Історичний музей смт Іваничі
Іваничівський історичний музей відкрито у травні 1975 року з нагоди святкування 30-річчя Перемоги. Засновник та перший
директор музею – Василь Федорович Усик. Вагомий внесок зробили відомі волинські краєзнавці – Микола Матвійович Корзонюк (1920-1994) та Леон Каленикович Пучковський (1905-2001), які зібрали багато унікальних матеріалів: археологічних знахідок, архівних документів, предметів побуту. Обоє вони – лауреати обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського.

У лютому 1993 року Постановою колегії обласного управління культури за значну експозиційну, пошукову роботу музеєві присвоєно звання „Народний”.
Щороку музей приймає понад 2 тисячі відвідувачів. Фонди музею нараховують більше 3000 експонатів, майже половина з них – оригінали. Експозиція музею розміщена у трьох залах і складається з восьми розділів, що знайомлять з історією краю від найдавніших часів і до сьогодення.
Знахідки, представлені у вітринах першого залу музею, датуються епохою палеоліту. Це знайдений у с. Шахтарське Іваничівського району бивень мамонта - найунікальніший з колекції експонатів кам'яного віку. Також у вітрині знаходяться зразки знарядь праці найдавніших людей - крем'яні скребачки, нуклеуси, сокири та ін. Найдавніше поселення на території селища Іваничі виявлено в епоху бронзи - ІІ тисячоліття до нашої ери.

Особливу увагу привертають матеріали періоду Київської Русі, які представлені у вітринах знахідками з урочищ „Ливень”, „Замок” та „Рудка” поблизу села Литовеж Іваничівського району. Це залишки болотної руди, сталевий ніж та лопата, кам’яні зернотерки, рештки будівельного матеріалу – плінфи. Ці давньоруські поселення знаходилися на березі р.Бугу і були впливовими осередками на торгівельних шляхах середньовічного періоду.
Перша писемна згадка про Іваничі в історичних документах належить до 1545 року, коли село перебувало під владою Литовського князівства і належало родині Іваницьких (герб - Повня). У середині XVII століття село перейшло у власність до Красницьких, а згодом до Чацьких – власників сусіднього містечка Порицька, яке було одним із осередків культурного життя Волині кінця XVIII – початку XIX століття. В експозиції представлена пам’ятна дошка 1891 року із дзвіниці, яку побудувала родина Чацьких разом із жителями містечка біля костелу в Порицьку.

Численні музейні реліквії розкривають історію нашого краю кінця XIХ – початку XX століття. Зокрема, оригінальні експонати – карта земель сіл Іваничівського та Володимир-Волинського повіту Волинської губернії (1896 рік), що свідчить про володіння цими землями дворянки Марії Кератової, план розподілу землі селян с.Орищі Володимир-Волинського повіту (1911р), Свідоцтво про закінчення церковно-приходської школи с.Іваничі (1913р.). Прості знаряддя праці та фотоматеріали в експозиції свідчать про нелегке життя земляків.
Експозиція розповідає про життя краю періоду польської окупації, діяльність КПЗУ, гуртки „Просвіта” на території Іваничівського району.


Ряд стендів присвячено місцевим жителям, що зазнали політичних репресій, а також подвигу Ю.М.Лелюкова – учителя військової підготовки Іваничівської ЗОШ №2, що трагічно загинув, рятуючи життя учнів у листопаді 1984 року.
Розвиток культури, освіти, медицини, промисловості та сільського господарства в районі становить останній розділ експозиції, який постійно поповнюється новими матеріалами.
До уваги відвідувачів!
На даний час музей закритий для відвідувачів у зв’язку з переміщенням в інше приміщення відповідно до рішення Іваничівської селищної ради від 03.06.2021 р. 6/12 «Про переміщення Історичний музей смт Іваничі – філії КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту», з метою упорядкування та удосконалення мережі закладів культури, керуючись Законами України «Про культуру», «Про музеї та музейну справу».
Музей залишив приміщення по вул. Банківській, 4 і переміщений у будівлю Центру культури, дозвілля та спорту по вул. Грушевського, 6.
Адреса: 45300, Волинська обл., смт. Іваничі, вул. Грушевського, 6.
Моб. тел.: (097) 756 98 08.
E-mail: [email protected]
Музей закритий для відвідувачів
Директорка: Куль Лариса Миколаївна.
|