Музей історії Луцького братства – відділ Волинського краєзнавчого музею

Музей історії Луцького братства відкрито на свято Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня 2011 року в приміщенні колишнього братського Хрестовоздвиженського монастиря в Луцьку. Спільними зусиллями його зорганізували: сучасний правонаступник історичного братства – Волинське крайове братство св. ап. Андрія Первозванного і Волинський краєзнавчий музей.

Луцьке Хрестовоздвиженське православне братство мирян і духовенства організаційно почало оформлятись у 1617 році. Від початку створювалось як резиденція православної світської еліти Волинського воєводства, місцем періодичного осідку якої був Луцьк – столиця краю. Пріоритетним завданням першого періоду луцькі братчики обрали відродження Української Православної Церкви, права якої, як і саме її існування, підважувались Берестейською міжцерковною унією 1596 року. Бездержавність українців на фоні тривалого перебування в Речі Посполитій спонукала братчиків до витворення власних форм етнічного самоуправління. У швидкому часі Луцьке братство перетворилось на потужну волинську суспільно-політичну, культурно-освітню, фінансово розвинену корпорацію, що мала релігійно-національне спрямування.

З переходом братських ченців у 20-х роках XVIII ст. в унію з Римом світські члени організації на якийсь час згорнули свою фінансову підтримку братства. З 40-х років XVIII ст. і до 1833 року при Хрестовоздвиженському василіанському монастирі існувало Луцьке уніатське братство.

В останній третині XIX та у міжвоєнний час XX ст. в Луцьку відновлюють спроби відродити православне історичне братство при Хрестовоздвиженській церкві, врятованій від повної руйнації після пожежі 1803 року.

Через горнило братства в Луцьку в різний час пройшли видатні постаті української історії: чернець з Афону Ісакій Борискович, архімандрит козацького Терехтемирівського монастиря Іоан Курцевич, законодатель театральної драматургії Іван-Іоаникій Волкович, козацький писар і гетьман Іван Виговський, луцько-острозькі єпископи Афанасій Пузина і Гедеон Святополк-Четвертинський, київський митрополит Дионісій Балабан, волинський парламентар Лаврентій Древинський, київська фундаторка Галшка Гулевичівна, поет-сатирик Данило Братковський, іконописець Іов Кондзелевич, юрист Петро Косач, історики Орест Левицький та Іван Власовський та багато інших. Почесними членами Луцького братства вважали себе київський митрополит св. Петро Могила, молдовський господар Васіле Лупу, митрополит Іларіон Огієнко.

Новостворений музей – перший в Україні, присвячений окремій братській асоціації. Його фото-художня експозиція ґрунтується на найновіших розробках провідних українських істориків, історичних ілюстраціях та рідкісному архівному матеріалі. Складається з 12 тематичних розділів, в яких прослідковано еволюцію та причини виникнення братств на теренах Київської митрополії, переддень та зародження братства в Луцьку, його соціальний склад та організаційну структуру, реконструкцію суголосних часові релігійних та соціальних конфліктів. Окремо в експозиції показано розвиток найголовніших луцьких братських інституцій: церкви, шпиталю, монастиря, школи та друкарні. Ексклюзивним є картографування 30 братських об’єктів нерухомості на мапі Луцька.

Вдалими образотворчими елементами експозиції стали сучасні твори волинських малярів Володимира Жупанюка та Олександра Дишка. Авторству останнього, зокрема, належить портретна живописна галерея відомих братчиків XVII ст.

У музейних залах частково відтворено ансамбль монастирських меблів кінця XVIII – XIX ст., у вітринах демонструються оригінальні предмети церковного вжитку з колекції Волинського краєзнавчого музею.

Раритетами новоствореного музею є стародруки XVII – XIX ст. з бібліотеки Луцького братства, документи з фінансової діяльності луцьких братчиків, метричні книги Хрестовоздвиженської братської церкви ХХ ст. Найціннішим „експонатом” музею слід визнати автентичну інтер’єрну кладку братського монастиря. Товщина стін будівлі свідчить про її оборонний характер.

Через об’ємну схему-реконструкцію об’єктів братської нерухомості на космічному знімку сучасного Луцька відвідувачі музею мають можливість особисто „зазирнути” в історичну мікротопоніміку волинської столиці. Завдяки окремим експозиційним акцентам уперше в практиці музейних закладів Луцька відвідувачі загалом невеликого братського музею мають можливість познайомитись зі світом луцького міщанського поспільства XVII – XIX ст.

У сфері науково-популяризаторської роботи Музей історії Луцького братства пропонує серію тематичних екскурсій науково-пізнавального та патріотично-виховного спрямування та окремі лекторії з волинського краєзнавства.

Згідно рішення Волинської обласної ради від 26.12.2012 №14/60 Музей історії Луцького братства з 1 січня 2013 року став відділом Волинського краєзнавчого музею.

 

Адреса: 43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кондзелевича, 5. Музей розташований у Старому місті; найближчі зупинки „Братський міст” і „Воздвиженська церква” та „Медучилище”.

Тел.: (0332) 72-33-71.

Музей працює з 10.00 до 18.00 год.

Вихідні дні: п’ятниця, субота.

 

Вхідна плата: для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 30,00 грн.
Екскурсійне обслуговування (група до 20 осіб, 45 хв.): для учнів, студентів, пенсіонерів - 100,00 грн.; для дорослих - 200,00 грн.

Вхідна плата на стаціонарні виставки:
а) для учнів, студентів, пенсіонерів - 10,00 грн.; для дорослих - 20,00 грн.;
б) на окремі виставки при значних затратах та унікальності вхідна плата встановлюється окремим наказом.

 

Завідувачка: Бірюліна Олена Андріївна.