Лопатенський історико-природничий музейний комплекс
У глибині безкрайніх Цуманських лісів знаходиться урочище Лопатень, яке стало символом партизанської слави. Цей затишний куточок поліської
природи в грізні роки гітлерівської окупації був домівкою партизанських загонів Д.М.Медведєва, О.Ф.Філюка, М.А.Прокоп’юка, В.О.Карасьова, групи Л.Й.Магомета із з’єднання А.П.Бринського, першого батальйону Чернігівсько-Волинського з’єднання партизанських загонів О.Ф.Федорова під командуванням Г.В.Балицького. Їх подвиг увічнює меморіальний комплекс „Партизанська Слава”, створений в 1967 році в урочищі Лопатень біля села Берестяне Ківерцівського району, за 54 кілометри від м. Луцька.
природи в грізні роки гітлерівської окупації був домівкою партизанських загонів Д.М.Медведєва, О.Ф.Філюка, М.А.Прокоп’юка, В.О.Карасьова, групи Л.Й.Магомета із з’єднання А.П.Бринського, першого батальйону Чернігівсько-Волинського з’єднання партизанських загонів О.Ф.Федорова під командуванням Г.В.Балицького. Їх подвиг увічнює меморіальний комплекс „Партизанська Слава”, створений в 1967 році в урочищі Лопатень біля села Берестяне Ківерцівського району, за 54 кілометри від м. Луцька.
Лопатенський меморіал (автор – народний художник УРСР, скульптор Я.Чайка), розкинувся на площі 12 гектарів. У глиб лісу пролягла алея білокорих беріз – алея Слави. Уздовж неї – портрети уславлених партизанських командирів. Алея приводить до кургану – двоярусного земляного насипу, на якому встановлено обеліск. На його постаменті золотом написані слова: „Героям-партизанам”. На цьому місці була стоянка партизанського загону, яким керував полковник Д.М.Медведєв. Збереглися землянок, які розташувались півколом: штаб, комендантський взвод, госпіталь. Неподалік партизанська операційна, де в складних умовах рятував життя пораненим лікар А.В.Цесарський.
У складі комплексу – музей партизанська Слави. Він був відкритий 20 серпня 1967 року у двоповерховому будинку. Численні матеріали розповідають про чорні дні фашистської окупації на Волині, про розгортання тут партизанського руху і визволення краю від гітлерівських загарбників. На стендах виставлено зброю і спорядження народних месників, їх документи та особисті речі.
Про боротьбу народних месників під керівництвом О.Ф.Філюка проти фашистських загарбників розповідають карта з позначками місць розташування та бойових дій загону, щоденник командира. Привертають увагу речі, що належали партизанам: парашут, радіостанція, ракетниця та інші.
Ряд матеріалів присвячено партизанському загону під командуванням Антона Петровича Бринського, який прибув на
Волинь з Білорусії восени 1942 року. Наприкінці року загін, в який влилось багато партизанських груп, переріс у з’єднання. В експозиції музею документальні фотознімки партизан із з’єднання А.П.Бринського. З квітня 1943 року на Волині діяв партизанський загін „Переможці” під командуванням Д.М.Медведєва. Дислокувався загін в урочищі Лопатень, де виросло ціле партизанське містечко – 44 землянки. Загін був базою для розвідників, що діяли у місті Рівне, яке гітлерівці оголосили столицею окупованої ними України.
Волинь з Білорусії восени 1942 року. Наприкінці року загін, в який влилось багато партизанських груп, переріс у з’єднання. В експозиції музею документальні фотознімки партизан із з’єднання А.П.Бринського. З квітня 1943 року на Волині діяв партизанський загін „Переможці” під командуванням Д.М.Медведєва. Дислокувався загін в урочищі Лопатень, де виросло ціле партизанське містечко – 44 землянки. Загін був базою для розвідників, що діяли у місті Рівне, яке гітлерівці оголосили столицею окупованої ними України.
У складі загону „Переможці” діяв легендарний розвідник Микола Кузнецов. В музеї експонується фотокопія Грамоти Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року про присвоєння М.Кузнецову звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Загін Д.Медведєва у ворожому тилу здійснив понад сто бойових операцій, знищив більше десяти тисяч фашистів, пустив під укіс 31 військовий ешелон. На стенді експонуються книги Д.Медведєва „Сильні духом”, „На берегах Південного Бугу”. Привертає увагу відвідувачів книга А.Цесарського „Записки партизанського лікаря” з дарчим підписом. На долю цієї людини випало багато турбот у загоні. Альберт Веніамінович обладнав санітарні намети, в яких лікував поранених і хворих.
У 2009 році проведено ремонт приміщення та створено нову експозицію у залах другого поверх двоповерхового будинку. Її урочисте відкриття відбулося до Дня Перемоги.
У 2009 році проведено ремонт приміщення та створено нову експозицію у залах другого поверх двоповерхового будинку. Її урочисте відкриття відбулося до Дня Перемоги.
Меморіальний комплекс „Партизанська слава” та музей стали місцем традиційних зустрічей колишніх партизанів і підпільників.
Згідно рішення Ківерцівської районної ради № 8/21 від 08.09.2016 року змінено найменування юридичної особи „Лопатенський музей партизанської Слави” на комунальний заклад „Лопатенський історико-природничий музейний комплекс”.
Згідно рішення Ківерцівської районної ради № 8/21 від 08.09.2016 року змінено найменування юридичної особи „Лопатенський музей партизанської Слави” на комунальний заклад „Лопатенський історико-природничий музейний комплекс”.
Адреса: 45200, Волинська обл., Ківерцівський район, ур.Лопатень.
Тел.: (03365) 2-15-56 (відділ культури).
Музей працює з 9.00 до 16.00 год.
Вихідний день - понеділок.
Музей працює з 9.00 до 16.00 год.
Вихідний день - понеділок.
Вхідна плата: для учнів та студентів – 1,00 грн., для дорослих – 2,00 грн.
Екскурсійне обслуговування: учні та студенти – 10,00 грн., дорослі – 15,00 грн.
Директорка: Шульгач Валентина Олександрівна.
