових картках, надіслані в 1911–1913 рр. з Єгипту в Кутаїсі до рідних. Три з них адресовано Феоктисті Карповій (названій матері Климента Квітки), яка проживала на Кавказі з подружжям Квіток, два листи написано до Марусі Собіневської.
Разом з автографами письменниці до музею надійшли 20 листів-листівок близького оточення письменниці, що датуються 1904–1915 рр. Серед них поштові картки від знайомих до Лариси Косач та Климента Квітки, поштівки до М. Собіневської, що адресувалися на ім’я К. Квітки. Всі ці меморії стали справжньою знахідкою, адже про них не згадувалося ні в родинному архіві, ні в дослідницьких студіях про письменницю. 2 квітня 2009 р. Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України в особі голови Юрія Савчука передала на постійне збереження Науково-дослідному інституту Лесі Українки ВНУ архівні документи та меморіальні речі Лесі Українки та родини Косачів, які повернулися в Україну завдяки Тамарі Скрипці.
Згідно рішення колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації №2/2 від 4 травня 2012 Музей Лесі Українки Волинського національного музеї імені Лесі Українки отримав звання „Народний музей”.
Згідно рішення колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації №2/2 від 4 травня 2012 Музей Лесі Українки Волинського національного музеї імені Лесі Українки отримав звання „Народний музей”.
Адреса: 43005, м. Луцьк, вул. Потапова, 9.
Тел.: (0332) 24-83-02.
Е-mail:[email protected]
Музей працює з 10 до 16 год.
Вихідні дні - субота та неділя.
Вхід вільний.
Керівник музею: Данилюк-Терещук Тетяна Ярославівна.
